Ринок м’яса України — підсумки першого півріччя

24-лип-2017

Аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов підбиває підсумки першого півріччя для м’ясного ринку України.

 Основні тенденції розвитку м’ясного ринку аналітик подає у таких тезах:

  • поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

Виробництво яловичини

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року — зі 104 до 106 тис. тонн.
Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.
Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах — спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95%поголів’я ВРХ в країні — молочні породи).
Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник — загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій — так званого «психологічного забою» — і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Експорт

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.
Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу —  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази.
Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.
Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Імпорт 
Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.
Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% 3 як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше — на 16% — зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.
Матеріал підготовлено в рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України

milkua.info

Більше новин
Програму «5−7-9» розширять на купівлю сільгоспземель — міністр агрополітики
24-трав-2021

Держава розширить програму доступних кредитів «5−7-9» на покупку сільськогосподарських земель після запуску ринку з липня 2021 року.

Про це на прес-конференції повідомив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, повідомляє УНІАН.

«На момент запуску ринку землі держава розширить програму „5−7-9“, щоб забезпечити можливість людям, які працюють на землі, викупити її. Також держава передбачила 1 млрд грн на компенсацію кредитної ставки під час купівлі землі. У резерві є кошти для забезпечення повноцінних фінансових інструментів в рамках ринку землі», — сказав він.

Крім того, міністерство очікує надходження фінансових коштів від детінізації земель.

«Ми розраховуємо на фінансовий запас, який надійде від детінізації. Зараз близько 8 млн гектарів землі знаходяться в тіні, з них не платяться ніякі податки. Після детінізації ці податки будуть надходити в спецфонди розвитку і будуть спрямовані на розвиток агросектору, а також аграріям — на викуп земель», — сказав Лещенко.

«Доступні кредити 5−7-9%»: що необхідно знати

3 лютого 2020 року уряд України оголосив старт програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Пізніше Кабінет міністрів спростив доступ бізнесу до кредитів, які видаються представникам малого і мікробізнесу в рамках програми «5−7-9», пом'якшивши вимоги до обов'язкової прибутковості діючого бізнесу і знявши обмеження за напрямками використання коштів і максимальної суми кредиту.

Детальніше
В аграрном комитете инициировали правку в бюджете, которая гарантирует полную компенсацию средств по программе животноводства
01-черв-2021

Народный депутат Украины, член депутатской группы «Партия «За будущее», секретарь аграрного комитета Иван Чайковский внес правку, что в случае приобретения племенного стада по госпрограмме в случае нехватки бюджетных средств в конкретный год выплаты по этой программе аграриям переносятся автоматически на следующий год в полном объеме.

Об этом сообщает AgroPolit.com.

Нардеп отмечает, что государство должно соблюдать все правила, которые она сама и создала.

«Представьте, что вы — фермер и воспользовались государственной программой: например, построили помещения, надеясь, что государство вам возместит расходы. Вы сделали все документы, грамотно все оформили. Далее вы еще больше рискнули — поехали, например, в Германию, закупили высококлассный, высокоэффективный племенной скот, привезли его, заплатили за него серьезные деньги. Привезли его сюда и уверены, что вам государство должно этот скот возместить, и вы себе дальше планируете свою деятельность.

Но случается так, что таких фермеров в Украине оказалось много. И когда все подали документы, когда комиссия при министерстве засела, посмотрела — а денег-то не хватает! А это значит, что имеющиеся средства поделят поровну на всех. И вы себе представьте, что в этом случае чувствует тот или иной фермер, который распланировал себе свое производство, распланировал себе уже свой проект — как ему быть завтра? Ведь здесь он кредит взял, там задолжал, государство обещало, что отдадут, ведь есть государственная программа, а отдали всего 10% того, что обещали. Это правильно? Как по мне — это абсолютно неправильно», — сообщил Иван Чайковский.

Детальніше
Виробництво органічної продукції в Україні стрімко зростає
28-квіт-2017

Виробництво органічної продукції в Україні стрімко зростає.

Про це зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час відкриття Міжнародного форуму «AGROPORT West Lviv-2017».

«Органічне виробництво розвивається шаленими темпами, але ми прагнемо, щоб цей процес був більш системним і був значно видиміший як у середині країни, так і поза її межами. Це одна із найдинамічніших галузей агросектору. За 5 років  приріст склав 90%», — відмітив він.

Міністр зауважив, що розвиток органічного виробництва є одним із основних пріоритетів у діяльності Мінагрополітики. Наразі вже розроблений «органічний» закон, який підтримав Кабінет Міністрів.

«Підтримка малих та середніх фермерів — завдання номер один для Мінагрополітики. Сьогодні ми вже реалізовуємо нову автономну програму надання дотацій. Впевнений, що участь аграріїв у міжнародних форумах є однією з можливостей розвинути свій виробничий потенціал, встановити нові ділові контакти. Такі заходи сприяють залученню міжнародних інвестицій, зокрема, як у свій малий бізнес, так і в глобальний агросектор», — зазначив Кутовий.

agropolit.com

Детальніше
ЄС: Виробництво свинини збільшилося на 3% у ІІ кварталі
20-вер-2018

Обсяги виробництва свинини в ЄС збільшилися на 190 тис. тон (+ 3%) у другому кварталі 2018 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши в цілому 5,8 млн тонн, відповідно до даних Ради розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB).

Аналітики AHDB стверджують, що це є результатом збільшення на 3% (1,8 млн голів) забою свиней упродовж періоду, до 63,4 млн голів, і невеликого збільшення (+400 гр) забійної ваги свиней до 92.2 кг.

Виробництво свинини в першій половині року в ЄС збільшилося на 4%, сягнувши 12 млн тонн. Забій свиней склав 130 млн голів в зазначений період, що на 3% (3,5 млн голів) більше, ніж рік тому.

Збільшення обсягів виробництва по всій Європі в останньому кварталі обумовлено нарощенням виробництва свинини у Іспанії  — 1,1 млн тонн свинини, що на 10% (+110 тис. тонн) більше в порівнянні з 2017 роком. Також спостерігали зростання польського виробництва — на рівні 5% (+26 тис. тонн) до 500 тис. тонн. Німеччина склала 22% загального обсягу виробництва свинини в ЄС у другому кварталі, однак німецьке виробництво незначно зменшилося — на 2% (-30 тис. тон) до 1,3 млн тонн.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок