Українську ВРХ експортуватимуть до Лівії

За даними Бразильської асоціації тваринників (ABPA), бразильські виробники яєць тепер можуть експортувати яйця на два південноамериканських ринку: в Аргентину і Чилі.

Минулого тижня були випущені обидва міжнародні сертифікати здоров'я (CSI), що дозволяють Бразилії поставляти свіжі яйця на ці ринки.

CSI були опубліковані Міністерством сільського господарства, тваринництва та постачання Бразилії і дійсні для всіх штатів, в разі Аргентини; і для всіх підприємств, розташованих в Ріу-Гранді-ду-Сул, Мату-Гросу-ду-Сул, Мінас-Жерайс, Парана, Санта-Катаріна і Сан-Паулу, в разі Чилі.

Бразильський експорт яєць з Бразилії показав хороші результати в 2021 році. Згідно з попередніми даними, розрахованим ABPA, за перші два місяці в секторі спостерігалося зростання більш ніж на 150%, і цей показник повинен зберегтися і за підсумками березня. З відкриттям Аргентини і Чилі - ринків, які географічно ближче, ніж поточний основне експортний напрям в секторі, Об'єднані Арабські Емірати - є хороші очікування ще більшого збільшення продажів в цьому секторі.

meatinfo

Ризик поширення вірусу грипу птахів в Європі сьогодні надзвичайно високий, відзначається в новій доповіді Європейського агентства з безпеки продуктів харчування (EFSA). Протягом останнього місяця більше 300 випадків зараження були зареєстровані в Бельгії, Данії, Франції, Німеччині, Ірландії, Нідерландах, Швеції і Великобританії. Більшість випадків було виявлено у диких птахів, хоча було кілька спалахів серед домашніх птахів.

Випадків захворювання серед людей в рамках нових спалахів поки не виявлено, і ризик передачі інфекції людині залишається дуже низьким. Однак за розвитком вірусів необхідно уважно стежити, щоб контролювати ризик появи штамів вірусу, які можуть передаватися людині, відзначають експерти EFSA.

За матеріалами FeedNavigator

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Міністерство економіки України виставило на обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.
• Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:
• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2002 року за № 336/6624 та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 5 квітня 2002 року за № 337/6625.

«Реалізація проєкту наказу позитивно вплине на ринкове середовище: сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та забезпечить добросовісну конкуренцію для суб'єктів господарювання (дрібнотоварних виробників), водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — переконують ініціатори наказу.