Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.
Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.
У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.
Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.
На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.
«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт.
Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.
«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.
Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.
