Українські виробники експортери ріпакового шроту схвалені для експорту в КНР

Згідно з новим прогнозом Rabobank попит на продукцію птахівництва у світі буде досить високим на тлі масової вакцинації та економічного піднесення. Проте зростання собівартості продовжиться. За прогнозами аналітиків, вартість основних компонентів виробництва зросте на 5% у першій половині 2022 року. Як і раніше, основним чинником цього зростання стане підвищення вартості комбікормів та кормових добавок. За прогнозами Rabobank, ціни на кукурудзу та сою у світі досягнуть свого піку у третьому кварталі наступного року. Основними проблемами для птахівництва, поряд із дорогою логістикою, стане грип птахів у Європі, Азії та Африці, а також дефіцит робочої сили.

За матеріалами FeedNavigator

У 2018 році Україна суттєво збільшила обсяги імпорту м’яса та м’ясопродуктів. За оновленими прогнозами аналітиків, на кінець року об'єми ввезення м’яса закордонного виробництва досягнуть 272 тис. тонн (у перерахунку на забійну вагу), що на 30,1% більше ніж було імпортовано в 2017 році.

Варто зазначити, що Україна експортує здебільшого якісну м’ясну сировину, а ввозить дешеву продукцію (м'ясо механічного обвалювання, тримінг та ін.). Саме тому середня ціна імпортованого м’яса в рази менша ніж ціна продукції, яку вивозять з України.

Якщо говорити за окремими групами продукції, то імпорт яловичини в цьому році, згідно з прогнозами аналітиків, залишиться на тому ж рівні — близько 2 тис. тонн (у забійній вазі). А от об'єми ввезення свинини збільшаться більш ніж в п’ять разів — з 8 тис. тонн (у забійній вазі) у 2017 році до 44 тис. тонн у 2018. Імпорт курятини, порівняно з минулим роком, зросте на 14% і досягне 138 тис. тонн.

Крім основних видів м’яса та дешевої сировини, в Україну ввозять сало та субпродукти. Здебільшого ці види сировини застосовують у переробній галузі для виготовлення ковбас та інших м’ясопродуктів. Імпортне сало та субпродукти дозволяють виробникам суттєво знизити витрати.

Загалом «дешевий імпорт» та вищі ціни на експортну сировину останнім часом є характеристикою українського ринку м’яса. Експерти прогнозують, що в найближчому майбутньому ситуація не зміниться.

meat-inform

Вся економічна система вітчизняного АПК досить сильно постраждала з початку вторгнення росії до України. Зміни відбулись не лише в торгівлі, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Таку думку висловила посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева в колонці на «Інтерфакс-Україна».

«Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці», — констатує вона.

На думку експерта, фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям.

«Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги», — вважає Трофімцева.

Позитивними для українського експорту вона вважає лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії. Відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

«Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40−45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій».

agroportal.ua

Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу.

Про це Президент України Володимир Зеленський розповів під час засідання Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, пише «‎Укрінформ»‎. 

За словами Зеленського, внаслідок російської блокади українських портів на Чорному та Азовському морях посилився дефіцит на продовольчому ринку, який раніше був дестабілізований.

«‎На щастя, нам вдалося досягти таких умов, за яких росія змушена була прийняти умови міжнародної спільноти. Завдяки цьому зерновий експорт із трьох українських портів було відновлено. Це вже знімає частину напруги на продовольчому ринку, але не повністю знімає загрозу»‎, — зауважив президент.

На його переконання, лише повноцінне поновлення українського аграрного експорту може бути гарантією того, що десятки мільйонів людей у ​​всьому світі матимуть, що їсти.

Президент України подякував генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу та голові Турецької Республіки Реджепу Тайіпу Ердогану та іншим сумлінним суб'єктам міжнародних відносин, які борються проти продовольчої кризи, за яку відповідальна лише росія. У цьому контексті він додав: «‎Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу»‎.