Україна в І півріччі експортувала м’яса ВРХ на $42 млн

Заборона ЄС на ввезення української курятини змушує українських експортерів диверсифікувати ринки збуту своєї продукції. Йдеться, в першу чергу, про країни СНД. Про це у коментарі УНН розповів комерційний директор птахокомплексу "Губин" Богдан Гойчук.

"Сьогодні усі українські експортери, які працювали на Європу,  розвернулися на 180 градусів і дивляться на країни СНД, тобто Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан", - розповів він.

Птахокомплекс "Губин" - один із українських постачальників курятини в ЄС, розповів Гойчук.

"У залежності від того, як у подальшому вирішуватиметься питання, ми не виключаємо диверсифікацію ринків збуту нашої продукції", - додав він.

Гойчук також поінформував, що за 10 днів у Брюсселі відбудеться засідання комітету харчової промисловості ЄС.

Європейці можуть піти двома шляхами - повністю зняти заборону, або лишити її в дії лише на Вінниччині.

"Як би там не було, не думаю, що українські експортери збуватимуть надлишок продукту на внутрішній ринок. Він піде у інші країни, і тому різкого зниження ціни на продукт в Україні ані наша компанія, ані ще один експортер - "МХП", не прогнозуємо", - додав Гойчук.

Джерело: УНН

За програмою підтримки розвитку фермерських господарств за напрямом «Дотація за утримання корів» фермерам протягом 2020р. нараховано та виплачено 35,14 млн грн субсидій за утримання 7027 корів.

Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

ТОП-5 областей, в яких найбільше фермерських господарств отримали дотацію за утримувану корову:

Львівська 6,48 млн грн,

Волинська 3,4 млн грн,

Рівненська 3,01 млн грн,

Житомирська 2,89 млн грн,

Чернігівська 2,64 млн грн.

Нагадаємо, що фермерські господарства, які утримують від 5-ти зареєстрованих та ідентифікованих корів і мають чистий дохід до 20 млн грн за попередній рік, цьогоріч мали змогу податися на дотацію за утримуваних корів, згідно Постанови КМУ №106.

milkua.info

Активізація світового попиту на вершкове масло, СЗМ та СНМ, а також прагнення трейдерів нарощувати запаси призвели до того, що значення жовтневого індексу цін FAO на молочну продукцію зросло на 2.6 пункту порівняно з вересневим показником. – ІНФАГРО

Загалом, продовольство у світі зараз рекордно дороге за останні десять років. Але зростання цін не триватиме вічно. Аналітики припускають їхній обвал у 2022 році. Основою причини такого висновку є нинішній поганий стан китайської економіки, внаслідок чого країна, швидше за все, скоротить імпорт молокопродуктів. Слід нагадати, що саме Китай як найбільший у світі імпортер останніми роками задає тренди глобального ціноформування.

Україна від трендів світового ринку зараз залежить лише побічно, оскільки має мізерні обсяги молочного експорту. Проте глобальне подорожчання позначається на скороченні імпорту до країни. Наприклад, якщо ще на початку осені в Україну завозили пристойні обсяги європейського масла, то зараз ціна на цей товар в Україні вже помітно нижча ніж у ЄС. Імпорт масла практично припинився. Очевидно, найближчим часом зменшаться і обсяги закупівель сирів.

У ситуації, що склалася, вітчизняні виробники молокопродуктів, з одного боку, отримали непоганий шанс для збільшення цін. Але з іншого боку, заробити їм заважають дорожнеча сировини, енергоресурсів та монополія торгових мереж.

Боротися з рітейлерами складно, але ще якось можна. Зростання ціни на молоко сировину зараз вдається трохи стримувати. Але на вартість газу та електроенергії вплинути не вийде. Тому зима для вітчизняних молочників буде дуже непростою.

Майже половина керівників компаній (47%) прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу в 2023 році.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з «Райффайзен Банком» за підтримки Gradus Research серед компаній-членів ЄБА.

Зазначається, що цьогорічні результати очікувано демонструють погіршення настроїв та прогнозів топменеджерів, адже минулого року позитивні прогнози робили 83% керівників.

Водночас 28% директорів розраховують у 2023 році втримати бізнес-показники на нинішньому рівні, ще 25% очікують погіршення стану справ їхнього бізнесу (минулого року таких було лише 2%).

Водночас більшість компаній розраховують наступного року на позитивний фінансовий результат. Так, 58% респондентів очікують зростання доходів у гривні й 43% — у натуральному вираженні. Падіння доходів у гривні прогнозують 31% директорів, у натуральному вираженні — 36%.

Під час планування бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/$. Останні два роки прогнози щодо курсу гривні залишались сталими — на рівні 29 грн/$.

Тільки 1 із 5 керівників планує наймати нових людей наступного року. Тоді як більшість директорів, а саме 53%, стверджують про плани втримати команду без змін, інші 28% будуть вимушені вдаватися до скорочення штату, свідчать результати опитування.

Лише 1% компаній планують скорочення заробітних плат у 2023 році, ще 26% залишать їх на поточному рівні. Водночас 73% запланували підвищення заробітних плат для співробітників, з них 40% підвищуватимуть платню на рівні від 10% до 20%.

У порівнянні з минулим роком на третину зменшилась кількість підприємців, що планують впровадження нових інвестиційних проєктів — наразі таких 19%. Середня вартість запланованих проєктів складає близько $3 млн.

Натомість кількість компаній, що планують інвестиції в соціальні ініціативи, зросла — таких наразі 60%. В середньому бізнес готовий спрямовувати на соціальні проєкти близько 8% від доходів, що значно перевищує минулий показник — до 3% від доходу компанії.

В опитуванні взяли участь 104 топменеджери компаній-членів ЄБА.

agroportal.ua