Україна збільшує експорт агропродукції до країн Азії

Міністерством аграрної політики та продовольства України 08 квітня 2022 року затверджено наказ № 212 «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

До цього часу територіальні органи Держпродспоживслужби не мали можливості здійснювати планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наказом Мінагрополітики затверджено:

1) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;

2) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

На сьогодні для понад 7000 суб’єктів господарювання встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до державного нагляду, що у свою чергу дозволить дотримуватись ними вимог законодавства у сфері господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики, а також сприятиме зменшенню корупційних ризиків, пов’язаних із здійсненням органами Держпродспоживслужби державного нагляду.

Мінагрополітики

Російська агресія завдала значної шкоди аграрному сектору та спричинила суттєві збитки, як для держави в цілому, так і для виробників с\г продукції та домогосподарств.

Як війна вплинула на українське тваринництво, скільки господарств знищено та як відновлювати галузь на деокупованих територіях, — про це в ефірі інформаційного марафону на «Суспільному» розповіла начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус.

Наразі наявна інформація, надана військовими адміністраціями, щодо збитків на підконтрольних та деокупованих територіях.

Найбільше постраждали Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, де на початку поточного року було сконцентровано по усіх категоріях господарств: поголів'я ВРХ — 25,3%, корів — 25,8%, свиней — 31,5%, овець та кіз — 28,2%, птиці - 24,9%. Виробництво продукції тваринництва: м’яса — 20%, молока — 28,7%, яєць — 44,8%. Загалом, скорочення в галузі від загального обсягу, порівняно з минулим роком, становить 15%.

«Близько 2 млрд гривень — це збитки від загибелі тварин та пошкодження й руйнування тваринницьких ферм. Наразі підтверджений обсяг 6 тисяч голів корів, до 100 тис поголів'я свиней, понад 3.5 млн голів птиці втрачено. 206 підприємств зруйновані або пошкоджені», — зазначила Олена Дадус.

Вона підкреслила, що підприємства продовжують фіксувати збитки, збирати доказову базу.

Наразі Мінагрополітики розробляє алгоритм фіксування й розрахунку збитків, завданих особистим селянським господарствам, внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин, птиці, бджолосімей, власниками яких вони були

Попри значні втрати та скорочення виробництва, загрози продовольчій безпеці країни немає.

«Працюючі підприємства повністю забезпечують потребу внутрішнього ринку, в молочних, м’ясних та інших продуктах. Вдається задовольняти й експортний попит. Також держава дбає про внутрішньопереміщених осіб і забезпечення їх необхідними продуктовими наборами, в тому числі довготривалого зберігання», — сказала Олена Дадус.

Для відновлення тваринництва в Україні діють державні програми пільгового кредитування та надаються гранти від міжнародних донорів.

minagro.gov.ua

Сприятлива погода в Україні сприяє прискоренню збирання соняшника та сої, проте більшість посівів ще не достигла, тому поставки соняшника нового врожаю затримуються.

Закупівельні ціни на сою в Україні залишаються під тиском зниження світових біржових котирувань та збільшення попиту на високопротеїнову сою без ГМО. Експортери за сою з ГМО пропонують в порту 500 дол./т або 15−15,3 тис. грн/т, тоді як переробники з доставкою на завод готові платити 15,5−16 тис. грн/т. Ціни на сою без ГМО виросли в порту на 20−30 дол. /т до 620−630 дол./т або 19−19,2 тис. грн/т, тоді як на базисі DAP кордон з Польщею або Білоруссю експортери пропонують за неї 640−650 дол./т. Переробники за сою без ГМО готові платити 18,5−19 тис. грн/т з доставкою на завод.

Крім того, листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго за два тижні знизилися на 4,4% до 468,1 дол. /т під тиском збільшення прогнозів виробництва сої в США внаслідок коригування площ сівби та збирання, які будуть оприлюднені Міністерством сільського господарства США (USDA) .

Експерти очікують, що врожай сої в Україні зросте порівняно з минулим роком на 20% до 3,7−3,8 млн т, що збільшить обсяги пропозицій сої з ГМО. Це дозволить переробникам не переплачувати за сою порівняно з експортерами, як торік. Премія за сою без ГМО в поточному сезоні може сягнути 100−150 дол./т, що спонукатиме виробників до збільшення площ сівби сої без ГМО, особливо з огляду на нове законодавство, яке посилює відповідальність за обіг продукції з ГМО.

agravery.com

Традиційний щомісячний огляд прибутковості виробництва молока від економіста інвестиційного відділу ФАО Андрія Ярмака.

Факт № 1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%!

Факт № 2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%!

Факт № 3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком — це наслідок девальвації валюти та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

Факт № 4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

Факт № 5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому переважно росли.

Факт № 6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015−2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

Факт № 7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає.

Факт № 8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це — дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв.

Факт № 9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато «якщо».

Факт № 10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий — не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. Тож, саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

milkua.info