Україна утрималася в ТОП-10 світових експортерів курятини

Станом на 11 березня аграрії 11 областей України засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами площу 159 тис. га або 7% до прогнозу (7,2 млн га).

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 103 тис. га (7%);

- пшениці – 6 тис. га (3%);

- вівса – 2 тис. га (1%);

- гороху – 48 тис. га (14%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 5,0 млн га або 65% до прогнозу.

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 4,1 млн га або 64%;

- озимого жита – 54 тис. га або 47%;

- озимого ячменю – 768 тис. га або 76%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,1 млн га або 86% (у 2018 р. – 332 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

Ще одна команда аналітиків передбачила, що період волатильних цін на ринку кормових вітамінів і амінокислот продовжиться в 2021 році. Швейцарська компанія Kemiex опублікувала прогноз, згідно з яким скачки цін і деякі перебої поставок можуть спостерігатися на світовому ринку в найближчі кілька місяців.

Так, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні основною проблемою є посилені санітарні заходи в портах, через що зростають логістичні витрати, а також час поставок вантажів. На цьому тлі багато постачальників скаржаться на погіршення рентабельності, через що вони змушені підвищувати ціну на власну продукцію.

При цьому вантажні авіаперевезення, як і раніше, залишаються сильно завантаженими. Аналітики пророкують, що ця ситуація буде зберігатися протягом як мінімум кількох місяців.

За матеріалами FeedNavigator