Україна відправила на експорт понад 30 тис. т м'яса ВРХ

Кабінет Міністрів України 6 грудня прийняв постанову щодо переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією (№1364).

Передбачається, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги запроваджено з плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Варто зауважити, що в межах дерегуляції та підтримки бізнесу ще у березні 2022 року Законом №2142-ІХ було внесено зміни до Податкового кодексу України, яким тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок компаніями на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії», — зауважили в асоціації.

При цьому перелік таких територій визначається Кабміном. Тож компанії понад пів року не мали можливості скористатись цим інструментом державної підтримки, пояснюють експерти.

«Так, перелік затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Це — аналогічний механізм, який лежить в основі постанови Кабміну №457 і служить підставою для нарахування допомоги окремим постраждалим від війни категоріям населення», — додають в ЄБА.

Оновлювати перелік мають не рідше, ніж двічі на місяць.

«Враховуючи, що карта ведення активних бойових дій постійно змінюється, і деякі території вже вдалось звільнити від окупації супротивника, розуміння механізму отримання цієї податкової пільги є вкрай важливим для подальшого планування діяльності бізнесу та розрахунку його фінансового забезпечення. Тож спільнота щиро вітає це рішення!» — зазначили в асоціації.

Водночас бізнес із нетерпінням очікує на опублікування офіційних роз’яснень податкової служби щодо застосування даних пільг та складання звітності.

agroportal.ua

Відповідно до урядової програми підтримки розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації держава компенсує сільгоспвиробникам 90% вартості дорадчих послуг, але не більше ніж 10 000 грн. Інформація про інші програми підтримки від Уряду — на спеціальному сайті, який присвячено виключно дотаціям dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Розвиток сільських територій та підвищення добробуту місцевого населення напряму залежить від розвитку малого та середнього бізнесу на селі. Але запорукою успішного підприємництва є підвищення рівня профільних знань, вдосконалення практичних навичок та інформаційна підтримка, яку повною мірою надають сільськогосподарські дорадчі служби. Держава, зі свого боку, сприяє розвитку сільськогосподарського дорадництва, компенсуючи 90% вартості їх послуг», — прокоментував Віктор Шеремета та додав, що розбудова системи сільськогосподарського дорадництва в Україні є невід'ємною складовою євроінтеграційного процесу.

Серед основних завдань дорадчої діяльності є: надання аграрним підприємцям та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології; поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки; сприяння розвитку сільського туризму, зайнятості сільського населення тощо.

Так, щоб отримати компенсацію за послуги дорадчих служб необхідно:

укласти договір про надання;

надати дорадчі послуги згідно з договором;

скласти акт наданих послуг;

подати заявку та підтвердні документи до державного банку;

отримати компенсацію на рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

З Реєстром сільськогосподарських дорадчих служб можна ознайомитися за посиланням.

Завантажити список сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників можна за посиланням.

minagro

Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.

АЧС досі на свободі

Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.

«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.

У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.

Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?

Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.

Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.

pigua.info

Голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов закликав європейські країни до спільної з українцями боротьби проти африканської чуми свиней (АЧС), зокрема — допомоги з впровадженням в Україні відповідного страхування. Про це аграрій заявив на Форумі Європа-Україна, який відбувся 4-5 лютого в польському Жешуві.

«АЧС — це загальна проблема, вірус не знає державних кордонів. Зараз в Україні справи йдуть так, що, не маючи можливості отримати страхове відшкодування, дрібні фермери приховують випадки зараження. Вони будь-якими шляхами намагаються збути заражене м'ясо, яке все ж потрапляє в торгові мережі. Упевнений, що за допомогою європейських колег, зокрема польських, цю проблему можна вирішити».

Крім того, голова ради директорів KSG Agro наголосив на перспективах спільної експансії на африканські та близькосхідні ринки.

«Зараз багато говорять, що українські аграрії — конкуренти для Європи. Однак, замість того, щоб конкурувати локально, ми могли б разом виходити на ринки третіх країн. KSG Agro активно вивчає можливості для експорту і розширення бізнесу в країни Африки, Середньої Азії та Близького Сходу. У нас є люди і досвід, у Європи — капітал і технології. Давайте співпрацювати», — закликав Касьянов.

pigua.info