Україна залишається у ТОП-3 постачальників курятини до Європи

У період з 2 по 9 червня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 107 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалах віспи овець і кіз в Республіці Калмикії.

На території раніше благополучних країн виявили:

лихоманка долини Ріфт в Кенії (1);

лихоманка Західного Нілу в Бразилії (1).

Африканську чуму свиней зареєстрували в Угорщині (6), Латвії (4), Польщі (82) і Румунії (1). Спалах ящура виявили в Малаві (1). Ветеринарні служби Китаю (1), Непалу (1), Тайваню (2), Швеції (1), Саудівської Аравії (3) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

За минулий період в МЕБ також повідомлено про випадок захворювання собаки на сказ в Малайзії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Показник індексу інвестиційної привабливості України, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес-Асоціація (ЄБА), знизився до рівня 2016 року. За результатами нової хвилі опитування за першу половину 2019 року, індекс склав 2,85 бала з 5-ти можливих та опинився у негативній площині. Повідомляє прес-служба ЄБА. 

Нагадаємо, приріст прямих інвестицій в Україну в І кварталі 2019 року склав $ 45,5 млн. Для порівняння, показник попереднього періоду становив 3,07 бала та демонстрував нейтральне ставлення інвесторів до бізнес-клімату країни.

Результати опитування вказують на відчутне погіршення настроїв бізнесу. Так, під час минулої хвилі опитування кількість незадоволених інвестиційним кліматом становила 40%, зараз їхня кількість зросла до 57%. Відсоток задоволених поточним станом також зменшився, наразі тільки 19% топ-менеджерів вважають бізнес-середовище сприятливим, натомість наприкінці 2018 року таких було 25%.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили лібералізацію валютного законодавства, стабільність національної валюти, демократичні президентські вибори, зниження рівня інфляції, продовження діалогу з МВФ.

Однак до «старих» проблем, як-то корупція, недовіра до судової системи, відтік робочої сили, додалася відчутна політична й економічна турбулентність, яка турбує підприємців та змушує вести бізнес в умовах невизначеності. Серед топ-проблем інвестори вже традиційно зазначили високий рівень корупції (83% респондентів критично не задоволені станом справ), недовіру до судової системи — 77%, а також відсутність земельної реформи та тіньову економіку — по 66%.

До того ж, бізнес не поспішає робити оптимістичних передбачень на майбутнє. Так, 54% керівників компаній вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для інвестування у найближчі 6 місяців. 47% вважають, що умови роботи у їхній індустрії не зазнають жодних змін у найближчі півроку. Ще 35% інвесторів вважають, що бізнес-клімат в Україні залишиться незмінним у 2-му півріччі 2019 року, водночас 35% очікують незначного покращення.

«2019 рік приніс багато викликів для бізнесу в Україні. Підприємці скаржаться на політичну та економічну турбулентність, вимушеність працювати в умовах непередбачуваності. Ми бачимо, що інвестори ставлять на паузу заплановані проекти в Україні в очікуванні завершення всіх виборів та остаточного формування нового політичного середовища. Нові обличчя в політиці сприймаються неоднозначно: хтось вважає це черговим викликом, хтось — надією на зміни. Думаю, перші висновки ми зможемо зробити вже до кінця року, разом із другою хвилею опитування інвесторів у 2019-му», — коментує результати дослідження Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес-Асоціації.

AgroPolit.com

Уряд ухвалив Постанову, яка затверджує положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (ДНПК) при КМУ й типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (МНПК). 

Вказані положення регламентуватимуть діяльність протиепізоотичних комісій при Кабміні та при відповідній адміністративно-територіальної одиниці. Їх мета – вдосконалити та зробити максимально своєчасними заходи з ліквідації та з недопущення поширення інфекційних, інвазійних захворювань тварин і зоонозів.

Передбачається єдина вертикальна система у прийнятті і виконанні відповідних рішень, а також передача цілої низки ключових повноважень на місцевий рівень. 

ДНПК погоджуватиме План протиепізоотичних заходів в Україні та схвалюватиме звіт Держпродспоживслужби про виконання цих заходів. Вона аналізуватиме й контролюватиме діяльність МНПК та тісно взаємодіятиме з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

МНПК на своєму рівні контролюватимуть роботу відповідного структурного підрозділу територіального органу Держпродспоживслужби; взаємодіятиме з місцевими державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями для оперативної ліквідації спалахів хвороб.

Вказані положення приведені чітко у відповідність до частини другої та частини шостої Ст. 9 Закону України «Про ветеринарну медицину» (№ 1206-IX).

minagro.gov.ua