Україна має найнижчі ціни на м’ясні продукти

Український молочний індекс (УМІ) в жовтні 2020 року вперше в історії його моніторингу впав порівняно до вересня. Падіння становило 3,2%.

«Як це прибутковість впала, коли ціна на молоко зросла?», — пояснює Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Є дані моніторингу умовної прибутковості виробництва молока за дев’ять сезонів, і за цей період і скоріше всього взагалі за весь час в жовтні прибутковість неодмінно зростала, в середньому на 11,3%. Це пов’язано з тим, що в жовтні з ринку повністю зникає молоко від домогосподарств і переробка переходить на професійне.

В жовтні 2020 року умовна прибутковість молока впала на 3,2%. Минулого року, показник УМІ зріс в жовтні на 9,3%.

Як зауважує Андрій Ярмак, фермери в жовтні 2020 року мають на 8,1% нижчу прибутковість, ніж в, наприклад, в червні в сезон «великого молока». В 2019 році в цей час вони заробляли аж на 37% більше.

«Націкавіше, що в жовтні 2020 закупівельні ціни на молоко „злетіли“ аж на 7,6% після тривалого періоду відносної стабільності, але всі ми бачили, що відбувалося з світовими цінами на зерно. Неймовірне було зростання, як для періоду традиційно високих запасів та збирання врожаю пізніх зернових. Фуражна пшениця та кукурудза подорожчали на 13−15%, потягнувши за собою і шроти, які зросли в ціні на 7,5%. В результаті, кормовий комбікормовий мікс обходився молочникам України в жовтні на 11,2% дорожче, ніж в вересні, що і призвело до падіння прибутковості виробництва молока», — пояснює він.

Таким чином жовтнева прибутковість виробництва молока України була найнижчою протягом останніх 5 сезонів і нижчою за минулорічну майже на 39%.

Протягом перших 10 місяців 2020 року професійні виробники молока України заробили на 9,4% менше прибутку, ніж протягом того самого періоду 2019 року, але більше, ніж в 2018 році.

«Загалом, не можна сказати (додам „поки що“), що 2020 рік такий вже катастрофічний. Адже УМІ поки що перевищує середній показник для останніх 5 років на 11,4%, бо в 2014—2015 роках було все значно гірше з точки зору прибутковості», — підводить підсумки Андрій Ярмак.

Аналіз минулих років показує, що УМІ в листопаді, як правило, стабілізується і суттєво не змінюється.

«Але в 2020 році вже видно незвичайні речі — різке здорожчання масла та сиру на світовому ринку, яке ніхто не очікував. Збільшення імпорту з боку Китаю. При цьому зростання цін на жир на фоні потенційного чергового зниження обсягів споживання через ГоРеКа внаслідок зростання темпів поширення коронавірусу в Європі та США, виглядає досить дивно. Але це позитивний фактор для наших молочників. З іншого боку ми маємо послаблення цін на зернові останнім часом, що може, також, мати позитивний вплив на прибутковість. — зазначає експерт.

Отже, сподіваємося на зрушення в бік зростання, але готуємося до непередбачуваних подій — іншими словами, поліпшуємо ефективність та підвищуємо якість».

milkua.info

Фокусне обговорення питань експорту та імпорту продукції тваринного походження відбулось у вівторок, 17 листопада, під час онлайн-зустрічі, організованої Офісом простих рішень та результатів. У зустрічі взяли участь голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та її заступниця Ольга Шевченко.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Як зазначили організатори наради, її головна мета — сприяння спрощенню ведення бізнесу. Саме тому важливо вести прямий діалог та розуміти бачення всіх учасників процесу щодо шляхів подолання перешкод.

Представники компаній-членів Американської торговельної палати в Україні, які брали участь у зустрічі, озвучили питання, що наразі є найбільш актуальними для бізнесу та потребують вирішення. Це питання, пов’язані з процедурою включення до реєстру експортерів, розблокуванням ринку кормів для тварин, усуненням бар'єрів для експорту та імпорту харчових продуктів та продукції тваринного походження.

Крім того, під час зустрічі обговорювались деякі питання державного контролю та міжнародного співробітництва.

‌Як зазначила Владислава Магалецька, Держпродспоживслужба знає про перепони, які є сьогодні, та шукає найоптимальніші шляхи їх подолання. За її словами, робота за зазначеними напрямками проводиться як на рівні Держпродспоживслужби, так і на рівні профільних міністерств. «На жаль, великий сегмент бізнесу залишається без можливості експорту продукції, і це проблема, яка потребує вирішення. Зі свого боку ми зробимо для цього все, що від нас залежить», — підкреслила голова Держпродспоживслужби.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), глобальне виробництво свинини у 2021 році складе близько 103 мільйонів т. Це на 6,1% вище показників 2020 року.

Щодо Китаю, то очікується зростання виробництва на 14,5%. За підсумками 2021 року ця азійська країна виготовить 41,9% всього обсягу свинини у світі. В ЄС, який є другим за величиною глобальним виробником, знову очікується незначне зростання продукування свинини — на 0,2%. У США обсяги виробництва м’яса свиней у 2021 році збільшаться на 1%.

Попри пожвавлення на ринку, світове споживання м’яса все ще буде нижчим за рівень до початку епідемії африканської чуми свиней. Світовий експорт у 2021 році, як очікується, зменшиться на 2,1%, а ЄС залишиться найбільшим у світі експортером свинини. Мексика також отримає вигоду від підвищеного попиту на свинину з Китаю і, як очікується, буде підтримувати стабільне зростання експорту на цей ринок.

PigUA.info

Понад ¾ промислових свиногосподарств налаштовані на подальший розвиток, не дивлячись на економічні та епізоотичні перепони. Такі попередні висновки зробили аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу настроїв серед виробників свинини.

«Згідно опитування промислових свиногосподарств, які сукупно утримують понад 40% індустріального маточного чи третину загального свинопоголів’я сільськогосподарських підприємств Україні, понад 3/4 операторів заявили про готовність розвивати свинарський бізнес надалі. З них 15% планують будівництво нових майданчиків у наступному році, 18% опитаних продовжуватимуть будівництво потужностей, почате цьогоріч, близько 40% планують здійснити реконструкцію наявних виробничих майданчиків. Крім цього, понад 60% опитаних свиногосподарств планують часткове переоснащення комплексів, 10% — підвищення рівня автоматизації виробництва. Понад 40% учасників опитування збираються нарощувати поголів’я свиней наступного року, в тому числі, третина — за рахунок імпорту свинопоголів’я», — уточнюють аналітики АСУ.

Одне з підприємств, що не зупинятиметься на досягнутому, — ТОВ «Рантьє», яке входить до Групи компаній KSG Agro.

«На даний час проєкт розвитку свинокомплексу реалізований на 50% і має близько 60 тис. поголів'я свиней одночасного утримання та 4,5 тис. свиноматок. Цьогоріч продовжуватимемо нарощування поголів’я, щоб наблизитися до планової потужності у 8,6 тис. свиноматок», — про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу Сергій Касьянов.

Водночас, за словами Руслана Писаренка, директора ТОВ «Камчатка», бажання розвиватися є, однак на заваді стоїть бюрократична складова:

«Наразі ми плануємо нарощувати потужності виробництва за рахунок будівництва нового маточника на 600 голів. Однак, наскільки ці плани будуть здійснені залежить тільки від держави та чиновників, від того чи вдасться отримати дозвільну документацію».

 «Невизначеність щодо долі ринку землі та державної політики відносно свинарства, складнощі з отриманням дозвільної документації для запуску виробничих потужностей, що накладаються на складну епізоотичну ситуацію в країні залишаються ключовими обставинами — все ці бар’єри змушують свинарів двічі подумати щодо реалізації задумів розвитку. З іншого боку, глобальний тренд до здороження свинини, очікування відносної сталості цін на виробничі ресурси, зокрема на корми, та стабільного попиту на цей вид м’яса «обіцяють» виробникам вищу прибутковість», — зауважує керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. «З огляду на результати проведеного опитування, вітчизняних виробників свинини не лякають складнощі, що вселяє обережний оптимізм стосовно майбутнього галузі».

До анкетування, що проводилося напередодні 2020-го, долучилися оператори різних масштабів діяльності: від 200 основних свиноматок чи 3 тис. гол. одночасного утримання до флагманів ринку.

pigua.info