Україну попередили про небезпеку посухи — звіт ЄС

Після лікування корови антибіотиками має пройти певний час для виведення їх з організму, перед тим, як молоко можна буде продавати. Це звична практика на багатьох молочнотоварних фермах. Але що ж робити з молоком із залишками антибіотиків?

В минулому таке молоко, аби не виливати згодовували телятам. Проте такий «збут» молока вважається не тільки застарілим, а й небезпечним.

Останні дослідження Європейського агентства з безпечності продовольства (EFSA) показали, що телята, яких годують молоком із антибіотиками мають більш високу ймовірність утворення стійких бактерії через їх фекалії, ніж ті телята, яким не згодовували таке молоко. Це у свою чергою є й загрозою для людського організму. Адже чим стійкішою є бактерія, тим менше антибіотиків можна застосовувати для лікування інфекцій.

Результати дослідження Агентства EFSA такі:

• Франція і Словенія використовували молоко від хворих корів, яких лікували антибіотиками для годівлі як бичків, так і теличок;
• у Болгарії ж молоко від хворих корів телятам взагалі не згодовували;
• в Іспанії, Кіпрі та Угорщині на всіх фермах несортовим проблемним молоком випоюють лише бичків;
• у Данії, Хорватії, Італії, Люксембурзі, Мальті та Нідерландах, Словаччині і Великобританії таке молоко використовують для відгодівлі теличок і бичків на всіх фермах (4-100%);

У Європі годівля телят молоком із залишками антибіотиків на фермах загалом не забороняється, а регулювання національних правил щодо цієї практики тут досі не погоджені.

Проте годівля несортовим проблемним молоком негативно впливає на організм теляти. Це може виявитись в утворенні стійких до антибіотиків бактерій у кишечнику. А для майбутнього успішного розвитку господарства здорове покоління телиць має надважливе значення. Ці молоді організми повинні отримувати лише найкраще молоко, утримуватись в комфортних умовах і отримувати максимальну увагу.

Іноді таке молоко не згодовують теличкам, а лише бичкам, оскільки їх все одно продають на відгодівлю. Проте утворення стійких бактерій спостерігається у всьому продуктивному ланцюжку.

На щастя, більшість фермерів розуміють, що використання проблемного молока небезпечне, а тому використовують замінники молока, які на противагу несортовому молоку взагалі не містять бактерій. Згодовування чистого молока призводить до менших затрат на ветеринарні препарати, тварини здорові та мають кращу продуктивність з першої лактації.

Отож, сподіваємось, що фермери усього світу тепер сприйматимуть годівлю несортовим молоком як неприпустиму практику. Беручи до уваги те, що телята грають важливу роль у фінансовому становищі всього господарства робимо висновок — краще позбутись несортового молока із вмістом залишків антибіотиків. Таким чином ми можемо покращити здоров’я теляти та закласти здоровий початок у майбутньому продуктивному ланцюжку.

milkUa.Info за матеріалами allaboutfeed.net

У січні-лютому нинішнього року, вартість вітчизняного аграрного експорту становила $5676 млн, а у березні-квітні — після вторгнення росії — поставки України на зовнішні ринки принесли виторг в розмірі лише $1744 млн, скоротившись за час війни більш ніж утричі.

Про це повідомила пресслужба національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Зазначається, що агропродовольча продукція продовжує залишатись основним джерелом валютних надходжень для зовнішньої торгівлі України: за січень-квітень 2022 року її частка в загальному експорті перевищила 44%. Водночас за перші 4 місяці 2022 року Україна експортувала агропродукції на суму $7420 млн перевищивши на 3% торішні показники за січень-квітень.

«‎Нині Україна все ще перевищує рекордні показники минулорічного експорту продовольства. Однак триваюча агресія росії, ведення бойових дій, окупація територій в різних регіонах нашої держави та блокування морських портів суттєво знижують вітчизняний потенціал зовнішніх продажів. Отже, підсумкові показники експорту прямо залежатимуть від ліквідації названих чинників»‎, — зауважив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

Академік НААН додає, що цього року, як і раніше, ключовими товарними групами в аграрному експорті виступають зерно, олійні культури, олії та жири, залишки переробної промисловості, а також м’ясні продукти. Сумарно ці види сільгосппродукції займають у структурі закордонних поставок майже 90%.

Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Бразилією у 2020 році зменшився. При цьому бразильський експорт м’яса до ЄС знизився на 14% порівняно з попереднім роком, повідомляє Apex-Brasil, Бразильська агенція зі сприяння торгівлі та інвестиціям. Така ситуація склалась, перш за все, через локдаун, який призвів до закриття закладів громадського харчування та зменшення попиту на м’ясо.

Експорт бразильської яловичини та птиці до ЄС в 2020 році скоротився на 72,89 млн євро. Це було спричинено зростанням попиту в Азії, внаслідок якого Бразилія диверсифікувала напрямки закордонних продажів. Дефіцит м’яса у Китаї та В’єтнамі підтримував високі ціни протягом року.

«2020 рік дав нам цінні уроки, а саме те, що під час криз ми повинні протистояти заклику встановлювати бар’єри для міжнародної торгівлі. Бразилія та її торговельні партнери в ЄС та Великобританії повинні зробити все можливе для підтримання та зростання торговельних та інвестиційних потоків у 2021 році та стимулювання настільки необхідного відновлення економіки. Прогнозується, що у 2021 році галузь тваринництва зможе оговтатися від економічної турбулентності минулого року», – зазначають у Apex-Brasil.

Meat-Inform

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua