Українські банки запровадили кредитні канікули для аграріїв

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Сівба озимої пшениці під урожай 2023 р. триває у країнах північної півкулі на тлі занепокоєння щодо доступності основних сільськогосподарських ресурсів та несприятливих погодних умов.

Хоча високі ціни на врожай сприяють збереженню площ на рівні вище середнього, говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). 

Так, у США сівба озимої пшениці йшла швидкими темпами і станом на середину листопада була майже завершена. Наразі посуха вражає приблизно три чверті площ посівів озимої пшениці, й прогнозується, що такі умови збережуться у деяких регіонах до початку наступного року. 

У ЄС посів озимої пшениці триває за погодних умов, що сприяють сходам і врожаю. У деяких регіонах все ж таки спостерігається дефіцит опадів.

В Україні прогнозується зменшення посівів пшениці порівняно із середнім п’ятирічним показником на 40%, оскільки війна продовжує обмежувати доступ до полів і спричиняє серйозний дефіцит ресурсів. 

Скорочення посівів озимої пшениці очікується в росії, де рясні дощі перешкоджали підготовці полів, а відносно нижчі внутрішні ціни спричинять скорочення площ. При цьому площі під озиминою знизяться до середнього порівняно з минулим роком рівня. 

Високі внутрішні ціни на пшеницю в країнах Азії сприятимуть збільшенню посівних площ. У Китаї та Індії прогнозують, що посіви пшениці складуть вище середніх. У той же час у Пакистані можливе скорочення площ. 

Крім того, ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2022 р. до 2 756 млн т (на 2% менше, ніж у 2021 р.) за рахунок скорочення урожаю кукурудзи в Україні, де частина зернової залишиться у полях через подорожчання доробки зерна. Аналітики також знизили прогноз світового виробництва пшениці, але, незважаючи на це, новий показник у 781,2 млн т залишиться рекордно високим. 

agroportal.ua

Міністерство розвитку громад і територій України має намір спільно з Австрією створити в Україні зразковий навчально-виробничий центр, прототипом якого буде сільськогосподарський технікум з виробничими потужностями Phyra у Австрії.

Про це розповів міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, повідомляє Мінрегіон.

«Наразі маємо обрати регіони, де такий проєкт буде реалізовано в рамках співпраці з Австрійським Агрокультурним Кластером», — ідеться в повідомленні.

Реалізація проєкту передбачає створення практично орієнтованого навчального виробництва. Ідея полягає у створенні ферми великої рогатої худоби, де поєднується фахове навчання та отримання прибутку в якості повноцінного комерційного підприємства. Така модель успішно практикується в Австрії — сільськогосподарський технікум Phyra з виробничими потужностями функціонує у передмісті Відня, пояснюють у міністерстві.

«Україна має потужний аграрний потенціал і на сьогодні є одним із провідних виробників продовольства в світі та постійно нарощує експорт продовольства та сільськогосподарської сировини. Використання досвіду та напрацювань Австрії у сфері агропромисловості та фахового навчання сприятимуть розвитку сфери і регіонів загалом. Вважаю, що успішні проєкти, реалізовані у Австрії, стануть прототипом рішень для наших підприємств», — зазначив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

Мінрегіон вже відпрацьовує пропозиції та досвід Австрії. Інформацію направили до регіонів. Певні області вже надали пропозиції. А на Житомирщині найближчим часом запланована зустріч з представниками австрійської сторони для більш детального обговорення стану та перспектив реалізації проєкту SMART FARM в області.

milkua.info

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info