Україна вийшла з угоди про спільний аграрний ринок країн СНД

Єдиним інструментом відродження тваринництва в Україні є аграрна наука. 

Про це заявив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, інформує прес-служба НААН.

За його словами галузь тваринництва зазнала величезних втрат за роки незалежності: зменшивши кількість поголів’я ВРХ у 5 разів, курей — у 4 рази, свиней — у 3 рази, овець — у 6,5 разів.

«Сьогодні уряд абсолютно правильно пропонує робити ставку на фермерство. За умови підтримки з боку держави та в плідній співпраці з наукою, фермери можуть створювати малі та середні ферми, відновлюючи потенціал галузі», — сказав Ярослав Гадзало.

Він додав, що на сьогодні 49 установ у структурі НААН мають статус племзаводів. У системі академії поголів’я ВРХ налічує 35 тис., корів — 15 тис., серед яких 60% є племінними.

Попри АЧС, поголів’я свиней становить 102% порівняно з минулим роком і налічує 22 тис. голів. Щороку НААН реалізує до 3 тис. племінного молодняка ВРХ та понад 10 тис. поголів’я поросят, овець та інших тварин. Одним із лідерів є ДП ДГ «Шевченківське», де цього року наблизилися до 8 тис. літрів молока надоїв.

«Ми зробили ставку на покращення властивостей вітчизняного поголів’я: воно витримує кліматичні умови, адаптоване до умов вирощування й утримання», — повідомив Гадзало.

А словами президента НААН, науково-конструкторські центри академії розробляють міні-ферми для подальшого постачання в дослідні господарства.

Довідка: 

ДП ДГ «Шевченківське» має 3956 га земельного банку та спеціалізується на виробництві рослинницької і тваринницької продукції, в тому числі елітного та репродуктивного насіння. Господарство об’єднує 4 підрозділи, елеватор, понад 40 дослідних ділянок науки, молочні та свиноферми, сучасний парк сільгосптехніки. Директор — Олег Балагура.

agravery

Всупереч побоюванням польських підприємств харчової промисловості, Україна поки не наситила Польщу своїми продуктами. Імпорт зростає, але його масштаб ще не досить великий. Однак, побоювання з приводу завтрашнього дня не зникають, - пише «Puls Biznesu».

Дійсно, з січня по травень цього року імпорт з України зріс на 108% - такими є результати аналізу сервісу SpotData. Але в масштабах вітчизняного виробництва він не є значним - 1,1 тис. тонн проти 153 тис. тонн, з яких експортується одна третина. У 2013 році його взагалі не було, а раніше він з'являвся в розмірі близько 17-70 тонн. з нуля до декількох сотень тонн виріс імпорт м'яса і субпродуктів (в основному птиці).

Польська птахівницька галузь насторожилася, адже українське м'ясо навіть після додавання мит дешевше, ніж вітчизняне, так як українські виробники мають доступ до більш дешевих зерновим, а птахофабрики - до незрівнянно більш широким масштабами виробництва і більш дешевій робочій силі. Польща сприймається як основного ринку збуту, адже експорт в подальші країни ЄС може не оплатиться. Хоча в даний час масштаби українського імпорту не дають приводу для занепокоєння, на думку польських виробників м'яса птиці, все може незабаром змінитися.

Джерело– All Retail

Полтавська облдержадміністрація підготувала проект обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження і забезпечення діагностики та оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проекту по створенню в області підприємства з переробки продукції тваринного походження.

«Щодо його будівництва повинна бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони повинні виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території … Щоб інвестор зайшов на вашу територію, ви запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це має приносити і користь суспільству", — зазначив заступник голови облдаміністраціі Євген Греков.

У відомстві зазначили, що Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів'я тварин. У всіх категоріях господарств налічується понад 190 тис. голів великої рогатої худоби, понад 320 тис. свиней, близько 4,7 млн ​​птиці, майже 45 тис. овець і кіз.

«При здійсненні господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Зараз ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 з яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність. В області працювали два утильзаводи — в Новосанжарській і Хорольській територіальних громадах. Зараз вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там почалася, але поки припинена ?? реконструкція", — йдеться в повідомленні.

На території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця скотомогильників і біоям. 64 оператора ринку на Полтавщині утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Щорічно на підприємствах області утворюється близько 8 тис. т побічних продуктів тваринного походження. В даний час близько 3 тис. тонн продуктів на рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решта переробляють власними силами — спалюють, ховають в спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах.

Уточнюється, що фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Після обговорення проект Програми буде винесено на розгляд депутатів обласної ради.

agroportal.ua

Японія з 2 серпня зняла заборону на експорт м'яса птиці і яєць з України, яка була введена в грудні 2020 року в зв'язку з поширенням в Україні патогенного грипу птиці.

Про це повідомила Держпродспоживслужба.

«Ми не тільки створюємо нові можливості експорту для українських компаній, але і відновлюємо доступ на іноземні ринки, які з тих чи інших причин закривалися. Такі рішення про закриття зазвичай приймаються швидко, а на те, щоб переконати партнерів відкрити ринок заново, потрібні тривалі зусилля. Я радий, що нам вдалося переконати японських партнерів в безпеки українських продуктів, і українські компанії відтепер знову можуть експортувати свою продукцію», - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька зазначила, що відомство спільно з МЗС провело велику роботу по зняттю обмежень і відновленню експорту української продукції птахівництва. Раніше обмеження були скасовані Йорданією, Сінгапуром, Киргизстаном і іншими країнами.