Вчені створили добриво з перероблених батарейок

16-лют-2022

ZM-Grow-це перше листкове добриво на основі цинку і марганцю, виготовлене з використаних лужних батарейок.

Зареєстроване і схвалене для використання у Великобританії як для традиційних, так і для органічних систем землеробства, ZM-Grow поширюється фахівцями з рослинництва Hutchinsons як частина зростаючого асортименту низьковуглецевих харчових продуктів компанії.

«Це дійсно цікавий продукт, і фінські виробники Tracegrow, що займаються екологічно чистими технологіями, позиціонують його як добриво для економіки замкнутого циклу», — говорить Тім Керр, менеджер з добрив Hutchinsons.

Простіше кажучи, Tracegrow розробила інноваційну технологію для вилучення, очищення та повторного використання цинку та марганцю з лужних батарей, з яких до 80% мікроелементів, можна використовувати повторно.

«ZM-Grow відповідає всім вимогам сталого розвитку, пропонує зменшений вуглецевий слід, а також забезпечує високоякісне, ефективне листкове добриво з мікроелементами, яке задовольняє дійсні потреби британських землеробів, — говорить він. — ZM-Grow-це концентрат на основі сульфатів, що містить 60 г/л Zn, 67 г/л Mn і 75 г/л S. Ми знаємо, що баланс мікронутрієнтів може допомогти підвищити ефективність азоту, і ZM Grow може допомогти в цьому, в той час, коли ціни на азот знаходяться на рекордно високому рівні».

Компанія Hutchinsons тестувала і поширювала продукт протягом останніх двох сезонів, і відгуки виробників були дуже позитивними.

«Рекомендована норма — 2−3 літри на 200−400 літрів води. У наших випробуваннях ми виявили, що він хімічно стабільний, і у нас не було проблем зі змішуванням. Він плавно проходить через фільтри і розпилювальні форсунки і не засмічує їх», — зазначено у повідомленні.

agronews.ua

Більше новин
Імпорт свинини зріс у 9 разів, і зростатиме далі
26-лип-2018

Більшість українських свинарів не має можливості утримувати велике поголів’я і тому постійно його скорочує, замість того, щоб закуповувати нових тварин. Щоб триматися на плаву, вони змушені підвищувати ціни на свою продукцію, хоча на модернізацію грошей все одно бракує. Так і виходить замкнене коло, пише у своєму блозі на «fi.новини» Артем Ковбель, партнер Kreston GCG.

Зважаючи на те, що світові ціни на свинину знижуються, ми опинилися у ситуації, коли імпортувати іноземний продукт стало вигідніше, ніж купувати вітчизняний. Відповідно, українська свинина програє і на світовому ринку і втрачає на об’ємах експорту.

За словами Ковбеля, ми втратили статус нетто імпортера свинини ще минулого року, коли частка імпорту перевищила експорт. Правда тоді ситуацію згладжував один факт: сукупна вартість експорту склала $10,5 млн, а імпорту – $9,96 млн і, формально, можна було стверджувати, що свинини ми продаємо більше, ніж купуємо.

За даними ДФС, у першому півріччі цього року імпорт майже в 9 разів перевищив показник минулого року: в Україну ввезли 8,4 тис. тонн свинини загальною вартістю $15,4 млн, тоді як за аналогічний період минулого року було ввезено 924 тонни.

І, за словами Ковбеля, частка імпорту зростатиме й далі.

Ще одна річ, що свідчить про відсталість і подальший занепад українського свинарства — нездатність уже кілька років узяти під контроль захворювання свиней на АЧС. За словами Ковбеля, в Україні досі немає досліджень з цього питання, а це значить, що АЧС розповсюджуватиметься і далі по українських господарствах.

Ковбель робить невтішний прогноз: найближчим часом Україна не зможе наростити виробництво і експорт своєї продукції. Показник імпорт свинини зріс одразу з кількох причин і, навіть за найсприятливіших умов, потрібно чимало часу на їх усунення. У випадку нашої країни,  державна влада не вирішує проблеми, що накопичилися як у свинарстві, так і  в тваринництві загалом.

За матеріалами: agroday.com.ua

 

Детальніше
Україна на шляху до відкриття ринку США, у фокусі — курятина
09-лип-2021

Держпродспоживслужбою та відповідним органом США ведеться робота з відкриття ринку для української продукції, зокрема м’яса птиці.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба України.

Зокрема, питання взаємного доступу продукції на ринки України та США були обговорені під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та аташе з питань сільського господарства Посольства США Лізи Ахрамджан.

«Ринок США є дуже цікавим для українських виробників. Відкриття ринків таких великих країн надає нові можливості для розвитку бізнесу — це і нові виробничі потужності, і інвестиції в нові технології, і нові робочі місця. Все це позитивно впливає й на внутрішній український ринок та українських споживачів. Тому чим більше ми матимемо ринків збуту, тим більш сталим та захищеним буде вітчизняний агросектор», — зазначила Владислава Магалецька.  

Також обговорювалися питання, пов’язані з імпортом продукції з США до України.

На сьогоднішній день між компетентними органами України та США погоджено 18 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту продукції в Україну. Так, із США до України імпортується м'ясо птиці, молоко та молочні продукти, риба та продукти аквакультури, корми для домашніх тварин, яловичина та деякі інші товари. Американська сторона висловила зацікавленість у розширенні переліку товарних позицій для здійснення імпортних операцій.

Детальніше
УЗА стурбована припиненням дії зернових стандартів в Україні
08-лют-2022

Українська зернова асоціація вкрай стурбована ситуацією, що склалася в Україні через припинення з 1 січня п.р. дії ряду зернових стандартів, в той час як нові державні стандарти або регламенти не розроблені. Така ситуація може призвести до хаосу на ринку зернових і зернопродуктів України, заявила 7 лютого прес-служба УЗА.

Як зазначили в асоціації, з 1 січня 2022 р. наказами ДП «УкрНИГЦ» скасовано нормативні документи – ДСТУ у сфері зерна та зернопродуктів. При цьому застосування національних/державних стандартів у зерновій галузі в Україні обов'язкове.

Так, дію скасованих стандартів було припинено 9 грудня 2014 р., однак згідно з наказами ДП «УкрНИГЦ», дію деяких стандартів було відновлено до 1 січня 2022 р., щоб ринок мав стандарти для роботи.

"Більшість зазначених стандартів має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методології контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна. За методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна, включені до національних стандартів України, на всі зернові культури, вироблені в Україні", - підкреслили в УЗА.

Також наголошується, що в даний час серед діючих в Україні ДСТУ гармонізованих з міжнародними стандартами і стандартами ЄС відсутні будь-які методики, які можна застосувати до заміни зазначених вище. Тому підприємства, які займаються зберіганням зерна, повинні знати та узгодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатимуться показники якості зерна при прийманні, зберіганні та відвантаженні, у тому числі для розрахунків за зернову продукцію, починаючи з 01.01.2022 р.

"УЗА просить уряд, Мінекономіки, Мінагрополітики та ДП «УкрНИГЦ» вирішити проблему, що виникла, з відсутністю стандартів, обов'язкових на зерновому ринку відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, УЗА вважає за необхідне продовжити дію зазначених зернових стандартів і забезпечити дію обов'язкових національних зернових стандартів України, що містять посилання на скасовані ГОСТ. Також слід зобов'язати технічний комітет ТК-170 в термін, на який буде продовжено дію зазначених ГОСТ, розробити і ввести державні стандарти, що замінюють скасовані", - йдеться в повідомленні.

АПК-Інформ

Детальніше
Білорусь обмежила ввезення свинини з Житомирщини через АЧС
13-жовт-2017

Білорусь обмежила ввезення свиней із Житомирської області України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь.

Так, у зв’язку з виявленням вірусу АЧС вводяться тимчасові обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із Житомирської області живих свиней, зоопаркових і циркових тварин сприйнятливих видів,сперми кнурів, м’яса свиней (в тому числі диких кабанів) та іншої свинарської сировини, а також продуктів її переробки; шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Житомирської області.

Разом з тим, обмеження не поширюються на дозволи, видані за узгодженням з комітетами з сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь, на шроти, що пройшли термічну обробку в процесі виготовлення, для виробництва комбікормів для тварин і комбікорму для цінних видів риб.

Нагадаємо, раніше Білорусь обмежила ввезення свиней із Львівщини через АЧС.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок