У ДАРі розпочалась реєстрація для отримання техніки із завантаження та розвантаження зернових рукавів від Мінагрополітики та ФАО

ЄС має переглянути свою Угоду про вільну торгівлю з Україною та запровадити обмеження на імпорт деяких харчових продуктів, заявив у середу членам польського парламенту комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Коментарі польського комісара категорично суперечили офіційній позиції ЄС про те, що необмежений експорт продовольства з України має важливе значення для допомоги зруйнованій війною економіці країни. З моменту вторгнення російських військ, вони окупували та замінували сільськогосподарські угіддя, викрадали врожай і бомбардували зерносховища та порти.

Лише обмежений експорт української продукції був можливий в останні місяці через її порушення традиційного чорноморського експортного маршруту. Брюссель відкрив альтернативний наземний шлях до ЄС, коли в травні запустив так звані смуги солідарності, а в червні підписав угоду з Києвом про призупинення всіх імпортних мит на українські товари на один рік.

Термін дії угоди закінчується наступного літа, але Єврокомісія планує продовжити її до кінця 2024 року.

«Для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути», — сказав Войцеховський. Він виступав дистанційно на заході у Варшаві, організованому верхньою палатою польського парламенту щодо спільної сільськогосподарської політики ЄС.

У той час як західний коридор є рятівним кругом для економіки України та її фермерів, він створив фермерам на батьківщині Войцеховського більшу ринкову конкуренцію. Це може призвести до політичних наслідків для правого уряду країни, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), якому потрібно буде захистити інтереси сільських виборців, щоб зберегти владу на загальних виборах, які відбудуться у вересні 2023 року.

Занепокоєння фермерів

«Я знаю про занепокоєння фермерів і бачу проблему», — сказав Войцеховський, який сам є високопоставленим представником PiS. Він відповідав на запитання про те, чи буде Комісія розглядати питання імпорту продуктів харчування з України, які замість того, щоб експортуватися кудись через шляхи солідарності, залишаються в прикордонних регіонах Польщі.

«Допомога Україні є нашим стратегічним пріоритетом, і це поза дискусією. Це питання безпеки, але для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути. Після відкриття торгівлі з Україною імпорт деяких сільськогосподарських продуктів дійсно зріс у кілька разів. Просто надходить занадто багато товарів».

Войцеховський назвав кукурудзу, ріпак і птицю як приклади продуктів харчування, які «прибувають у надмірних кількостях». За його словами, в Румунії та Болгарії також спостерігається «проблемне» зростання імпорту соняшникової олії з України.

У звіті Комісії щодо українських продуктів, які підпадають під дію угоди про вільну торгівлю, в ЄС спостерігалося «значне збільшення імпорту … птиці, яєць, сухого молока, вершкового масла, цукру, крохмалю, висівок і деяких злаків».

Однак виконавча влада ЄС ще не дійшла висновку щодо того, чи вживати будь-яких заходів для вирішення проблеми збільшення притоку.

Войцеховський сказав, що рішення про те, чи запроваджувати мита на продукти харчування, «залежатиме від багатьох членів комісії… але я вважаю, що проблема є. Там, де цей експорт явно зріс, я буду говорити за запровадження обмежень на імпорт».

Сільське господарство відіграє життєво важливу роль в економіці України, на нього припадає близько п’ятої частини ВВП країни та 40 відсотків експорту. Нещодавно Брюссель оголосив про інвестиції в розмірі 1 мільярда євро для зміцнення наземних шляхів солідарності ЄС, через які Україна змогла експортувати близько 17 мільйонів тонн продуктів харчування з початку російського вторгнення.

ІНФАГРО за матеріалом politico. eu

Дедалі актуальнішою в контексті охорони здоров’я людей і тварин стає тема антибіотикорезистентності. Деякі розвинені країни, як-от Данія, вже на законодавчому рівні мінімізують рівень використання антимікробних препаратів у тваринництві. Яка ситуація щодо застосування антибіотиків у тваринництві в Україні, має намір з’ясувати Сільськогосподарська та продовольча організація ООН (ФАО).

Місія ФАО-ATLASS вивчатиме національну систему боротьби з антимікробною резистентністю (АМР). Робота експертів в Україні почалася цього тижня.

«Експерти ФАО наголосили, що основною метою їх роботи в Україні на цьому етапі є вивчення ситуації з АМР у нашій державі, яке включатиме збір і аналіз даних для напрацювання подальших рекомендацій. Це дозволить покращити координацію між учасниками процесу та забезпечення ефективного нагляду за АМР у галузі тваринництва.

Під час місії експерти ФАО планують ознайомитися з роботою лабораторій та вивчити систему контролю за використанням антибіотиків у тваринництві. Для цього застосовуватимуться спеціальна система оцінки — ATLASS. Місія працюватиме в Україні впродовж тижня. Після цього буде сформований та переданий українській стороні відповідний звіт. Оцінка національної системи запобігання антимікробній резистентності з 2016 року уже проведена у 24 країнах світу», — повідомили у Держпродспоживслужбі.

meat-inform.com

За перші сім місяців цього року з України було експортовано 254,15 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, повідомляє latifundist.com з посиланням на дані Державної митної служби. У вартісному еквіваленті обсяги закордонних продажів птиці у січні-липні склали 323,88 млн. доларів США.

Найбільшим імпортером української курятини залишається Королівство Саудівська Аравія. За сім місяців країна закупила курятини на суму 60,44 млн доларів США, що складає 18,7% в загальній структурі українського експорту. Також до трійки лідерів за обсягами закупівель м’яса птиці з України увійшли Нідерланди (53,7 млн доларів, або 16,6%) та Об’єднані Арабські Емірати (38 млн доларів, або 11,7%).

Meat-Inform

У п'ятницю, 20 вересня 2019 року уряд оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Текст документу був опублікований на офіційному ресурсі Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України.

Мета законопроекту — створити відповідне підгрунтя для запровадження вільного ринку землі с.-г. призначення в Україні.

Як вказано у пояснювальній записці:

«Проект Закону розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України».

Як стало зрозуміло з тексту документу, вже з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Основні тези законопроекту:

визначається суб'єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;

встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;

забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Закон України «Про санкції» доповнюється новим видом санкцій «заборона на набуття у власність земельних ділянок». Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

agropolit.com