Транзитне молоко: продати чи згодувати

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів. Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному із українських інтернет-видань.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об’єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», - підкреслила Олена Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

Прес-служба Мінагрополітики

15 серпня 2018 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Які нововведення передбачені даним законом пояснив юрист Kosovan Legal Group Дмитро Друзь.

Так, за його словами, згідно зі змінами, фізичні особи підприємці, які організували фермерське господарство, мають право бути платником єдиного податку четвертої групи за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

здійснення виключно вирощування, відгодівлі сільськогосподарської продукції, збору, вилову, переробки такої вирощеної власними силами або відгодованої продукції і її продажів;

здійснення господарської діяльності (крім поставок) за місцем податкової адреси;

 відсутність використання праці найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи можуть бути тільки члени його сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, тобто: особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки і визначаються членами сім'ї на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства повинна становити не менше двох гектарів, але не більше 20 гектар.

«Так само нововведення дозволять фермерським господарствам зменшити витрати на сплату внеску протягом 10 років від 90% до 10% від мінімального страхового внеску. Крім того, прийнятим законом врегульована також сплата податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів саме за місцезнаходженням таких земельних ділянок», — додав юрист.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект щодо «єдиного вікна» на митниці.

agravery.com

 Виробники в усьому світі, що використовують антибіотики для годівлі тварин повинні усвідомлювати, що користь від живих мікроорганізмів присутня далеко не завжди, а лише тоді, коли вони залишаються ефективними до потрапляння в організм тварини, відзначається в новому дослідженні групи європейських вчених з компанії Actisaf. За словами фахівців, гранулювання є одним з способів, що найчастіше зустрічаються, для обробки комбікормів, і для їх кращої подачі і сортування.

Однак згідно з рядом аналізів, проведених за останні роки, термічна і механічна обробка, якій піддаються комбікорми в процесі гранулювання, може вбити живі мікроорганізми, що становлять основу кормових пробіотиків, в результаті чого вони практично повністю втратять свою ефективність.

Разом з тим різні штами пробіотичних організмів продемонстрували можливість переживати різні температури і ступінь механічного впливу. При цьому якщо одні бактерії гинуть вже при температурі в 70 градусів Цельсія, то інші можуть витримати до 92 градусів.

Найближчим часом учені планують провести серію досліджень для того, щоб систематизувати знання про різні штами пробіотичних організмів і ступінь впливу, які вони можуть пережити, не втративши при цьому своїх корисних властивостей. Передбачається, що в майбутньому повинна бути створена якась база даних, по якій виробники зможуть орієнтуватися при роботі з пробиотическими препаратами.

All About Feed

Українські аграрії під час цьогорічної посівної вже засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими 2,0 млн га, або 90% посівних площ.

"Станом на 15 квітня українські аграрії провели сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 2,0 млн га або 90% до прогнозу", - йдеться у повідомленні.

Зокрема посіяно:

ячменю – 1,4 млн га (93%);

пшениці – 148 тис. га (89%);

вівса – 159 тис. га (81%);

гороху – 277 тис. га (82%).

Крім того, посіяно кукурудзи на зерно – 187 тис. га (4%), цукрових буряків – 189 тис. га (77%) та соняшнику – 893 тис. га (16%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 7,5 млн га або 99% до прогнозу.

У розрізі культур підживлено:

озимої пшениці – 6,4 млн га (99%);

озимого жита – 113 тис. га (98%);

озимого ячменю – 993 тис. га (99%).

Також у Мінагрополітики зазначили, що озимий ріпак підживлений на площі 1,3 млн га або 99%.

Прес-служба Мінагрополітики.