Темп росту галузі тваринництва цьогоріч задасть птахівництво

13 березня 2018 року після опублікування в Офіційному віснику України набрали чинності накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», зареєстрований Міністерством юстиції України 13 лютого 2018 року за № 166/31618 та від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» затверджениий Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 155/31607.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби» можна ознайомитися за посиланням.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» можна ознайомитися за посиланням.

consumer

За період з 29 лютого по 6 березня 2020-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 283 осередки особливо небезпечних хвороб.

За минулий період ветеринарні служби зареєстрували гостре респіраторне захворювання (SARS-COV-2) у собаки в раніше благополучному щодо захворювання Гонконгу (1).

Вогнища африканської чуми свиней продовжують реєструвати на території Бельгії (1 осередок), Угорщини (134), Латвії (2 вогнища), Молдови (5 вогнищ), Румунії (34), Словаччини (7), а також у Південній Кореї (85 вогнищ) та М'янмі (1).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 зареєстрували на території Болгарії (2), підтипи H5N2 і H5N5 відзначили в Тайвані (6 осередків).

Про нові випадки лихоманки долини Ріфт сповістили ветеринарні служби Лівії (2 вогнища). Крім того, у Норвегії відзначили три вогнища міді-вісна у овець.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

ВАР продовжує доносити свою позицію щодо відкриття ринку землі в Україні у циклі документальних сюжетів «Чия земля» на «Громадське ТВ». Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує на основних моментах земельної реформи.

«Спочатку набувати права власності на землю зможуть лише фізичні особи громадяни України (ліміт 100 га), а далі (з 1 січня 2024 року) — юридичні особи. Важливим моментом є те, що кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, які захочуть купити землю, повинні бути лише громадяни нашої країни. А обмеження по концентрації не сягатиме більше 10 000 га на юридичну особу», — пояснює він.

Разом з тим, зауважує експерт, в умовах впровадження ринку землі малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з великим.

«Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне — ставки дуже високі. Тому на старті ринку землі малий фермер буде програвати великим агропідприємствам, які закордоном можуть кредитуватися під 2−3%. Тому вкрай важливо сьогодні підтримати малий і середній агробізнес. Ми звертаємося до президента, Кабміну, щоб на період впровадження земельної реформи в Україні була розроблена програма підтримки для малих фермерських господарств і середнього агробізнесу», — підсумував експерт.

Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради

Додаткові заходи контролю якості та безпечності продукції під час експорту до Китаю. Така домовленість між Українською зерновою асоціацією та Держпродспоживслужбою зафіксована у Меморандумі про узгодженість дій при експорті зерна до Китайської Народної Республіки. Меморандум підписали Президент УЗА Микола Горбачьов та Голова Служби Владислава Магалецька.

«УЗА завжди тісно співпрацює з державними органами влади задля розвитку зернового сектору в Україні. Наші спільні ініціативи з Держпродспоживслужбою покликані сприяти збереженню позицій українського зерна на китайському ринку. Адже Китай за останні роки став одним з головних покупців українського зерна. На нашу думку вкрай важливо спільно реагувати на виклики на світовому ринку та спільними зусиллями підвищувати якість та безпечність українського зерна для покращення його конкурентоздатності та затребуваності в наших торгівельних партнерів», — зазначив Президент УЗА Микола Горбачьов.

«Для того, щоб оперативно вирішувати всі питання, які виникають при здійсненні міжнародної торгівлі, дуже важливо мати пряму комунікацію з профільними асоціаціями та виробниками. Саме таку комунікацію налагоджуємо з УЗА. Впевнена, що разом нам вдасться суттєво зменшити кількість нотифікацій та вирішити проблемні питання виробників, з якими вони зіштовхуються при експорті», — зазначила Владислава Магалецька.

Китай сьогодні є лідером з імпорту українського зерна, тому українським виробникам та експортерам важливо координувати свої дії з державними органами влади щодо якості та безпечності продукції для збереження позицій українського зерна на перспективному китайському ринку. В поточному сезоні Китай вже імпортував 11,9 млн т або 29% із загального обсягу українського експорту 41 млн т зернових. З цього обсягу близько 9 млн т припадає на кукурудзу, 2,86 млн т — на ячмінь. Також Україна експортувала в поточному сезоні до Китаю понад 1,8 млн т соняшникового шроту (49% від загального обсягу експорту) та понад 1 млн т соняшникової олії (близько 24% від загального обсягу експорту).

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

dpss.gov.ua