Поточна криза птахівничої галузі Польщі може стати безпрецедентною

З початку року експорт м'яса птиці приніс Україні 479,7 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, у січні-жовтні Україна експортувала 333,8 тис. тонн курятини загальною вартістю 479,7 млн дол.

ТОП-споживачами українського продукту є Саудівська Аравія, Нідерланди і Словаччина.

За 10 місяців Україна поставила Саудівської Аравії м'яса птиці на 96,2 млн дол. У той же час, Нідерланди купили українського м'яса птиці на 88,1 млн дол., словаки - на 51,8 млн дол.

При цьому, за 10 місяців цього року в Україну завезли тільки 108,6 тис. тонн курятини загальною вартістю 43,2 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт у 3 рази (у ваговому виразі).

Джерело: УНН

Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. І хоча більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про ризик нового піку захворюваності. Працівники молочно-товарних ферм не можуть перейти на дистанційний спосіб роботи, тому на підприємствах варто дотримуватися особливих заходів безпеки, щоб уникнути заражень.  

Про це під час навчального вебінару «Безпека на молочних фермах під час Covid-19» розповів Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ.

Фахівець виокремив 2 профілактичні групи заходів: індивідуальні і загальногосподарські.

До першої групи відносяться індивідуальні правила захисту не тільки під час роботи на МТФ, але і за її межами, зокрема, використання захисних масок, дотримання дистанції, використання антисептиків.

До другої групи відносять організаційно-профілактичні заходи на господарстві. Перш за все необхідно створити групу реагування, вона повинна складатися з 3−4 осіб, які постійно повинні бути на онлайн зв’язку. Основні завдання — забезпечення працівників ферми засобами гігієни, спілкування 24/7, забезпечення на господарстві інформаційної підтримки, — це тематичні таблички і плакати, листівки, де б містилися номери телефонів членів групи реагування.

Окрім цього, така група має декілька інших завдань.

«По-перше, вона має провести операційний аналіз діяльності підприємства. Знаючи вікові групи ризику, необхідно умовно поділити персонал. Наприклад, для працівників до 50 років — легші заходи безпеки, для тих чий вік становить від 50 до 60+ — більш жорсткіші. По можливості залишити їх вдома з огляду на те чи може їх хтось замінити або ж намагатися відокремити їх у окрему групу, — розповідає Ігор Присяжнюк. — По-друге, варто опрацювати сценарій „На фермі захворіло 50% працівників“. Проаналізувати що робити у такому випадку, які є резерви, який персонал залишити і які процеси ні в якому разі зупиняти не можна».

Він зауважує, що до групи реагування мають входити головні спеціалісти, менеджер ферми, головні технологи ферми, головні ветеринари. Це дозволить якнайкраще опрацювати найгірший сценарій і в подальшому працювати злагоджено, без паніки і згідно плану.

Важливим є питання перевезення працівників на роботу.

«Підприємство потрібно поділити на групи людей відповідно до роботи, яку вони виконуються на фермі, наприклад, група операторів машинного доїння, ветеринарів, обслуговуючого персоналу. Кожна така група повинна доїжджати до роботи окремо», — розповідає Ігор Присяжнюк.

У разі того, якщо господарство потрапить у червону зону, то варто перейти на вахтовий метод роботи.

Мінекономіки розробило і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу «Про затвердження Порядку формування реєстраційного досьє».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Реєстраційне досьє — це основний документ у процедурі реєстрації кормових добавок, який містить всю інформацію про безпечність, умови застосування та інші властивості і характеристики кормової добавки. Реєстраційне досьє є обов'язковим документом, який додається до заяви про державну реєстрацію кормової добавки.

З набуттям чинності Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» державна реєстрація кормових добавок має здійснюватися відповідно до процедур, що засновані на вимогах законодавства ЄС.

«Впровадження порядку формування реєстраційного досьє дозволить запустити процедуру державної реєстрації кормових добавок в Україні і перейти на європейські правила у цій сфері», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Документ передбачає, що, у разі його прийняття, він набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Довідково: Проєкт наказу розроблено на виконання статті 18 Закону «Про безпечність та гігієну кормів» і ґрунтується на вимогах Регламенту Комісії ЄС № 429/2008 від 25 квітня 2008 року, яким встановлено детальні вимоги до застосування Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1831/2003 від 22 вересня 2003 року стосовно підготовки та подання заявок на реєстрацію кормових добавок, а також їх оцінки та реєстрації.

За сприяння ЄС  Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило Державний аграрний реєстр (ДАР) — онлайн платформу для підтримки фермерів, повідомляє пресслужба відомства. 

Тепер платформа відкрита для реєстрації для всіх українських аграріїв. Вона працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС. Агровиробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Найближчим часом у ДАР з'являться перші програми допомоги дрібним фермерам, які вирощують сільськогосподарські культури або тримають корів.

«Незабаром в ДАР з’являться перші програми підтримки завдяки фінансовій допомозі Європейського Союзу. Ми закликаємо всіх міжнародних партнерів приєднуватися до платформи ДАР, щоб підтримати агровиробників України у швидкий, прозорий та безпечний спосіб», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Запуск Державного аграрного реєстру є важливим кроком на шляху підготовки України до членства в Європейському Союзі. ДАР відповідає директивам ЄС щодо програм державної підтримки сільського господарства. Окрім таких очевидних переваг, як зручність, прозорість, швидкість та підзвітність у сфері адміністрування підтримки для сільгоспвиробників, ДАР також надає потужний аналітичний інструмент для аналізу фактичного стану аграрного виробництва та статусу його виробників. Дуже важливо, щоб й інші партнери з розвитку України допомагали уряду посилити ДАР, використовуючи його у майбутньому для надання допомоги в аграрному секторі», — наголосив Фредерік Куне, керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні.

Реєстрацію в ДАР займатиме кілька хвилин, аграрії зможуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми державної підтримки та подати заявку на них онлайн з дому чи офісу. Під час реєстрації фермер також зможе перевірити в особистому електронному кабінеті дані про свою діяльність, земельні ділянки, тварин тощо. Для реєстрації фермеру потрібен лише електронний підпис. 

Зареєструватися в ДАР можуть виробники сільськогосподарської продукції незалежно від розміру, організаційно-правової форми чи напрямів діяльності. Після реєстрації уся ключова інформація про виробника автоматично підтягується в ДАР і може бути перевірена сільгоспвиробником.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник, що відповідає вимогам програми, має заповнити онлайн-форму, за необхідності додати скан-копії документів, і підписати заявку своїм кваліфікованим електронним підписом. Процес обробки заявки можна відстежувати в персональному електронному кабінеті у ДАР в режимі реального часу.

Державний аграрний реєстр (ДАР) — це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики за технічної допомоги Європейського Союзу для ефективного і прозорого розподілу та адміністрування усіх видів підтримки для українських аграріїв, що надаються в межах державних програм, у вигляді грантів від міжнародних партнерів, а також будь-яких інших видів технічної допомоги.

Доступ до ДАР: www.dar.gov.ua

milkua.info