Світові ціни на продовольство сягнули історичного максимуму

11-бер-2022

Світові ціни на продовольство у лютому 2022 року сягнули історичного максимуму, у першу чергу — за рахунок рослинних олій та молочних продуктів. Про це повідомляє прес-служба Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО.

«Індекс цін на продовольство ФАО в лютому 140,7 пункту, що на 3,1 пункту вище, ніж у лютому 2011 року. Індекс цін на рослинні олії піднявся на 8,5%, порівняно з попереднім місяцем і досяг нового рекордного рівня. Ціни ростуть через побоювання зниження експорту в Чорноморському регіоні», — йдеться в повідомленні.

Індекс цін на молочні продукти зріс в середньому на 6,4%, що було обумовлено більш низькою, ніж очікувалося, пропозицією молока.

«Індекс цін на зернові збільшився на 3%, порівняно з попереднім місяцем. Також зазначається, що міжнародні ціни на кукурудзу зросли на 5,1% через невизначеність щодо експорту кукурудзи з України. Світові ціни на пшеницю зросли на 2,1%, у значній мірі відображаючи невизначеність щодо глобальних потоків поставок з портів Чорного моря», — додають у ФАО.

Крім того, індекс цін на м’ясо виріс на 1,1% в порівнянні з січнем, при цьому міжнародні котирування на яловичину досягли нового рекордно високого рівня на тлі високого світового попиту на імпорт.

«Індекс цін на цукор знизився на 1,9% на тлі сприятливих перспектив виробництва в основних країнах-експортерах, таких як Індія і Таїланд», — підсумували в організації.

agravery.com

Більше новин
Україна ввела відповідні заходи по забороні ввезення курятини з ЄС
24-січ-2020

Україна обмежила ввезення курятини з Польщі. Про це УНН повідомили в Держспоживслужбі.

Там нагадали, що в січні 2020 року в деяких країнах ЄС були зафіксовані спалахи пташиного грипу.

“Україна ввела обмеження щодо регіонів і зон, визнаних компетентним органом Польщі, де були зареєстровані випадки пташиного грипу”, — повідомили в Держспоживслужбі.

Нагадаємо, сьогодні стало відомо про те, що ЄС призупинив ввезення української курятини в європейські країни через спалах пташиного грипу, який ймовірно і прийшов в Україну з ЄС. З початку року пташиний грип був зафіксований в Угорщині, Словаччині та Польщі.

Однак весь цей час Україна не припиняла торгові відносини з ЄС, за раніше досягнутими домовленостями. Рішення ЄС про заборону імпорту української курятини викликало подив вітчизняних чиновників, які екстрено почали вирішувати кризову ситуацію.

Джерело: УНН

Детальніше
Події аграрного фронту (19.05.2022 - 26.05.2022)
27-трав-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

В умовах війни проблем українського агросектору безліч, але головною залишається – заблоковані морські порти. Європейський напрямок експорту не може забезпечити українським обсягам вивозитись вчасно. Корка на кордоні з вагонів-зерновозів, в свою чергу тримає наповненими елеватори всередині країни. А наступні жнива розпочнуться через місяць. Думки великих гравців зернового ринку, щодо проблем які виникають на тлі малих можливостей експорту, зібрано у матеріалі: Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів.

40 тонн насіннєвої картоплі передала компанія «Агріко Україна» тільки через гуманітарний штаб Всеукраїнської Аграрної ради, який працює спільно із благодійним фондом SaveUa. Загалом, населення отримало 600 тон насіннєвої картоплі від Агріко з початку війни. В компанії роздавали два сорти картоплі, які вже в кінці серпня дадут врожай, а значить і їжу домогосподарствам по всій країні. Бо 80−90% картоплі вирощується саме в домогосподарствах.  Деякі селяни, зможуть більше посадити, за рахунок додаткового насіння. Городники також планують вирощену картоплю роздавати нужденним. 

В яких сферах сільського господарства зросли зарплати, а в яких знизились? Відповідь на ці питання дають аналітики кадрового агентства grc.ua. За їх даними, найвищі зарплати пропонують на Київщині та Полтавщині. Найнижчі зарплати в травні у відкритих вакансіях пропонуються у Чернігівській області. Загалом, в агросекторі, середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні, до 16 600 грн у травні. Компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Чи не щодня ДСНС повідомляє про підрив тракторів під час польових робіт. Протитанкові міни залишаються після себе окупанти. Станом на середину травня, площа бойових дій становить до 11 млн га, майже половина з цих територій може бути «забруднена» вибухонебезпечними предметами. Після огляду місця підриву, сапери знаходять ще декілька вибухонебезпечних предметів. Трактори, зазвичай під списання, а водії часто гинуть чи отримують травми. Зі слів керівників господарств, заявки на розмінування вони відправляли чи не вперший день звільнення територій від росіян, але сапери не квапляться розміновувати поля. Правоохоронці кажуть, що сьогодні найголовніше завдання це розміновування будівель та доріг, тому сьогодні вони просто не встигають оглядати поля. Про проблеми розмінування українських полів в матеріалі за посиланням.

Окуповані території зменшили кількість посівних площ в Україні. Також багато підприємств просто знищили російські окупанти. Вирішити проблему із зменшенням посівних площ законодавці вирішили за рахунок земель, які до цього не оброблялись. Для цього було ухвалено закон № 2145-IX. Документом закріплена можливість передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року землеволодінь сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності,  а також ряду інших СГ землеволодінь, з орендною платою до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Agravery.com

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Голландська компанія розробила технологічну лінію для розливу молока від окремої корови
13-вер-2019

В тренді простежуваності голландська TOP BV розробила технологічну лінію для розливу молока від кожної корови в окремі упаковки. На думку експертів компанії, рішення відповідає зростаючому інтересу до продуктів місцевого походження і тренду простежуваності від поля до споживача.

Проект «ElkeMelke» створений тому, що молоко від кожної корови має унікальний смак, відзначають в компанії. Ініціатор проекту фермер Маттіс Баан звернувся за підтримкою в TOP BV, яка розробила абсолютно нову лінію для пастеризації молока від кожної корови окремо.

Технологічна лінія, реалізована в рамках цієї концепції включає і систему інтелектуального забезпечення процесу. Встановлено безперебійний зв'язок з доїльним роботом. Крім того установка невеликих розмірів, що дозволяє їй працювати на фермі в обмеженому просторі.

Для роботи технологічної лінії необхідний всього один фахівець.

dairynews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок