Фахівці Держпродспоживслужби та європейські експерти обговорили процес адаптації українського законодавства до норм ЄС

24-трав-2018

Адаптація українського законодавства до норм ЄС, зокрема, у фітосанітарній галузі, дасть змогу нашій державі стати конкурентною не лише на ринку ЄС, але і у всьому світі. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа 22 травня під час семінару «Імплементація законодавства Європейського Союзу до національного законодавства щодо проведення фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, які ввозяться на територію України».

Даний захід відбувся в рамках Європейського інструменту інституціональної розбудови TAIEX. Участь у семінарі взяли фахівці Держпродспоживслужби з усіх регіонів України, які залучені до розробки змін до вітчизняного законодавства у галузі фітосанітарії.

У семінарі взяли участь експерти національних організацій Європейського Союзу, які уповноважені здійснювати фітосанітарний контроль імпортних вантажів: Крістіна Романова (Латвія), Яцек Жандарскій (Республіка Польща) та Хуго Мас (Іспанія). Вони поділилися досвідом із українськими колегами щодо виявлення карантинних організмів в імпортних вантажах.

Голова Держпродспоживслужби подякував Європейському Союзу за допомогу в адаптації українського законодавства до норм ЄС та навчання для українських фахівців з метою отримання бази для розробки ряду змін до вітчизняного законодавства у фітосанітарній сфері. Володимир Лапа відзначив, що процес гармонізації вітчизняної законодавчої бази до вимог Євросоюзу є нелегким процесом, але Держпродспоживслужба має високий кадровий потенціал для роботи щодо розробки проектів таких змін як у фітосанітарній галузі, так і в ветеринарії і захисту прав споживачів.

Директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Андрій Челомбітко наголосив на важливості постійного підвищення компетенції українських фітосанітарних інспекторів та необхідності активного вивчення кращого європейського досвіду. Він звернув увагу, що українські фітосанітарні інспектори постійно вивчають кращі європейські практики та жваво беруть участь в розробці змін до вітчизняного законодавства з метою адаптації української нормативно-правової бази до європейських норм.

Метою семінару стало ознайомлення із законодавством ЄС щодо проведення фітосанітарних процедур до імпортних вантажів на державному кордоні та у митницях призначення.

Учасники розглянули питання особливостей здійснення фітосанітарного контролю імпортних вантажів з урахуванням вимог Регламентів (ЄС) 2016/2031 та 2017/625, проведення фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів, поводження з вантажами, які не відповідають фітосанітарним заходам та застосування в таких випадках штрафних санкцій до суб'єктів господарювання, фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів у ручній поклажі та поштових відправленнях, системи навчання державних фітосанітарних інспекторів, які здійснюють фітосанітарний контроль імпортних вантажів.

minagro

Більше новин
Вітчизняне тваринництво з великими труднощами утримує свої позиції
17-лип-2017

Вітчизняне тваринництво з великими труднощами утримує свої позиції. Найбільше непокоїть той факт, що поголів'я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році зменшилося.

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба ННЦ.

За його словами, найбільше непокоїть той факт, що поголів'я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році зменшилося. При цьому найбільше ― на 5,8% ― скоротилося поголів'я свиней.

Лупенко зауважив, що збільшилося лише поголів'я кіз у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах. У господарствах населення зросло поголів'я качок ― на 812,3 тис. або на 8,3%, хоча загалом поголів'я птиці зменшилось.

«Загальні обсяги продукції вирощування тварин минулого року незначно ― на 8,7 тис. т у живій масі або на 0,3% ― збільшилися за рахунок великої рогатої худоби і птиці», ― додав він.

Обсяги реалізації тварин на забій, за словами експерта, збільшилися загалом на 1,2 тис. т (0,04%). Втримати позиції вдалося за рахунок збільшення на 27,7 тис. т (1,8%) обсягів реалізації птиці.

Виробництво яєць, вовни, меду зменшилося в усіх категоріях господарств, включаючи сільгосппідприємства.

Виробництво м’яса у забійній вазі на одну особу у 2016 році склало 54,5 кг проти 54,2 кг у 2015 році, молока ― 243,3 кг проти 247,8 кг, яєць ― 354 шт. проти 392 шт., вовни ― 0,1 кг проти 0,1 кг відповідно.

«Вітчизняне тваринництво щороку здає все більше позицій. А це не лише зменшення рівня задоволення споживчих потреб населення, а й скорочення робочих місць на селі, нарощування дефіциту органічних добрив, втрата селянських традицій на селі», ― підсумував Лупенко.

milkua.info

Детальніше
Підстав для різкого зростання вартості продуктів немає
19-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua

Детальніше
Після виходу Великої Британії з ЄС між нею та Україною погоджено вже 20 форм експортних сертифікатів
11-черв-2021

Після виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу Держпродспоживслужбою проводиться кропітка робота для забезпечення необхідних умов для здійснення двосторонньої торгівлі. На сьогоднішній день погоджено 20 форм сертифікатів на експорт продукції з України та 12 форм сертифікатів на імпорт з Великої Британії, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після першого установчого засідання Торговельного Комітету, яке відбулося 9 червня відповідно до положень Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.

«Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу наші зусилля були зосереджені на погодженні форм сертифікатів для здійснення двосторонньої торгівлі на взаємовигідних умовах. На сьогоднішній день ми вже маємо 20 сертифікатів на експорт до Великої Британії та 12 сертифікатів на імпорт. Робота в цьому напрямку триває», — розповіла Владислава Магалецька.

Питання, які обговорювалися під час засідання Торговельного Комітету, стосувалися поглиблення двостороннього співробітництва, пріоритетів ефективної взаємодії сторін, вирішення ветеринарних та інших питань.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Детальніше
Кооперація та мотивація. Чи буде перемога?
04-лип-2018

Перехід від незграбного законодавства до справжнього буму кооперації в Україні навряд чи буде миттєвим, особливо в умовах України. Адже законодавство — це лише одна з проблем. Не змінивши його, ми не зможемо перейти до наступних кроків.

5 липня 2018 року ВР України буде голосувати за Проекту Закону «про сільськогосподарську кооперацію» (6527-д), прийняття якого може призвести до наступних наслідків:

Дати шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції Україні конкурувати на рівних з агрохолдингами (і це зовсім не перебільшення);

Знизити ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування;

Зруйнувати локальні монополії переробних підприємств в галузях переробки молока, м’яса та інших видів продукції;

Поліпшити якість продуктів харчування на ринку України внаслідок повного контролю (відслідковуваності) за сировиною, та збільшити асортимент, давши споживачу вибір за рахунок залучення більшої кількості учасників до переробки;

Поліпшити ефективність виробництва та переробки продуктів харчування підвищивши рівень конкуренції в галузі;

Збільшити експорт продуктів харчування за рахунок вищого рівня конкурентоздатності українських продуктів внаслідок створення експортних кооперативів та об'єднання партій товару від виробників;

Сприяти збільшенню доданої вартості експортованої українськими виробниками агропродукції завдяки залученню нових гравців, що мають кращий доступ до якісної сировини та які будуть активніше знаходити нові ніші;

Значно поліпшити доступ до фінансування малим та середнім фермерам України, що об'єдналися в кооперативи, оскільки кооперативи стануть привабливим клієнтом банківської системи. Адже, наприклад, кооператив виробників молока, буде мати значну ринкову перевагу перед приватним переробником, бо у нього буде повна гарантія наявності сировини, а приватному переробнику потрібно буде постійно цю сировину шукати. Кооператив фермерів-молочників також буде мати гарантовану якість сировини, на відміну від приватного переробника, а це буде сприяти підвищенню цінності та ціни продукту.

Насправді можливостей значно більше — я привів лише де-які з них. І мені дуже приємно, що більше чотирьох років важкої роботи команди ФАО та ЄБРР над новим кооперативним законодавством України за підтримки Всеукраїнської Аграрної Ради та багатьох інших асоціацій та донорських організацій, можуть врешті дати результат.

В чому ключова відмінність нового кооперативного законодавства від існуючого?

Я можу розписати все детально, але, я думаю, за мене це зроблять юристи. Я скажу лише ключову річ: в радянській ментальності законотворчості в Законі старалися прописати що саме підприємство повинно робити, з ким і як. Саме так збудовано наше існуюче кооперативне законодавство — там дуже детально написано, що і який вид кооперативу може робити. Крім того, кооперативи сільгоспвиробників, чомусь, у нас мали бути неприбутковими, що є нонсенсом, адже ціллю сільгоспвиробництва, як і будь-якого іншого бізнесу, є отримання прибутку. Якщо кооператив не може заробити гроші, щоб розподілити їх між засновниками, навіщо тоді кому такий кооператив?!

Саме тому у нас кооперативи не працюють. Частка кооперативів в ВВП Україні менше 1%, в той час як в розвинених країнах ЄС та США — ця частка коливається від 40 до 70%.

В західній системі законотворчості навпаки — рішення щодо того, кого буде об'єднувати кооператив, чим займатися і з якою метою залишають на виробників-засновників кооперативу, прописуючи лише ті рамки, за які не повинен виходити кооператив і чим він не може займатися. До речі, якщо хочете утворити неприбутковий кооператив — це також можливо, якщо це дійсно якийсь важливий соціальний проект.

Прибутки — ключова проблема

В існуючих реаліях кооперативного законодавства України прибутки — це взагалі заборонена річ, і це, на мій погляд, є однією з найменш логічних і незрозумілих речей. Адже ми говоримо про агробізнес, а який може бути бізнес без прибутків? Крім того, в країнах, де кооперативи є найбільш розвиненими, вони всі мають на меті створення додаткової вартості і прибутку, який розподіляється між членами кооперативу.

Я особисто стикався з проектами будівництва сільгоспкооперативів в Україні різними донорами з середини 90х років, і просто не міг зрозуміти, навколо чого вони планують об'єднати людей? Щоб люди згуртувалися, потрібна якась велика ідея та мотивація. Якщо взяти сотню дідусів та бабусь, тобто фізичних осіб, жоден з яких не має на меті отримання прибутку, і об'єднати їх в знову ж таки неприбутковий кооператив, то в такій організації мотивація буде настільки низькою, що у неї не буду особливого майбутнього.

Як показує практика, кооперативи, що створювалися донорами в Україні, існували тільки поки було фінансування від донорів. Після цього вони або взагалі закривалися, або продовжували існувати лише на папері.

Саме тому в наших проектах (ФАО та ЄБРР) ми зосередилися на кооперативах професійних фермерів. Ми прийняли ключове рішення — ці кооперативи не будуть отримувати від нас коштів, але ми будемо надавати технічну допомогу, пояснюючи всі нюанси роботи в кооперативі та допомагаючи їм з кристалізацією бізнес-ідей. І це зовсім інша справа, коли ти збираєш в одному приміщенні 20 фермерів молочників, які виробляють тільки молоко гатунку екстра і доять по 8−10 тис. кг молока на корову за рік. Коли ти їм показуєш економіку бізнесу з переробки і т.п. У кожного з цих людей є бізнес-мотивація, адже вони зараз боряться за кожну копійку, щоб вижити, але вони є останніми в ланцюжку розподілу доданої вартості, і їм, переважно, платять менше за дуже якісне молоко, ніж агрохолдингу за дуже неякісне молоко, бо у цих фермерів немає таких обсягів.

Кожен з них не «потягне» власний сучасний великий завод з переробки, бо для заводу потрібно мати більші обсяги сировини, і це зовсім інший бізнес. Але навіть просте об'єднання обсягів молока дає їм більше коштів, ніж те, що вони можуть заробити на підвищенні продуктивності. А коли йдеться про переробку, то там можливості ще привабливіші. Наприклад, в Україні зараз майже немає експортно орієнтованих виробників молочних продуктів високої якості - це абсолютно вільна ніша. А у наших професійних виробників молока є якісна сировина і бажання заробити більше.

Звичайно, якщо хтось хоче створити неприбутковий кооператив, як певний соціальний проект, нове законодавство це також дозволяє, бо все визначається статутом. Але, на відміну від існуючого кооперативного законодавства, сільськогосподарські кооперативи не будуть змушені всі бути соціальними проектами.

Приклади з інших країн та інших галузей

Італійський фермер, що вирощує яблуко на 5 гектарах, ніколи не буде мати власного сховища, сортування, упаковки та доробки. Це просто не вигідно. Але він може вступити до кооперативу, де 100 таких фермерів збудують сховище спільно, або де вже є сховище, або може не вступати. Якщо він не вступить, він зможе продати своє яблуко, скажімо, по 30 центів за кг і забути про нього. Бо це яблуко ще не є продуктом — це сировина, яку потрібно відсортувати, упаковувати та продати, зробивши його продуктом.

Якщо ж він вступить до кооперативу, то теж отримає ті самі 30 центів відразу, але за підсумками сезону може отримати додатково ще 10−15 центів за кг яблука, в залежності від того, як успішно воно продалося, бо кооператив має контракти на експорт та реалізацію на внутрішньому ринку, упаковує та доробляє яблуко і вміло його продає, значно дорожче, ніж фермер. Так, кооператив може зазнати збитків, але, в більшості випадків, кооперативи дозволяють фермеру заробити додаткові кошти.

В Україні ж створено дійсно унікальну систему кооперації, що не дозволяє кооперативу фермерів найпростіших речей, таких, наприклад, як придбання продукції у свої членів задля об'єднання партій продукції або її переробки. Як ми зможемо конкурувати з холдингами на ринку зерна, якщо кожен фермер може продати лише невеличкий обсяг свого зерна? Як нам переробляти молоко, якщо кооперативне законодавство, що існує зараз, фактично робить це неможливим і недоцільним?

Інший приклад з України — є 20 фермерів, що виробляють 40 тис. тон якісного яблука, і кожен рік збирають на 10−20 тис. тон більше. Внутрішній ринок насичений повністю. Ціна на яблуко в поточному сезоні може впасти нижче рівня собівартості. Вихід один — експорт. Але щоб успішно і системно експортувати, продаючи не по 20 центів на внутрішньому ринку, а по 50−70 центів за кг, потрібно системно займатися просуванням експорту, мати професійну команду, брати участь в торгових місіях та виставках. Це коштує приблизно 3,5 млн. грн на рік. В перерахунок на 1 кг яблука для середнього виробника, який цим займається самостійно, це буде коштувати 1,75 грн, а для групи фермерів, або кооперативу — лише 9 коп. на кг. Різниця дуже відчутна, звичайно.

До цього часу фермери не хотіли об'єднуватися в кооператив, хоч у них і була мотивація це зробити, бо потрібно було шукати схему, як обійти кооперативне законодавство, щоб зберегти кооперативні принципи. І кожна з запропонованих схем мала певні вади та ризики.

Відмінності між ТоВ, ЗАТ, ВАТ і т.п. та кооперативом фермерів

Багато хто скаже, а чому б не створити ТОВ або іншу форму господарювання, та спокійно переробляти продукцію. І ось тут є одна принципова відмінність між кооперативом та ТоВ, ВАТ, ЗАТ та іншими формами — в кооперативі прибуток розподіляється між засновниками пропорційно обсягу бізнесу, який принесла їхня продукція кооперативу, а в інших формах господарювання — пропорційно частці в статутному капіталі.

Тобто, фактично, якщо 10 фермерів заснували ТоВ для переробки молока, абсолютно не факт, що вони будуть постачати туди своє молоко. Крім того, у них не буде інструментів залучення більших обсягів молока. В кооперативі - з точністю до навпаки. Якщо ти не поставляєш молоко до кооперативу, ти можеш не отримати абсолютно нічого. Більше того, в статуті більшості молочних кооперативів в США записано, що ти маєш продавати 100% всього молока в кооператив, інакше виключаєшся з членів.

Крім того, якщо ти продав бізнес з виробництва молока, то автоматично виходиш з кооперативу, забираючи свою частку, яка також складається з первинного внеску та акумульованого нерозподіленого капіталізованого прибутку.

Кооперація є значно потужнішим стимулом для розвитку агробізнесу, ніж інвестиційна діяльність

Отже, кооператив — це дуже зручна форма для будь-якої держави, бо він мотивує фермера бути активним сьогодні і зараз, дозволяє йому краще відчувати ринок і мати стабільніший та більш прогнозований бізнес. А це означає, що кооперативи є гнучкішими і вмотивованішими за інші форми господарських товариств. І що дуже важливо, вони заробляють прибутки для фермера, допомагаючи йому стати справжнім господарем на землі, бути ближчим до споживача та краще його розуміти, бачити, що відбувається з його сировиною та відчувати гордість за результати своєї праці.

Оподаткування

Однією з помилкових теорій, які інколи озвучують ті, хто проти змін існуючого кооперативного законодавства, є така, що новий підхід буде створювати умови для мінімізації оподаткування. Однак ті, хто ознайомився з текстом законопроекту, можуть легко зрозуміти, що це не так, адже кооператив платить податки на нерозподілений прибуток на загальних підставах, а розподілений прибуток оподатковується на рівні члена кооперативу та зараховується до його валового прибутку. Таким чином працює оподаткування в більшості країн, де розвинений кооперативний рух, хоч там і існує багато різних пільг. В той же час в Україні жодні податкові пільги для кооперативів не пропонуються.

Наступні кроки

Перехід від незграбного законодавства до справжнього буму кооперації в Україні навряд чи буде миттєвим, особливо в умовах України. Адже законодавство — це лише одна з проблем. Не змінивши його, ми не зможемо перейти до наступних кроків. Але далі на нас чекають нові перепони.

Велика проблема в Україні - це рівень бізнес-культури та розуміння принципів корпоративного управління кооперативами, коли власників дуже багато, і всім потрібно знаходити консенсус. У нас, на жаль, в більшості підприємств, де більше одного власника, часто виникають конфлікти між ними, що призводять до повної втрати бізнесу. А тут власників буде кілька десятків, сотень чи навіть тисяч.

З практики ми помітили, що у нас фермери переважно більше цікавляться тактикою роботи кооперативу, ніж стратегією. Але тактику можна довірити професіональним управлінцям — виробникам же значно важливіше задати напрямок та встановити прозорі механізми контролю за рухом в цьому напрямку, а також погодитися взяти на роботу команду справжніх професіоналів.

Незалежне управління

І це теж є ще однією з величезних проблем — платити великі гроші професійним незалежним управлінцям, які зможуть заробити для тебе ще більше наші виробники, особливо дрібні, дуже часто морально не готові. Але якщо будуть можливості, то ними, раніше чи пізніше, наші люди скористаються.

В Литві прийняття подібного законодавства призвело до зростання обсягів реалізації кооперативами продукції в десять разів за 10 років. У нас, я впевнений, буде значно кращий результат, але й база для порівняння у нас дуже низька. Адже зараз нечисельні дійсно активні кооперативи України проводять майже всі операції через інші господарські товариства.

ФАО та ЄБРР

ФАО та ЄБРР, після прийняття Закону, будуть працювати ще активніше над тим, щоб допомогти виробникам зрозуміти, що таке кооператив, як він може працювати, як ним можна ефективно управляти, і в чому його справжні переваги. Але я впевнений, що потреба в донорській допомозі кооперативам в Україні дуже швидко різко знизиться, адже з’явиться сенс в розвитку і мотивація для такого розвитку. Після того, як буде накопичено певний досвід з розвитку прибуткових кооперативів, цей процес піде значно швидше. І виграють від цього всі: і фермери, і держава і населення України.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок