Ринок живця: регіональна розбіжність — не привід для послаблення

Група вчених змогла модифікувати пшеницю, додавши набір генів, який зробив паростки стійкими до септоріозу - захворювання, також відомого як хвороба плямистого листя. Ключовий ген отримав назву Stb16q. Дослідники заявили, що його застосування дозволить виробникам отримувати кращий урожай.

Септоріоз є третім найбільш значущим захворюванням пшениці в світі. За оцінками інституту Вагенінгена в Нідерландах, від 5% до 10% врожаю в Європі щорічно втрачається через цю проблему. Сільськогосподарські виробники несуть в результаті збитки, які обчислюються мільярдами євро. В одній тільки Франції збиток коливається в межах від 350 до 700 млн євро в рік.

За матеріалами All About Feed

Українська продукція птахівництва може стати і повинна стати однією з гарантій продовольчої безпеки Китаю. Про це заявив директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко у матеріалі на АgroРolit.com.

«Нам здається, що це набуватиме все більшої важливості в контексті погіршення епізоотичної ситуації в світі. Зокрема, через поширення таких хвороб як пташиний грип. Сьогодні Україна експортує м’ясо птиці у більш ніж 80 країн світу. Яйця і яєчні продукти – у більш ніж 35. Якість і безпечність продукції птахівництва підтверджена не лише впровадженням сучасних світових систем сертифікації продукції, а й тим, що українські підприємства мають право експорту до країн Європейського Союзу, і щорічно це право підтверджується під час аудитів Європейської комісії», – сказав експерт.

Він додав, що крім відповідності підприємств високим стандартам, в нас є забезпечення контролю з боку державного компетентного органу з питань ветеринарії.

ФАО допоможе Україні створити модель дорадчих служб, йдеться у матеріалі AgroPortal

Україна взяла на себе зобов'язання до 2030 року розробити стійку модель дорадчих служб для розвитку фермерства, впровадження міжнародних практик, що сприятиме економічному розвитку та попередженню наслідків зміни клімату. 

Про це йшлося під час круглого столу щодо моделі дорадчих послуг, йдеться у повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначив заступник директора департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій, начальник відділу підтримки фермерства Міністерства аграрної політики та продовольства України Сергій Шупік під час круглого столу, - «Наразі немає такої системи, яка б відповідала потребам малого і середнього агробізнесу. Важливо підтримувати малих та середніх агровиробників на місцевому, обласному та національному рівні, надаючи їм послуги з дорадництва. Крім цього, потрібно працювати і з самими дорадниками, підвищуючи їхню кваліфікацію».

У свою чергу координатор програм ФАО в Україні Хушнід Саттаров заявив, що існування моделі інформаційно-консультаційних послуг важливе для реформування сільського господарства і розвитку сільських територій.

«Аграрії не завжди знають про останні досягнення в сфері тваринництва чи рослинництва, принципи ресурсозберігаючих технологій, через що виробляють менше продуктів з більшою собівартістю. Це можна було б змінити, якби у них був доступ до інформації та можливість підвищити кваліфікацію», — додав він.

Саме тому ФАО впровадила новий проект для підтримки зусиль держави в створенні системного та злагодженого підходу надання сільськогосподарських дорадчих послуг в Україні. У зв'язку з цим було запрошено представників ФАО з Італії, разом з якими учасники заходу обговорили всі переваги попередніх та існуючих моделей надання сільськогосподарських дорадчих послуг. Це допоможе сформувати бачення, методологію та стратегію відновлення стійкої моделі дорадчих послуг в Україні.

Агросектор показав найвищий рівень зростання за 11 місяців 2021 року в порівнянні з іншими галузями економіки й становить +16,7%.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Агросектор продовжує залишатися локомотивом економіки, гарантом стабільної експортної виручки та продовольчої безпеки України та світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів», — написав Міністр.

За його словами, цьогоріч понад 10 тисяч агропідприємств та 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. «Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с.-г. товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с.-г. продукції, с.-г. машинобудування. Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100%», — зазначив Роман Лещенко.

Він наголосив, що стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більше 30 тисяч нових робочих місць в календарному році. Він зауважив, що в наступному році в пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. До того ж вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості.

Крім того, в фокусі буде новий напрямок — агрострахування. Який допоможе аграріям більш впевнено здійснювати діяльність, не дивлячись на природні та фінансові негаразди. Новий напрям держпідтрмики як меліорація, вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об'єднання водокористувачів в 2022 році в Україні.

Міністр повідомив, що фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року. «Ми працюватимемо над розширенням кредитування аграріїв, яке має сягати мінімум 100 млрд грн. Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр — електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів», — підкреслив Роман Лещенко.

Також він додав, що на сайті Мінагрополітики з’явився новий дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. «Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів — усе прозоро й доступно відображено за посиланням», — зазначив Міністр.

minagro.gov.ua