Ринки-флагмани свинарства: підсумки січня

Компанія Cargill встановила на своєму підприємстві сучасну спеціалізовану станцію дезінфекції великогабаритного транспорту. Монтаж автоматизованої станції відбувся в рамках реалізації комплексної програми заходів біобезпеки, що втілюються в життя компанією Cargill з метою недопущення зараження продукції вірусом АЧС.
 

Cпеціалізована станція дезінфекції дозволить покращити ступінь очистки та дезінфекції транспортних засобів завдяки багатоступеневому процесу очистки:

Попередня очистка транспортного засобу струменем води високого тиску з метою відбивання бруду з коліс, шасі та нижньої частини кузова;

Дизенфекційна обробка 360° дезінфекційним засобом на основі перекису водню компанії Ecolab та флокулянтом компанії Węglo-stal;

Ручна мийка внутрішньої частини кузова машини.

Крім того, Cargill запровадив комплекс заходів безпеки виробництва для захисту від АЧС. 

«Компанія Cargill із надзвичайною серйозністю ставиться до питання безпечності нашої продукції. З початком епідемії АЧС в Україні ми послідовно посилили заходи біобезпеки на підприємстві. Будівництво дезінфекційної станції компанії PumpExpert, чиє обладнання на європейських заводах Cargill, стало черговим кроком, що підтверджує готовність інвестувати у безпеку продукції та не йти на компроміс з якістю», – коментує Ігор Бежук, генеральний директор ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн».

Компанія «Каргілл» працює в Україні понад 20 років і має офіси у Києві, Каховці, Куцівці, Брагіновці, Балаклеї, Користівці та у Львівській області. Закуповують зерно та олійні культури у фермерів як для переробки на місці, так і для експорту у різні куточки світу. Переробляють насіння соняшнику для виготовлення соняшникової олії та шроту на заводі у Каховці. Ще один напрямок діяльності компанії — виробництво кормів для тварин.

pigua.info

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації щодо відсутності продовольчої безпеки та порушення ланцюжків постачання продовольства в Україні, якнайшвидше необхідно близько $115,4 млн.

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Потрібно терміново надати допомогу українським фермерам у посадці овочів та картоплі протягом цього весняного сезону, а також дати змогу та підтримати фермерів, щоб вони мали можливість вийти на свої поля та врятувати врожай озимої пшениці», — йдеться в повідомленні.

У плані швидкого реагування, відповідно до переглянутого міжвідомчого екстреного звернення, ФАО більш ніж подвоїла свій початковий запит у розмірі $50 мільйонів — для підтримки 376,6 тис. малих та середніх фермерських господарств або майже мільйона людей до грудня 2022 року.

«Оскільки внаслідок війни доступ до продовольства, виробництва та загальна доступність продовольства погіршуються в багатьох частинах України, зусилля зі зміцнення сільськогосподарського виробництва та функціонування ланцюжків постачання харчових продуктів будуть мати вирішальне значення для запобігання продовольчої кризи у 2022 і 2023 роках», — розповідає Рейн Паульсен, директор ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

За його словами, безпосереднє занепокоєння ФАО полягає в тому, щоб підтримати поточний сезон весняних посівів і запобігти зриву майбутнього збирання озимих культур, що зазвичай відбувається в червні-липні, що може серйозно загрожувати продовольчій безпеці країни. Сільське господарство залежить від сезонів. Не варто гаяти час, щоб підготуватися до майбутнього осіннього сезону.

«Сільське господарство займає центральне місце в економіці України та відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки та засобів до існування по всій країні, а також у регіоні. Масове знищення посівів та інфраструктури внаслідок війни ставить під загрозу виробництво харчових продуктів та посилює продовольчу незахищеність. За оцінками ФАО, у 2022 році третина врожаю та сільськогосподарських угідь не буде збиратися чи оброблятися. Примусове переміщення цивільного населення, що рятується від війни, та призов чоловіків до територіальної оборони призводять до нестачі робочої сили та збільшення навантаження на жінок. Ця ситуація погіршується через зменшення доступності та доступу до найважливіших сільськогосподарських ресурсів», — коментують у відомстві.

Попередні дані, зібрані ФАО за допомогою поточних оцінювань, показують, що фермери всіх рівнів мають потребу у коштах для закупівлі ресурсів і оплати послуг для виробництва продовольства та підтримки сільськогосподарської діяльності.

Наслідки війни вимагають масштабного розширення діяльності та технічної підтримки ФАО по всій країні. ФАО необхідно забезпечити збирання врожаю та надання інших ресурсів у найближчій та середньостроковій перспективі. Надання насіння овочів та інших сільськогосподарських культур, а також грошової допомоги у найближчій перспективі забезпечить дотримання сезонних термінів виробництва продуктів харчування.

«Підтримка тваринників буде здійснюватись через розподіл дрібної худоби, ветеринарного приладдя та кормів, що дозволить вразливим домогосподарствам виробляти молоко, м'ясо та яйця для задоволення зростаючого попиту на місцях. ФАО продовжить підтримувати середніх виробників та основних учасників ринку в ланцюжках постачання агропродовольчих товарів для підвищення функціональності ринку та розширення доступу до продовольства в ключових населених пунктах та міських центрах», — зауважили у ФАО.

Крім того, ФАО надаватиме грошову допомогу, що може задовольнити широкий спектр основних потреб переміщених осіб та інших вразливих домогосподарств, які постраждали внаслідок конфлікту. Одержувачі можуть використовувати кошти для підтримки виробництва та продажу харчових продуктів, а також на оплату працівникам, за транспортування, ветеринарні послуги та обладнання у районах, де ці товари доступні локально на ринках.

«На сьогодні фінансування ФАО становить $8,5 млн, що дозволяє охопити 70,9 тис. осіб із забезпеченням засобів до існування. Воно складається із коштів ФАО та внесків партнерів, включно з Японією, Бельгією, Європейським Союзом, Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГВ) та Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (BHA). Ці внески надходять у критичний момент реагування на кризу. Кошти допоможуть дрібним фермерам підтримувати мінімальне виробництво продовольства через забезпечення насінням пшениці та основними сільськогосподарськими ресурсами. Наразі дефіцит фінансування становить $106,9 млн. У випадку отримання більших ресурсів, ФАО зможе охопити більше людей у час весняного сезону», — підсумували у відомстві.

agravery.com

Після того, як на початку року у Польщі було виявлено спалах пташиного грипу, Румунія та кілька інших країн ввели обмеження на імпорт птиці з Польщі. Утім, заходи безпеки не допомогли країні вберегтися від вірусу. Цього тижня спалах високопатогенного пташиного грипу штаму H5N8 вияили на птахофабриці в регіоні Марамуреш, що межує з Україною.

За словами Роберта Чьовеану, голови ANSVSA, румунського ветеринарного наглядового органу, власник ферми повідомив місцеву владу, що частина птахів загинула. Популяція птахів у постраждалому господарстві становила 18 тис. голів.

14 січня наявність вірусу на підприємстві була підтверджена лабораторно. Щоб запобігти поширенню грипу H5N8, влада наказала знищити все поголів’я птахів у господарстві в Марамуреші. Було вжито ряд інших заходів для підвищення рівня біобезпеки в господарствах, що розташовані поблизу постраждалого підприємства. Перевезення птахів у районі спалаху також обмежено.

Румунія є четвертою країною в Південно-Східній Європі, яка повідомила про спалах пташиного грипу після виявлення вірусу H5N8 у Польщі, Угорщині та Словаччині.

Meat-Inform

Між Урядом та Світовим банком підписано Програму кредитування для стимулювання розвитку малого та середнього фермерства.

За участі в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, Міністр фінансів України Оксана Маркарова та директор Світового банку у справах Білорусії, Молдови та України Сато Кахконен підписали Програму «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», якою передбачено надання Україні кредиту в розмірі 200 млн $.

Головними цілями нової кредитної програми Світового банку є підвищення ефективності сільського господарства України, забезпечення більш адресної політики підтримки галузі, підвищення прозорості використання державних сільськогосподарських земель і розширення доступу малих та середніх фермерських господарств до експорту.

«Метою Програми є пом’якшення окремих обмежень на шляху до зростання участі приватного сектора, зокрема, малих і середніх підприємств, у сільськогосподарському ринку факторів виробництва та ринку товарів України», — зазначила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики