Росія заборонила ввезення української свинини через АЧС

Головний державний ветеринарний лікар повідомив про виявлення чергових вогнищ африканської чуми свиней (АЧС) в Польщі. Це тридцять п’ятий і тридцять шостий спалах цієї хвороби у домашніх свиней з початку появи АЧС в Польщі (тобто з 17 лютого 2014 року), і дванадцятий-тринадцятий в поточному році.

АЧС виявлено в результаті досліджень, проведених 19 та 20 червня 2017 року Національною референтною лабораторією по АЧС, тобто в Державному ветеринарному інституті — Державному дослідному інституті в Пулавах, в господарствах, в яких містилося:

— 6 свиней (гміна Лесьна-Подляска, Бяльський повіт, Люблінське воєводство);
— 11 свиней (гміна Ґміна Сарнакі, Лосицький повіт, Мазовецьке воєводство).

Господарства розташовані в зоні загрози (зона, встановлена ​​в частині III додатка до вирішення Європейської комісії 2014/709 / UE). У вищевказаних господарствах виконані всі процедури, пов’язані з ліквідацією захворювання.

Також, стало відомо, що спалах африканської чуми свиней номер 34, який виник в господарстві, що містить п’ять свиней і розташоване в гмині Сарнакі, що в Лосицькому повіті, був спровокований людиною.

Фермер, який мав п’ять свиней, заніс вірус африканської чуми свиней в хлів з лісу або з найближчого пасовиська. 

— Ми ще раз закликаємо свинарів, власників малих приватних господарств, щоб вони уникали таких ситуацій, щоб не годували свиней травою з пасовищ, на яких бували кабани, — сказав головний ветлікар Кшиштоф Немчук.

Господарства, розташовані уздовж кордону з Білоруссю, найбільш уразливі до вірусу АЧС. Білоруські ветеринарні служби до сих пір офіційно не визнають проблему з хворобою і не борються з нею. Правда, однак, зовсім інша. Кабани з Білорусії принесли вірус в Польщу і до сих пір його поширюють. На думку мисливців, в зоні 50 км біля східного кордону країни відстріляно вже більше 10 тис. цих тварин. Однак це досі надто мало, про це пишуть у своїй петиції до міністра сільського господарства галузеві організації.

Свинарі, які дотримуються правил біологічного захисту в зонах загрози виникнення АЧС, не можуть спати спокійно. Бо якщо через неуважність або необачність сусіда поруч з ними з’явиться спалах АЧС, то в радіусі 3 км все господарства повинні бути ліквідовані.

Ветеринарні служби закликають фермерів, що мають кілька свиней, відмовитися від подальшого розведення цих тварин за компенсацію.

 pigua.info за матеріалами  GreenFront

Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження за позовом ПрАТ «Азот», яке входить до групи компаній Ostchem, щодо скасування квотування імпорту азотних добрив до України. Про це 14 вересня на своїй сторінці в мережі Facebook написав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«ПрАТ «Азот» відкликало позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки про введення квот на імпорт азотних добрив. Таким чином, квот на імпорт азотних добрив не буде», - написав голова Мінагрополітики.

При цьому Р.Лещенко підкреслив, що дане рішення суду є «довгоочікуваним і позитивним для всього аграрного співтовариства України».

«Я неодноразово підкреслював, що Міністерство аграрної політики та продовольства України проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив і призводить до збільшення їхньої вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме і надалі», - резюмував міністр.

АПК-Інформ

Україна і Польща активізують співпрацю в сферах безпеки харчових продуктів і контролю хвороб тварин.

Про це йшла мова під час зустрічі керівництва Держпродспоживслужби України та представників Генерального ветеринарного інспекторату та Міністерства сільського господарства і розвитку сільських територій Польщі. Про це йдеться в повідомленні відомства.

«Польща є країною, яка близька до нас не тільки територіально - у нас схожі аграрні профілі і ринки. Ми повинні спільно працювати, щоб сприяти епізоотичної безпеки наших країн, забезпечувати взаємовигідні експортні та імпортні можливості для представників бізнесу та гарантувати безпеку продукції для споживачів обох країн», - зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Одне з важливих напрямків спільної роботи - це боротьба зі сказом, зокрема, на території Польщі і України. Фінансує заходи спільної боротьби зі сказом на території ЄС і в буферній зоні, що межує з ЄС (зокрема, на території України), Європейська Комісія.

На зустрічі також обговорювалися питання двосторонньої торгівлі, визнання регіоналізації по хвороб тварин, в тому числі африканської чуми свиней, і нового законодавства ЄС. Зокрема, було відзначено схожість сільськогосподарських ринків і важливість об'єднання зусиль для безперебійного двостороннього співробітництва.

Ще один напрямок, по якому планується активізувати роботу - вирішення питань, пов'язаних з погодженням форм ветеринарних сертифікатів, зокрема, імпорту домашніх тварин, генетичного матеріалу тощо.

«Історично з польською службою у нас відзначається професійне, поглиблена і постійна комунікація з питань, що належать до сфери санітарних і фітосанітарних заходів, зокрема, транскордонного співробітництва, враховуючи, що Польща зазвичай є країною першого ввезення для українських продуктів при експорті в ЄС», - зазначила заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

agroportal.ua

Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. І хоча більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про ризик нового піку захворюваності. Працівники молочно-товарних ферм не можуть перейти на дистанційний спосіб роботи, тому на підприємствах варто дотримуватися особливих заходів безпеки, щоб уникнути заражень.  

Про це під час навчального вебінару «Безпека на молочних фермах під час Covid-19» розповів Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ.

Фахівець виокремив 2 профілактичні групи заходів: індивідуальні і загальногосподарські.

До першої групи відносяться індивідуальні правила захисту не тільки під час роботи на МТФ, але і за її межами, зокрема, використання захисних масок, дотримання дистанції, використання антисептиків.

До другої групи відносять організаційно-профілактичні заходи на господарстві. Перш за все необхідно створити групу реагування, вона повинна складатися з 3−4 осіб, які постійно повинні бути на онлайн зв’язку. Основні завдання — забезпечення працівників ферми засобами гігієни, спілкування 24/7, забезпечення на господарстві інформаційної підтримки, — це тематичні таблички і плакати, листівки, де б містилися номери телефонів членів групи реагування.

Окрім цього, така група має декілька інших завдань.

«По-перше, вона має провести операційний аналіз діяльності підприємства. Знаючи вікові групи ризику, необхідно умовно поділити персонал. Наприклад, для працівників до 50 років — легші заходи безпеки, для тих чий вік становить від 50 до 60+ — більш жорсткіші. По можливості залишити їх вдома з огляду на те чи може їх хтось замінити або ж намагатися відокремити їх у окрему групу, — розповідає Ігор Присяжнюк. — По-друге, варто опрацювати сценарій „На фермі захворіло 50% працівників“. Проаналізувати що робити у такому випадку, які є резерви, який персонал залишити і які процеси ні в якому разі зупиняти не можна».

Він зауважує, що до групи реагування мають входити головні спеціалісти, менеджер ферми, головні технологи ферми, головні ветеринари. Це дозволить якнайкраще опрацювати найгірший сценарій і в подальшому працювати злагоджено, без паніки і згідно плану.

Важливим є питання перевезення працівників на роботу.

«Підприємство потрібно поділити на групи людей відповідно до роботи, яку вони виконуються на фермі, наприклад, група операторів машинного доїння, ветеринарів, обслуговуючого персоналу. Кожна така група повинна доїжджати до роботи окремо», — розповідає Ігор Присяжнюк.

У разі того, якщо господарство потрапить у червону зону, то варто перейти на вахтовий метод роботи.