Росія продовжила заборону транзиту українських товарів

05-січ-2018

Путін продовжив ще на півроку заборону транзиту українських товарів.

Про це пише propozitsiya.com.

Президент Російської Федерації Володимир Путін продовжив ще на півроку свій указ від 1 січня 2016 року «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації».

«Внести до Указу президента Російської Федерації від 1 січня 2016 р № 1» Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації «(Збори законодавства Російської Федерації, 2016, № 1, ст. 215; № 27, ст. 4466) зміну, замінивши в пункті 4 слова «до 31 грудня 2017 року» словами «до 30 червня 2018 року», — говориться в документі.

Йдеться про обмеження для міжнародних транзитних автомобільних і залізничних перевезень вантажів з території України на територію Казахстану через Росію.

Нагадаємо, Україна неодноразово закликала Росію скасувати обмеження на транзит у межах СОТ. У лютому 2017 року Київ оскаржив у СОТ заборону на транзит, але РФ заблокувала скликання арбітражної панелі.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
Через спеку ростиме собівартість і триватиме скорочення поголів’я
19-серп-2020

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше
Мінекономіки працює над концепцією врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією
09-вер-2020

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією.

Зокрема, міністерство працює над впровадженням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції.

«Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі - саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговельними мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — впровадження зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — наведено у повідомленні слова заступника міністра економіки Тараса Висоцького.

Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією порушувалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю за цінами та антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємовідносин між постачальниками та торговельними мережами, а також важливих аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

У засіданні брали участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Висоцький, голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, представники комітетів Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції.

Мінекономіки, зокрема, працює над концепцією щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Вже зареєстровано законопроект, яким пропонується врегулювати торговельну діяльність харчовими продуктами шляхом закріплення у законодавстві максимального терміну оплати за поставлені товари, закріплення максимального рівня бонусів, а також заборони мережам нав’язувати додаткові послуги постачальникам.

Так, згідно з повідомленням на сайті міністерства, за експертними пропозиціями комітету Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції пропонується надати бізнесу можливість саморегулювання в спірних питаннях на період трьох-п'яти років. У разі неефективності саморегулювання пропонується визначити контролюючим органом Антимонопольний комітет України.

Законопроект «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку» від 4 грудня 2019 року № 2529 авторства депутата Олександра Дануци (партія «Слуга народу») пропонує встановити максимальний термін розрахунків між постачальниками продовольчих товарів і продавцями, які здійснюють торгівлю ними. Так, для товарів, термін придатності яких менше ніж 11 днів, розрахунки між ними здійснюються не пізніше ніж 10 календарних днів із дня отримання партії товарів; для товарів, термін придатності яких понад 10 днів, розрахунки здійснюються не пізніше ніж 60 календарних днів із дня отримання партії товарів.

censor.net

Детальніше
З України експортували 30,6 млн т зерна
18-лют-2021

Станом на 17 лютого з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 30,6 млн т зернових культур, що на 7,7 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 13,2 млн т;

ячменю — 3,9 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 12,8 млн т.

agravery.com

Детальніше
Повернення ПДВ для фермерів не обговорюється — Трофімцева
07-трав-2019

Міністерством Аграрної політики та продовольства не розглядається можливість відновлення практики автоматичного відшкодування ПДВ сільгоспвиробникам, яка діяла до впровадження сьогоднішньої системи дотацій. Про це повідомила виконувачка обов'язків міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, відповідаючи на запитання фермерки Галини Мегей з ПСП «Лідер» в інтерв'ю для AgroTV Ukraine.

«Досвід фермерів показав, що єдина програма, яка дійсно успішно працювала, це було повернення ПДВ. Є якась надія на повернення цієї програми?», — запитала очільницю міністерства Галина Мегей.

Відповідь чиновниці була негативною — розраховувати на відновлення старої програми не варто.

«На сьогоднішній день це не обговорюється», — відповіла Ольга Трофімцева.

Натомість вона наголосила на успішності окремих напрямків програми дотацій, та заявила, що оцінювати систему держпідтримки потрібно ще й за «кумулятивним ефектом» загалом для економіки, а не лише для АПК. До того ж, помітні ефекти від цієї системи підтримки можуть проявитись не одразу, а через кілька років.

PigUA.info за матеріалами kurkul.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок