Рішення про скасування критичного імпорту — хибне

Хоча останнім часом ціни на свиней забійних кондицій в ЄС здебільшого зростали, цього тижня більшість котирувань залишилися на тому самому рівні, що й минулого тижня.

Згідно з останнім звітом ISN, цього тижня на ринки свинини впливала непевність через спалах коронавірусу, що в свою чергу сприяло ціновому затишшю. На експорт свинини до Азії досі діють обмеження, через що холодильні склади в ЄС сильно переповнені. Додайте до цього ситуацію з коронавірусом в Італії, що призвела до проблем з логістикою — на деяких ковбасних заводах начебто навіть ввели карантин.

У Нідерландах, Данії, Бельгії, Австрії та Німеччині ціни залишаються стабільними.

Іспанські та французькі котирування натомість продовжили зростати. Скореговані британські котирування впали виключно через валютні коливання.

Структура цін п’яти найбільших свинарських країн ЄС не змінилася. Відкориговані данські котирування залишилися на найвищій сходинці, а Франція продовжує займати останнє місце.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій в ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України» 

На українсько-турецькому Агробізнес-форумі очільник Міністерства сільського та лісового господарства Турецької Республіки Бекір Пакдемірлі та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк обговорили основні напрями співпраці в галузі на 2019 рік. Україна має значні перспективи в експорті в Туреччину продукції тваринництва, зернових, борошна, меду маргаринової продукції, цукру та кондитерських виробів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«І Туреччина, й Україна — розвинені аграрні країни. Іноді ми виступаємо конкурентами, але набагато частіше — партнерами. Ми бачимо великі можливості для поглиблення співпраці в АПК, а угода про Зону вільної торгівлі, основні параметри якої перебувають на фінальному узгодженні, допоможе перевести торговельні відносини на якісно новий рівень», — відзначив Максим Мартинюк.

Серед пріоритетів співпраці - збільшення обсягів та диверсифікація товарної структури двосторонньої торгівлі. Найвищий потенціал для нарощування поставок до Туреччини має українська продукція тваринництва, зернові, борошно, мед, маргаринова продукція, цукор та кондитерська продукція.

Також сторони обговорили питання посилення взаємодії між компетентними органами обох країн, відповідальними за санітарні та фітосанітарні заходи та контроль, спрямованої, зокрема, на погодження сертифікатів на експорт/імпорт агропродовольчої продукції та удосконалення транспортних та митних процедур.

Туреччина надає системну підтримку Україні в питаннях розвитку лісового господарства, зокрема, основними напрямами співпраці є боротьба з лісовими пожежами, шкідниками та хворобами лісу, а також відтворення лісів.

У свою чергу, пан Пакдемірлі зазначив, що Туреччина досягла значних успіхів у галузі рибного господарства та аквакультури. Цей досвід може бути застосований в рамках реалізації спільних інвестиційних проектів. Зокрема, співпраця з ТР допоможе відновити потенціал рибної галузі, який було частково втрачено внаслідок анексії Криму.

Також під час Форуму був підписаний Протокол за результатами Четвертого засідання українсько-турецької Робочої групи з питань сільського господарства, яке відбулось напередодні. Документ підписали співголови Робочої групи від української та турецької сторін, відповідно — заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та генеральний директор з питань Європейського Союзу та міжнародних відносин Айлін Чаглаян-Озджан. Протокол відображає домовленості сторін та спільно визначені пріоритети співпраці на наступний період.

«Наразі Туреччина займає третю позицію серед 20 найбільш перспективних ринків для експорту української продукції відповідно до Національної експортної стратегії України. Окрім того, наші країни мають значний потенціал нарощування обсягів інвестиційної співпраці в АПК, а підписання Угоди про ЗВТ відкриє додаткові можливості для обох сторін. Також сьогодні вже є успішні приклади спільних проектів турецького та українського бізнесу в АПК», — наголосила заступник міністра Ольга Трофімцева.

У парламенті планують створити план дотацій аграріям на 3−5 років.

Про це заявив голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної ради Микола Сольський.

За його словами, зараз дотації не стимулюють і мають корупційне підґрунтя.

«Позиція комітету в тому, що потрібно для початку зменшити корупційні дотації, а решту залишити на наступний рік. Нам наступного року потрібно зробити план дотацій на три-п'ять років. Не можна це робити кожен рік. Вони у нас зараз не стимулюють. Їх дають людям, які в цей рік щось здають в експлуатацію — або елеватор, або якусь переробку», — сказав Микола Сольський.

У комітеті розглядають варіант дотації, яка страхує прибуток від поганих погодних умов.

«Треба розглянути такий варіант для дотації, як страхування прибутку або доходу, зокрема, від поганих погодних умов. Це хороша і зрозуміла дотація, яка є у багатьох країнах, вона йде через страхову компанію. І якщо фермер щось «хімічить», страхова його так виверне, як жоден правоохоронний орган. Це схема, яка правильно працює», — сказав голова комітету з питань аграрної та земельної політики.

РБК-Україна