Промислове поголів’я свиней збільшилося на 9,7%

Вчені Національної академії аграрних наук розробили та передали на державну реєстрацію перші вітчизняні діагностичні тест-системи для виявлення ДНК небезпечних хвороб тварин.

Про це заявив президент НААН Ярослав Гадзало, повідомляє прес-служба відомства.

Зазначається, що дані тест-системи допоможуть своєчасно виявляти ДНК збудників африканської чуми свиней (АЧС) та нодулярного дерматиту великої рогатої худоби.

«Причини появи цього захворювання (африканської чуми свиней — ред.) бувають різні, головне — необхідно виконувати всі нормативи регламенту з утримання, годівлі та догляду за тваринами. Ми покладаємо також великі надії на якісну діагностику. Тест-системи валідовані в Німеччині, вони дають можливість здешевити та прискорити виявлення збудників», — повідомив Ярослав Гадзало.

Крім того, лабораторії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини отримали міжнародну акредитацію Євросоюзу. До міжнародних вимог гармонізовано технологію Єдиного антигену для діагностики бруцельозу. Вона також пройшла перевірку в Німеччині та Великій Британії. За словами Президента НААН, ученим також вдалося досягти позитивних результатів у профілактиці та боротьбі з лейкозом і туберкульозом.

«Ще одне небезпечне захворювання — сальмонельоз. Ми створили експериментальний біопрепарат, що допоможе вилікувати 67-73% заражених тварин», — додав Ярослав Гадзало.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У період з 18 по 24 травня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 154 осередки особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих в 2019 році.

Нові вогнища ящура виявили в Лівії (1) і Марокко (6). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (3), Латвії (4), Польщі (42), Румунії (15), України (1), а також у В'єтнамі (28 вогнищ), Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (39 вогнищ).

Ветеринарні служби В'єтнаму (1) і Мексики (5) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці (1 осередок) і в США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сибірської виразки в Лесото (3 вогнища) і М'янмі (1 осередок), лейшманіоз у собак у Вірменії (1 осередок) і лихоманку долини Рифт в Республіці Чад (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

В Мінагрополітики розповіли детально про розподіл фермерського мільярда.

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета.

Нагадаємо, загалом на потреби фермерів уряд на 2018 рік виділив 1 млрд грн.

«500 млн грн заплановано на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння (80% компенсації). 5 млн грн — на дорадчу службу і 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки», — зазначив Шеремета.

Цікаво, що раніше у Мінагро готували зовсім інші цифри для фермерських програм. Фінансову підтримку пропонували направити на дві групи дрібних виробників:
— фермерському господарству у власності та користуванні якого не більше, ніж 500 га с/г земель і воно має чистий дохід (виручку) від продажу продукції за останній рік до 15 млн грн;
— с.-г. обслуговуючому кооперативу (з не менше 20 учасниками у власності та користуванні кожного з яких — не менше 100 га земель с.-г. призначення), у якого за останній рік обсяг реалізації продукції не перевищує 30 млн грн.

Слід зазначити, що основна сума коштів розподілятиметься через державні банки.

«Фермер отримав кредит, банк сформував реєстр, направив його у міністерство, а ми йому перерахували ресурси на погашення цих відсотків. Тобто, чиновники й фермери не матимуть точок дотику», — додає Шеремет.

agropolit.com