Виробництво молока в Україні скорочується

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК» (№ 2825), яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Про це розповів ініціатор законопроекту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook.

Він зазначив, якщо така підтримка буде закріплена відразу на довготривалий період, це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно підтримки агросектору, і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям. А це правильно, особливо для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність.

Як зазначив народний депутат, зареєстрований законопроект зможе визначати, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі «не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві».

«Зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%», — наголосив Олег Кулініч.

Також авторів законопроекту турбує, обсяг бюджетної підтримки АПК, який на сьогодні визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

«Серед іншого, зазначені кошти повинні спрямовуватись, в тому числі, на компенсацію вартості кредитів для аграріїв. Але навіть якщо ми говоримо про такий аспект, як кредитування, то компенсація відсотків за кредитом повинна здійснюватися на постійній основі, адже ніякий аграрій не зможе погасити кредит за один рік. Кредити видаються щонайменше на 3−5 років, особливо це стосується кредитів на основні засоби. Тому ми запропонували, аби кошти на покриття кредитів виділялися протягом кількох років поспіль, аби не виникло ситуації того року, коли коштів на державну допомогу не вистачило», — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Голландська компанія з продажу нерухомості, Beladon, запускає першу в світі «плавучу ферму» в міському порту.

Компанія побудувала об'єкт прямо в середині порту Мерхвефена в Роттердамі і має намір використовувати його для утримання 40 корів, доїння здійснюватимуть роботи.

Забудовані міські райони можуть здатися не найрозумнішим місцем для фермерства, проте актуальність в міському АПК очевидна. Адже якщо світове населення зросте до 9,8 млрд чоловік до 2050 року, як очікується, 70% населення, як прогнозується, будуть жити в містах — у порівнянні з 55% сьогодні.

Трирівнева ферма Beladon, прив'язана до дна океану, повинна відкритися в кінці 2018 року і виробляти близько 800 літрів молока в день.

Пітер ван Вінгерден, інженер в компанії Beladon, придумав цю ідею в 2012 році, коли він жив у Нью-Йорку, працюючи над проектом плаваючого житла на річці Гудзон.

Коли ураган Сенді вдарив, затоплюючи вулиці міста і руйнуючи транспортні мережі, в голові ван Вінгердена чітко сформувалась ідея сіті-фермерства не тільки в овочівництві, але і в тваринництві, тому що протягом двох днів жителі Нью-Йорка не могли купити в магазинах свіжі продукти.

«Видовище розрухи, викликане ураганом Сенді, переконало мене в тому, що продукти повинні вироблятися якомога ближче до споживачів», — каже ван Вінгерден.

Спочатку люди думали, що плавуча ферма буде «дивною, смішною або неймовірною», говорить він. Сам інженер впевнений в стійкості конструкції до ураганів і рентабельності. «Із зростанням попиту на здорову їжу, швидко зростаючу урбанізацію та зміни клімату ми більше не можемо більше покладатися на системи виробництва продуктів харчування в минулому», — говорить він.

Пізніше в 2012 році команда ван Вінгердена почала працювати над дизайном і домовлятися з Управлінням порту в Роттердамі. Незважаючи на початкові сумніви з приводу потенційних шумів і запахів, порт дав простір для створення прототипу. І цього літа плавуча платформа була доставлена ​​баржею з Заандаме, на півночі Голландії, в Роттердам.

Дружина Пітера і його бізнес-партнер, Мінько Ван Вінгерден, каже, що ферма почнеться з 40 корів. Цього достатньо для того, щоб підприємство стало беззбитковим. Але в подальшому поголів'я буде збільшено для досягнення більшої ефективності.

milkua.info за матеріалами agroxxi.ru

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua

Підприємства сільського господарства та харчової промисловості під час карантину продовжать працювати. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«23 березня відбулася онлайн-нарада з представниками профільних аграрних асоціацій. Під час наради підприємці обговорили критичні для аграрної галузі питання в умовах карантину», — зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Він наголосив, що підприємства, які працюють в сфері сільського господарства та харчової промисловості мають особливу важливість для забезпечення продовольчої безпеки, тому їхня діяльність не буде обмежуватися.

Щодо діяльності тваринницьких комплексів та переробних підприємств, які мають працювати цілодобово, то розроблені інструкції у разі виявлення хворого на коронавірус. Відповідні інструкції будуть обговорюватися разом з асоціаціями.

«Ми розробляємо ідею запровадження тимчасового на таких об'єктах цілодобового режиму біобезпеки та інші рекомендації, щоб надати можливість працювати, адже відгодівлю тварин необхідно продовжувати, також треба виробляти продукти харчування тощо», — розповів заступник міністра.

agravery.com