Виробництво м'яса в Україні за 9 місяців 2017 зросло на 0,1%

Для подальшого проведення осінньо-польових робіт український агросектор додатково потребує 80−90 млрд гривень фінансування з боку держави. Ці кошти необхідні для завершення збиральної кампанії та старту осінньої посівної кампанії.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

«Завдання держави — знайти ці кошти, щоб агросектор не зупинив свою роботу. Завдання аграріїв — зберегти урожай», — сказав він.

За його словами, держава може підтримати аграріїв різними інструментами: провести державні інтервенції та викупити частину врожаю чи допомогти із зберіганням зерна.

«30 років наша країна вивозила свій врожай через порти. Порти сьогодні заблоковані. Так, тривають перемовини в Туреччині щодо розблокування морських шляхів, є певні результати, але слово росіян нічого не варте. Довіряти не можна. На сьогоднішній день близько 20 млн тонн минулорічного зерна лежить на складах. Це створює низку проблем: у аграріїв немає грошей, бо не реалізований врожай, через це немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», — зазначив Андрій Дикун.

Уже сьогодні можна сказати, що врожай цього року буде вдвічі меншим, ніж у 2021 році.

«У цьому році ми очікуємо, що зберемо близько 50 млн тонн зерна. Так, продовольством Україна буде забезпечена, але цей обсяг буде чекати на реалізацію. В минулому році агросектор дав 17% ВВП країни. В цьому році, з огляду на те, що металургійна галузь майже знищена, аграрії стають головними наповнювачами бюджету. Але аграріям важко працювати, особливо тим, хто господарює біля фронту. Багато земель окуповано, а по прилеглих територіях постійно гатять із артилерії, тому робота припиняється. З тих областей, з яких окупанти пішли, багато хто з аграріїв не сіяли через те, що залишились заміновані поля, втрачено техніку та обладнання. Масштаби збитків для агросектору великі і вони досі не підраховані», — наголосив Андрій Дикун.

Та додав, що для нормальної роботи агросектору потрібна стабільність та можливість продавати продукцію. Агроспільнота сподівається, що держава знайде гроші для підтримки фермерів. Далі потрібно перемагати ворога та розблоковувати порти, додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

Підприємства сільського господарства та харчової промисловості під час карантину продовжать працювати. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«23 березня відбулася онлайн-нарада з представниками профільних аграрних асоціацій. Під час наради підприємці обговорили критичні для аграрної галузі питання в умовах карантину», — зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Він наголосив, що підприємства, які працюють в сфері сільського господарства та харчової промисловості мають особливу важливість для забезпечення продовольчої безпеки, тому їхня діяльність не буде обмежуватися.

Щодо діяльності тваринницьких комплексів та переробних підприємств, які мають працювати цілодобово, то розроблені інструкції у разі виявлення хворого на коронавірус. Відповідні інструкції будуть обговорюватися разом з асоціаціями.

«Ми розробляємо ідею запровадження тимчасового на таких об'єктах цілодобового режиму біобезпеки та інші рекомендації, щоб надати можливість працювати, адже відгодівлю тварин необхідно продовжувати, також треба виробляти продукти харчування тощо», — розповів заступник міністра.

agravery.com

Українська зернова асоціація вкрай стурбована ситуацією, що склалася в Україні через припинення з 1 січня п.р. дії ряду зернових стандартів, в той час як нові державні стандарти або регламенти не розроблені. Така ситуація може призвести до хаосу на ринку зернових і зернопродуктів України, заявила 7 лютого прес-служба УЗА.

Як зазначили в асоціації, з 1 січня 2022 р. наказами ДП «УкрНИГЦ» скасовано нормативні документи – ДСТУ у сфері зерна та зернопродуктів. При цьому застосування національних/державних стандартів у зерновій галузі в Україні обов'язкове.

Так, дію скасованих стандартів було припинено 9 грудня 2014 р., однак згідно з наказами ДП «УкрНИГЦ», дію деяких стандартів було відновлено до 1 січня 2022 р., щоб ринок мав стандарти для роботи.

"Більшість зазначених стандартів має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методології контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна. За методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна, включені до національних стандартів України, на всі зернові культури, вироблені в Україні", - підкреслили в УЗА.

Також наголошується, що в даний час серед діючих в Україні ДСТУ гармонізованих з міжнародними стандартами і стандартами ЄС відсутні будь-які методики, які можна застосувати до заміни зазначених вище. Тому підприємства, які займаються зберіганням зерна, повинні знати та узгодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатимуться показники якості зерна при прийманні, зберіганні та відвантаженні, у тому числі для розрахунків за зернову продукцію, починаючи з 01.01.2022 р.

"УЗА просить уряд, Мінекономіки, Мінагрополітики та ДП «УкрНИГЦ» вирішити проблему, що виникла, з відсутністю стандартів, обов'язкових на зерновому ринку відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, УЗА вважає за необхідне продовжити дію зазначених зернових стандартів і забезпечити дію обов'язкових національних зернових стандартів України, що містять посилання на скасовані ГОСТ. Також слід зобов'язати технічний комітет ТК-170 в термін, на який буде продовжено дію зазначених ГОСТ, розробити і ввести державні стандарти, що замінюють скасовані", - йдеться в повідомленні.

АПК-Інформ

Європейська комісія прийняла в середу рішення зареєструвати громадську ініціативу End the Cage Age відносно заборони утримання в клітках сільськогосподарських тварин, повідомив офіційний представник ЄК Маргарітіс Схінас.

«Ця ініціатива закликає скасувати утримання в клітках тварин тваринництва. При цьому я звертаю вашу увагу, що рішення комісії зареєструвати цю ініціативу стосується тільки юридичної прийнятності пропозиції. Комісія не аналізувала зміст цієї ініціативи», — сказав прес-секретар в середу на брифінгу в Брюсселі.

Автори ініціативи вимагають припинити «нелюдське поводження з тваринами в тваринництві», що утримуються в клітках і тісних загонах.
Вони просять Єврокомісію запропонувати законопроект, що забороняє використання клітки для курей-несучок, м'ясних курей, курчат, кроликів, качок, гусей, перепелів, а також тісних стійл для свиноматок і телят там, де вони ще не заборонені.

У Брюсселі пояснюють, що реєстрація даної ініціативи відбудеться 11 вересня. З цієї дати почнеться дванадцятимісячний процес, в ході якого організатори збиратимуть підписи громадян на підтримку ініціативи. Якщо через рік ця ініціатива збере мільйон підписів, як мінімум, в семи різних країнах союзу, у Єврокомісії буде три місяці на те, щоб проявити свою реакцію.

«Вона може дати або не дати хід цьому проханні, але в обох випадках буде зобов'язана мотивувати своє рішення», — уточнюється в поширених довідкових матеріалах.

dairynews