Польща попросила Єврокомісію частково зняти обмеження щодо АЧС

Класифікатор порід кіз в цьому році поповнився трьома українськими породами: білою, строкатою і коротковухою.

Цього року до класифікатору порід кіз додали три українські породи: білу, строкату і коротковуху.

Селекціонери отримали можливість їх удосконалювати або схрещувати з іншими породами.

«Добиваюся 12 років, щоб українських кіз оцінили по достоїнству. Нарешті це сталося, і їх вписали в класифікатор. Тепер кожен козівник може офіційно реєструвати цю порідну групу. Вони вже не безпородні. Американці схрестили їх з англо-нубійськими козами і отримали породу Ламанча. У нас до цього не додумалися. І коротковухих кіз вважали дворовими», — розповідає власниця домашньої козячої ферми з Донецької області Лариса Гурова.

Вона підкреслила, що її господарство першим отримало паспорта на десять українських коротковухих кіз. Видали їх в Агентстві реєстрації та ідентифікації тварин.

Уточнюється, що у кіз коротковухих порід або зовсім немає хряща у вушній раковині, або тільки 5-сантиметрова складка. Шерсть у них густа і міцна. Трохи довша, ніж у інших порід. Кози за 310 днів дають 1,2 тис. л молока жирністю 4%. У запуску коза повинна бути 2 місяці. Виростають тварини до 60 кг. Вперше кіз цих порід покривають з однорічного віку, коли важать 35−40 кг.

«Це ідеальні кози для України. Вони пристосовані до нашої природи і погоди. Легкі в утриманні, оскільки мають сильний імунітет. Коли дивишся на них вперше, то здається, що вуха обгризені. На них не росте шерсть», — вважає Гурова.

facebook

Українські виробники добрив переживають найгірші часи за всю історію, до окупації частини України і знищення вже другого азотного заводу додались найвищі ціни на газ і вкрай низкький попит на добрива в Україні.

В ефірі програми Добрива-Онлайн на Facebook каналі AgroFM Віцепрезидент Союзу Хіміків України Ігор Гольченко повідомив, що наразі основні потужності українських хімічних виробництв зупинені. За словами Гольченка, виробники змушені були припинити виробництво через великий обсяг товару на складах. При цьому, продажі азотних добрив на внутрішньому ринку зупинились.

В першу чергу, через популярність вапнякової селітри на європейському ринку, очікується, що саме це виробництво буде запущене першим. Єдиний виробник ВАС, наразі, Рівнеазот, який був зупинений в липні.

Очікується також, що Сумихімпром та ДЗМД зможуть налагодити виробництво комплексних добрив найближчим часом.

infoindustria.com.ua

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»

Американські виробники молочних продуктів продовжують активно завойовувати свою частку на світовому ринку.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посилання на Раду експортерів молочних продуктів США.

В першому півріччі 2018 року американський експорт сухого молока, сиру, молочних жирів, сироватки та лактози зріс на 20% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Конкуренція з виробниками Океанії та Європи дала змогу наростити частку світового експорту з 17 до 19%. Ключовими факторами, які дали можливість досягнути такого результату були:

Світовий попит на молочні продукти на початку року був досить високим, що супроводжувався активним економічним ростом в основних країнах-імпортерах. Впродовж перших чотирьох місяців світове споживання сухого молока, сиру, молочного жиру та сироватки збільшилося на 7%. У травні та червні цей показник дещо призупинився та склав 3%. Проте, зниження цін на молочні продукти дозволило поступово відновити попит покупців. Основний приріст світового попиту на молочні продукти був відмічений в регоінах Близького Сходу, Північної Африки (регіон МЕНА), Південно-Східної Азії. Зростання цін на нафту на 37% в першому півріччі спряли нарощенню імпорту в регіоні МЕНА.

Зростання попиту відбулося на всі основні експортні групи молочних продуктів, що зіграло на руку американським експортерам.

Ціни на американські продукти були нижчими ніж в Океанії та ЄС. Крім того, за часту експортні ціни були значно вищими ніж внутрішні, тому продавці більше торгували там.

Слабший долар (з початку листопада 2017 по квітень 2018 р. на 7% в порівняні з валютами ключових конкурентів) сприяв конкурентоспроможності американської продукції на глобальному ринку.

В результаті США збільшили свою частку на світовому молочному ринку відвоювавши собі частину ЄС на ринку Південно-Східної Азії на сухе молоко та сироватку. Також свою частку в ЄС було відвойовано на ринку сиру в Південній Кореї, лактози в Китаї та СЗМ у Мексиці. Також частку було забрано в Нової Зеландії на ринку СЗМ в Китаї.

Американські експортери набувають все більшого визнання на конкурентоспроможних, нових і зростаючих ринках, демонструючи довготривале зобов'язання щодо обслуговування своїх клієнтів, а також надання потрібного продукту, правильного пакета та правильних специфікацій для задоволення потреб покупців.

Очікується, що в найближчі місяці ринкові умови будуть менш сприятливими для постачальників зі США. Їм доведеться працювати набагато важче, щоб залишитися з показниками першого півріччя. При цьому, якщо вони мають за мету побудувати більш широку географію торгівлі.

milkua.info