Відміна ветеринарного свідоцтва сприяла поширенню АЧС по Україні

Карантин через спалахи небезпечного вірусного захворювання — африканської чуми свиней — діє в 23-х населених пунктах в 13-и областях України.

Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

«Станом на 10-е квітня карантин продовжує діяти в 23-х неблагополучних пунктах з АЧС», — йдеться в повідомленні.

Найбільше таких пунктів зафіксовано в Донецькій (4), Запорізькій (3), Миколаївській, Херсонській, Хмельницькій, Київській і Вінницькій (по 2) областях. У місцях, де оголошено карантин, вводяться обмежувальні заходи, блокується переміщення свиней та продукції твари
нництва, вилучається худобу, проводиться дезінфекція. Карантин у населеному пункті оголошується на 40 днів. Якщо за цей час ветеринари не виявлять на його території нові спалахи, такий населений пункт вважається оздоровленим.

За даними Держпродспоживслужби, при проведенні заходів по ліквідації АЧС з 2012-го року ветеринари вилучили і знищили понад 127 тисяч голів свиней. Зокрема, з початку поточного року — понад 4,8 тисячі голів. Згідно з повідомленням, за останні 5 років вони оздоровили 189 з 212-и неблагополучних щодо АЧС пунктів. При цьому в оздоровлених пунктах не було зареєстровано жодного випадку повторного захворювання. У відомстві додали, що однією з основних причин поширення вірусу АЧС є відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщення живих тварин і сировини у зв’язку з ліквідацією ветеринарної міліції та відсутністю відповідних повноважень у Національній поліції.

Також поширенню захворювання сприяє торгівля тваринами на стихійних ринках, подвірний забій свиней і реалізація продуктів їх забою, нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян і дрібних спеціалізованих підприємствах, маленькі штрафи за поширення хвороби і т. д. Прес-служба додала, що, враховуючи динаміку поширення захворювання, у 2017-му році можна очікувати 200 випадків захворювання. Всього з початку поточного року ветеринари зареєстрували в Україні 64 спалахи АЧС проти 91 за весь минулий рік.

У кількох країнах-учасницях ЄС прогнозують скорочення маточного поголів’я свинейчерез стрімке падіння ціни. На ситуацію вплинули як карантинні обмеження, так і  подорожчання кормів та ситуація з експортом німецької свинини.

Поширення африканської чуми свиней у Німеччині спричинило надмірну пропозицію свинини на європейському ринку. «Страждають» не тільки німецькі виробники, а й свинарі у Нідерландах та Данії. Після втрати доступу до основних азійських ринків (Китай, Японія, Південна Корея, Філіппіни), німецьку свинину переважно постачають на ринок ЄС.

«2 вересня, до АЧС, ціна на свинину в Німеччині становила 1,47 євро / кг туші, минулого тижня ціна свиней забійних кондицій становила 1,19 євро / кг. У зв’язку з ситуацією на європейському ринку суттєво подешевшали поросята. Ми очікуємо значного скорочення поголів’я свиноматок упродовж найближчих місяців. Ціни змушують виробників виходити з бізнесу, оскільки ціна на свиней нижча за собівартість їх виробництва», – прокоментував Джим Лонг, генеральний директор Genesus Inc.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. І хоча більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про ризик нового піку захворюваності. Працівники молочно-товарних ферм не можуть перейти на дистанційний спосіб роботи, тому на підприємствах варто дотримуватися особливих заходів безпеки, щоб уникнути заражень.  

Про це під час навчального вебінару «Безпека на молочних фермах під час Covid-19» розповів Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ.

Фахівець виокремив 2 профілактичні групи заходів: індивідуальні і загальногосподарські.

До першої групи відносяться індивідуальні правила захисту не тільки під час роботи на МТФ, але і за її межами, зокрема, використання захисних масок, дотримання дистанції, використання антисептиків.

До другої групи відносять організаційно-профілактичні заходи на господарстві. Перш за все необхідно створити групу реагування, вона повинна складатися з 3−4 осіб, які постійно повинні бути на онлайн зв’язку. Основні завдання — забезпечення працівників ферми засобами гігієни, спілкування 24/7, забезпечення на господарстві інформаційної підтримки, — це тематичні таблички і плакати, листівки, де б містилися номери телефонів членів групи реагування.

Окрім цього, така група має декілька інших завдань.

«По-перше, вона має провести операційний аналіз діяльності підприємства. Знаючи вікові групи ризику, необхідно умовно поділити персонал. Наприклад, для працівників до 50 років — легші заходи безпеки, для тих чий вік становить від 50 до 60+ — більш жорсткіші. По можливості залишити їх вдома з огляду на те чи може їх хтось замінити або ж намагатися відокремити їх у окрему групу, — розповідає Ігор Присяжнюк. — По-друге, варто опрацювати сценарій „На фермі захворіло 50% працівників“. Проаналізувати що робити у такому випадку, які є резерви, який персонал залишити і які процеси ні в якому разі зупиняти не можна».

Він зауважує, що до групи реагування мають входити головні спеціалісти, менеджер ферми, головні технологи ферми, головні ветеринари. Це дозволить якнайкраще опрацювати найгірший сценарій і в подальшому працювати злагоджено, без паніки і згідно плану.

Важливим є питання перевезення працівників на роботу.

«Підприємство потрібно поділити на групи людей відповідно до роботи, яку вони виконуються на фермі, наприклад, група операторів машинного доїння, ветеринарів, обслуговуючого персоналу. Кожна така група повинна доїжджати до роботи окремо», — розповідає Ігор Присяжнюк.

У разі того, якщо господарство потрапить у червону зону, то варто перейти на вахтовий метод роботи.

Державна податкова служба оприлюднила проект нової форми заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Про це повідомляє прес-служба ДПС.

«Проектом пропонується нова форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД), що надаcть можливість сільськогосподарському товаровиробнику повідомити ДПС про всіх пов’язаних з ним осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, а також про зміни щодо таких пов’язаних осіб», — йдеться в повідомленні.

Порівняно з чинною редакцією, запропонована редакція заяви включає новий розділ, до якого вноситимуться дані щодо пов’язаних осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта, найменування або прізвище, ім'я та по батькові пов’язаної особи, критерій пов’язаності).

«Такі дані будуть заповнюватись лише за наявності у сільськогосподарського товаровиробника пов’язаних осіб, які внесені до реєстру протягом бюджетного року, при поданні заяви з позначкою „Внесення“ або у разі виникнення змін щодо пов’язаних осіб при поданні заяви з позначкою „Зміни щодо пов’язаних осіб“», — зазначають у ДПС.

Заява з позначкою «Зміни щодо пов’язаних осіб» подаватиметься виключно в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли відбулася зміна даних щодо пов’язаних із сільськогосподарським товаровиробником осіб.