Вітчизняні аграрії забезпечені міндобривами на 83%

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України підтримав рішення внести пропозицію до проекту державного бюджету України залишити на 2020 рік суму для підтримки АПК в рамках 8,4 млрд грн що становить 1% ВВП.

За словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, 4,4 млрд грн закладено на програму відшкодування відсоткової ставки по кредитам на викуп землі сільськогосподарського призначення і ще 4 млрд грн — на програми, які працювали в 2018-19 роках.

При цьому більша частина депутатів аграрного комітету висловили думку, що першочерговою державною підтримкою має бути саме підтримка вже діючих програм.

«Ми розподілимо бюджет, який існує, але додатково ми будемо вибивати 1% від ВВП, який аграріям був обіцяний. На сьогодні — це 8,4 млрд грн і це законодавча закріплена норма, яку не може скасувати жоден уряд», — зазначив народний депутат Вадим Івченко.

Як повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, за програмами, які не потребують розгляду питання розподілу коштів за рішенням комісії, наразі виплати відбуваються у штатному режимі. Так, за його словами, у жовтні очікуються виплати за утримання ВРХ.

«За іншими напрямками виплати відбудуться у грудні, оскільки відбувається реорганізація Міністерства аграрної політики та продовольства і передача повноважень до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», — запевнив він.

AgroPortal.ua

Бразилія є одним з конкурентів українських виробників м’яса птиці на ринку Євросоюзу. Ця країна займає перше місце серед експортерів курятини до ЄС. Утім, репутація Бразилії може погіршитись, оскільки за останні 15 місяців британська влада повернула до південноамериканської країни кілька контейнерів курячого м’яса, зараженого сальмонелою.

Перший подібний випадок виявили у квітні минулого року. Тоді інспектори охорони здоров’я виявили м’ясо невідповідної якості.

Тереза ​​Крістіна, бразильський міністр сільського господарства, підтвердила, що Великобританія відправила назад 16 контейнерів курки з Бразилії протягом 15 місяців. Ще один контейнер, з близько 1400 тоннами м’яса, був повернутий, оскільки виникли питання щодо температурного режиму під час транспортування.

Після відмови від продукції, повернуте куряче м’ясо було продано на бразильському ринку, через те, що регулювання безпеки в південноамериканській країні не настільки жорстке, як в ЄС.

За даними бразильських ЗМІ, значну кількість партій курячого м’яса, в яких виявили сальмонелу, виготовили компанії JBS і BRF або їхні дочірні підприємства.

Угода між ЄС та МЕРКОСУР, підписана тиждень тому, дає південноамериканським країнам квоту на ввезення 180 тисяч тонн птиці, головним чином це стосується Бразилії, як одного з найбільших світових виробників птиці. Утім, у ЄС все частіше виникають питання щодо якості бразильської курятини. Минулого року 20 птахофабрикам з цієї країни було заборонено експортувати м’ясо до країн Євросоюзу.

Meat-Inform

Споживча інфляція в Україні у квітні поточного року становила 16,4% порівняно з квітнем минулого року, а відносно березня — 3,1%.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Базова інфляція за квітень становила 3% до попереднього місяця та 8,1% з початку року.

За даними відомства, за звітній місяць ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 14% до квітня минулого року. Найбільше за рік подорожчали овочі — на 67%, хліб та хлібопродукти — на 26,3%, макаронні вироби — на 24,3%, масло вершкове — 23,9%, фрукти — 23,5%, рибопродукти — 22,1%. 

Водночас у порівнянні з минулим роком подешевшали яйця — на 25,1%.

Також стрімко зросли ціни на паливо та мастила (+29,6%), а також газ (+26,7%).

milkua.info

Асоціація виробників молока (АВМ) провела опитування серед 300 респондентів (ферми від 50 до понад 1500 корів) стосовно планів розвитку молочного скотарства до 2020 року.

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Прес-служба АВМ