Оприлюднені вимоги до ввезення яєць та яєчних продуктів до Гонконга

Днями за участю представників Мінекономіки відбулося чергове засідання Підкомітету Україна — ЄС з питань географічних зазначень. Воно стало знаковим для української сторони.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Україна заявила про намір одержати в Європейському Союзі правову охорону для трьох нових географічних зазначень України, зареєстрованих відповідно до європейських стандартів. Зокрема, це такі ГЗ, як: гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров’яча бриндза, мелітопольська черешня.

«Для українських виробників правова охорона в ЄС — це можливість виходу на європейський ринок продукції із доданою вартістю, що підвищує рентабельність українських товарів та їх репутацію, стимулює увагу до регіонів їх походження та позитивно впливає на розвиток туризму», — зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олександр Романішин.

В планах України на наступний рік — нові географічні зазначення для меду, горіхів, українських вин: продуктів, які є уособленням багатства української природи та традицій.

Експорт української продукції до європейських країн за січень-червень 2017 збільшився на 31,4%,  або на 663,4 млн дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та склав $2,774 млрд. 

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє прес-служба міністерства.

«Сьогодні країни ЄС стабільно займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. За результатами першого півріччя 2017 року їх частка становила 34,9%. Загальний зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС також збільшився на 24,1%, або на $739,3 млн, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, та склав $3 802,8 млн. Це конкретний результат дії Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника міністра, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, за шість місяців поточного року зросли обсяги постачання до європейських ринків таких українських агротоварів, як: кукурудза — на $344,1 млн (або на 54,3%); соя — на $98,1 млн (в 3,3 рази); макуха — на $37,7 млн (на 18,5%); олія соняшникова — на $36,4 млн (на 5,3%); м’ясо та харчові субпродукти птиці — на $27,8 млн (на 94,4%); маргаринова продукція — на $18,7 млн (в 13 раз); екстракти солодові, продукти з борошна, крупи — на $12,2 млн (в 78,7 рази); ячмінь — на $9,1 млн (в 2,6 рази); хлібобулочні, кондитерські вироби — на $9,1 млн (на 97,5%); плоди та горіхи сирі або варені, морожені – на $8 млн (на 70,7%); мед — на$ 6,9 млн (30,6%).

«Серед лідерів-імпортерів були Нідерланди з часткою  в загальному експорті до ЄС 17,6%, Іспанія — 17%, Італія —13,5%, Польща — 12,1%, Франція — 6,8%, Німеччина — 6,7%, Великобританія — 3,8%, Португалія — 3,3%, Бельгія — 3 % та Угорщина — 2,1%», — підкреслила Ольга Трофімцева.

milkua.info

Може здатися, що до збору врожаю кукурудзи на силос ще далеко, однак до початку сезону силосування залишилося всього кілька тижнів. Важливо забезпечити правильну заготівлю кукурудзяного силосу, щоб отримати максимальну якість і кількість корму.

Фахівці з Університету Кентуккі, США, дають 5 порад, які слід пам'ятати перед заготівлею кукурудзяного силосу в цьому році:

1. Вологість рослини визначає час скошування. Кукурудзу на силос слід збирати при вологості 62–65% (35–38% сухої речовини).
2. Здорові рослини кукурудзи висихають на 0,5–1,0%/день.
3. Кукурудзу зазвичай прибирають через 40–45 днів після викидання волоті.
4. Налаштуйте подрібнювач зерна так, щоб в посудині (об’ємом 1 л) із зеленою масою не було більше 2 або 3 цілих зернин чи їх половинок. Щогодини перевіряйте якість корму від кожного кормозбирального комбайна.
5. Зелену масу слід трамбувати трактором, робоча вага якого повинна у 800 разів перевищувати вагу зеленої маси, доставленої за годину, зі швидкістю 2,4–4 км/год.

dairyherd.com

З поточними цінами на молоко наразі економічно обґрунтовано тримати на фермі понад 30 голів великої рогатої худоби.

Про це розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.
За її словами, тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільно окупний вид бізнесу. А за останніми підрахунками, тримати ферму до 30 голів — економічно немає сенсу.
«Один нетель коштує €1,5. Із поточними цінами на молоко нині вигідно тримати більше 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім'я заробляє приблизно 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли більше 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це й близько півмільйона прибутку в рік. Так уже можна працювати», — уточнила Кухтіна.
На її думку, держава має підтримувати тваринництво більше, ніж рослинництво, адже саме на розвиток прибуткової ферми потрібно більше капітальних інвестицій. Водночас, підтримку потрібно розподіляти «з розумом», а не будь-кому з галузі.
«Я вважаю, що з погляду державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Підтримувати так, щоб те, що не здохло в цьому році, „відкинуло копита“ через три роки — це кошти на вітер. У нашої країни немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів ВРХ і планує докупити 50 — тут потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство», — вважає Ірина Кухтіна.

milkua.info