Оприлюднені вимоги до ввезення продукції з м’яса та яєць з України до США

В квітні УМІ знизився відразу на 13,3%, що стало найрізкішим падінням індексу за 38 місяців, або за три роки і два місяці! В останні так різко прибутковість виробництва молока падала в лютому 2015 року. Отже, кризові явища до ринку повертаються. Саме це спричиняє бурхливу реакцію виробників молока на відносно незначне зниження цін на молоко, адже їхня прибутковість залежить не тільки від доходів, але й від витрат.

Про це повідомляє Андрій Ярмак на своїй сторінці у facebook.

«Так от, коли ми говоримо про те, що ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців поточного року знизилася на 6,7%, ми не повинні забувати, що за цей же період, ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли рівно на третину, тобто на 32,9%.

Саме цим, а не тільки цінами на молоко, пояснюється стурбованість фермерів—молочників», — акцентує Андрій Ярмак

«Для порівняння — минулого року УМІ в квітні знизився на 2,9%, в 2016 році — взагалі не змінився, а в 2015 році навіть зріс в квітні на 7%. Але тоді, потрібно визнати, прибутки були ще нижчими, ніж зараз.

Отже, проаналізуємо прибутки реальні, в співставних показниках. А цей аналіз показує, що гіршим ніж квітень 2018 року з точки зору прибутків від виробництва молока був лише квітень 2015 року. Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як в квітні 2018 року. І це вже є проблемою. Адже наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають», — пише економіст ФАО.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним — на 6,3%.

Так, поки що це не є катастрофою. Але тенденції в цінах на корми не можуть не лякати будь—якого адекватного професійного молочника.

«Чи допоможе нам світовий ринок? Поки що ситуація на ньому є значно кращою, ніж варто було б очікувати, враховуючи фундаментальні чинники. Масло, не зважаючи на певний негатив в трендах, і далі є значно дорожчим, навіть ніж в минулому, прекрасному по цінам році. СЗМ теж, поки що, не обвалюється, хоча окремі країни починають демпінгувати, щоб позбавитися зайвих запасів. Але це привертає увагу до даного джерела білку, і дає надію на стимулювання світового попиту», — зауважив Андрій Ярмак

Отже, все, як завжди, залежить від ефективності та кмітливості переробників в питаннях розвитку експорту молокопродуктів. А також від виробників, якщо вони, врешті, вийдуть на будівництво власного підприємства з переробки молока.

milkua.info

Торговельний конфлікт між Сполученими Штатами та Китаєм сприяє зростанню експорту українських зернових культур. Хоча Китай є найбільшим світовим виробником пшениці, щорічно він імпортує близько 4 млн тонн цієї культури. І коли поставки зі Штатів знизилися, це відкрило нові можливості для України.

Як зазначає Метт Аммерманн, ризик-менеджер і віце-президент FCM Division у Східній Європі і Чорноморському регіоні INTL FCStone Financial Inc. (США), Китай все ще вкрай чутливий до ціни, тому саме питання ціни може допомогти зміцнити позиції України на азійських ринках, де вона вже добре себе зарекомендувала.

За даними International Grains Council, в сезоні 2017/18 частка чорноморської пшениці на міжнародному ринку зросла до 37%, перевищивши частку Сполучених Штатів і Канади.

Значним імпортером продукції України, особливо кукурудзи, залишається ЄС.

«Оскільки зараз у ЄС проблеми в зв'язку з погодою, очікування від України збільшуються. І навіть якщо Китай продемонструє зростання попиту на українську кукурудзу, ЄС може скласти йому конкуренцію. Також Китай, найімовірніше, спробує налагодити поставки інших джерел протеїну з Причорномор'я, аби компенсувати нестачу поставок сої із США. Однак зростанню площ, відведених під сою, може заважати соняшник, адже Причорномор'я залишається найбільшим світовим експортером соняшникової олії. У короткостроковій перспективі збільшення площ під сою здається важким завданням: соняшник, як і раніше, залишається однією з найвигідніших культур для українських фермерів», — підкреслює Метт Аммерманн.

За словами Ольги Трофімцевої, заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції, вже кілька років поспіль Україна збирає понад 60 млн тонн зернових, а за останні 7 років експорт цієї продукції збільшився майже втричі.

«Не хочу робити поспішних висновків, але ми очікуємо, що в цьому році результати будуть не гірші. Триває збір ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на середину липня намолочено вже 14,72 млн тонн зерна нового врожаю при врожайності 30,9 ц/га», — зазначила Ольга Трофімцева.

ІЦ УАК за матеріалами agravery

Серед пріоритетних завдань, які вдалось реалізувати в агропромисловому комплексі Одещини цього року, — розвиток малого підприємництва на селі: в області створено 51 нове фермерське господарство.

Про це повідомила директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова.

«За кошти Європейського Союзу залучено фінансову допомогу в сумі 60,7 млн грн. Ці кошти виділено на спеціальні бюджетні дотації на 1 га в сумі 3100 грн та 5300 грн на 1 голову великої рогатої худоби. У нас в області 4 підприємства отримали за утримання 146 голів ВРХ 773,8 тис. грн та 144 фізичні особи за утримання 1010 голів корів у сумі 5,4 млн грн. Бюджетну дотацію на оброблювану одиницю угідь отримали 183 фермерських господарства в сумі 29,7 млн грн та 615 особистих селянських підприємств отримали 24,8 млн грн», — розповідає Алла Стоянова.

Вона додає, що активно долучаються фермери Одещини і до участі в різноманітних грантових програмах: зокрема, за 2022 рік вдалось залучити грантів на суму 68,7 млн грн.

• Погоджено 84 заявки на суму 19,3 млн грн з отримання мікрогрантів для фермерів до 250 тис. грн. Агровиробники Одеської області вже отримали більше 7 млн грн за цією програмою.
• Два господарства отримали 14 млн грн грантових коштів для розвитку садівництва.
• Одне агропідприємство — 7 млн грн для тепличного господарства.
• 20,5 млн грн буде залучено для створення переробних підприємств.

agroportal.ua

ФГ «П'ятигірське» і ТОВ МГ «Поліське», що на Рівненщині, отримали статус суб'єктів племінної справи у тваринництві.

Про це повідомляє прес-служба Департаменту агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації.

«Відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 лютого 2021 року № 271 «Про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві у IV кварталі 2020 року», було присвоєно відповідний статус два суб'єктам племінної справи у тваринництві», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, відповідні статуси присвоєно фермерському господарству «П'ятигірське» — племінний репродуктор з розведення великої рогатої худоби голштинської молочної породи та товариству з обмеженою відповідальністю мисливське господарство «Поліське» — племінний репродуктор з розведення абердин-ангуської м'ясної породи.

У ФГ «П'ятигірське» кількість молочних корів з надоєм 6 т молока і вище становить 87,6% від поголів'я корів. Середній надій на корову 6,2 т. У ТОВ МГ «Поліське» класність м'ясних корів у стаді становить «еліта-рекорд» і «еліта» — 89% від основного поголів'я корів, I клас — 11%.

Крім того, станом на 15 лютого 2021 року в області функціонує 23 суб'єкти племінної справи у тваринництві, в тому числі:

• 14 — з розведення ВРХ молочного напрямку (української чорно-рябої та голштинської порід);
• 2 — з розведення ВРХ м'ясного напрямку (абердино-ангуської м'ясної породи);
• 3 — з розведення бджіл (карпатської породи);
• 3 — з розведення риб (коропа люблінського внутрішньо-породного типу української рамчастої породи та форелі райдужної);
• 1 — з проведення штучного осіменіння худоби (підприємство по племінній справі у скотарстві II категорії).

«Ще 1 суб'єкт господарювання претендує на отримання відповідного статусу в галузі молочного скотарства», — зауважують у відомстві.