Щодо випадків АЧС в Закарпатській, Рівненській та Дніпропетровській областях

У період з 20 по 26 грудня в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней у Житомирській та Закарпатській областях. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

А саме:

21.12.2018 — серед впольованих диких кабанів на території мисливських угідь СФГ «Земля Полісся» 74 квартал Тригірського лісництва поблизу с. Крута Житомирського району Житомирської області;

22.12.2018 — труп дикого кабана на території мисливських угідь Кедринського лісництва ДП Брустулянське урочище «Горопинець» квартал 4/68 Тячівського району Закарпатської області.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«У рамках підтримки мікро, малого та середнього бізнесу в Україні з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року видано 5491 кредити на суму майже 11,12 млрд грн», — йдеться в повідомленні.

Станом на 1 квітня 2022 року шістнадцять банків-кредиторів обслуговують 5393 кредити на суму 10,7 млрд грн. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 4,9 млрд грн. Це близько 38% від загального ліміту наданих гарантій (13,1 млрд грн).

«При цьому, в березні поточного року укладено 328 кредитні договори на суму 0,94 млрд грн із часткою зобов’язань, гарантованих державою за основним боргом, в обсязі 0,74 млрд гривень. За кількістю кредитів, що на сьогодні обслуговуються на портфельній основі лідирує АТ КБ „Приватбанк“ — 3653 кредитів на загальну суму 2,9 млрд грн, що складає 64% від ліміту таких гарантій, наданих цьому банку. Другим за кількістю таких кредитів є АТ „Ощадбанк“ — 1074 кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн (відповідно — 37% від ліміту)», — додають у міністерстві.

Зауважимо, що найбільшим попитом програма користується у Києві, де загалом видано 465 кредити на 1,4 млрд гривень. У Дніпропетровській області таких кредитів видано 503 на 0,7 млрд грн, у Львівській — 343 на 0,6 млрд грн.

За видом економічної діяльності найбільше кредитів, частково забезпечених державними гарантіями на портфельній основі, видано у таких сферах:оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів — 2140 кредитів на загальну суму 3,5 млрд грн; сільське господарство — 1393 кредитів на 3,7 млрд грн; переробної промисловості — 714 кредитів на 1,9 млрд грн.

agravery.com

У поточному році фінансування протиепізоотичних заходів було суттєво збільшене. На ці потреби у Державному бюджеті на 2018 рік передбачено 687 млн грн, - наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час колегії щодо підсумків роботи Держпродспоживслужби за 2017 рік та завдань на 2018 рік.

«Це вперше за всю історію незалежної України, коли запит Держпродспоживслужби щодо фінансування протиепізоотичних заходів був повністю задоволений. Але для нас це – подвійна відповідальність. Уряд зробив все для того, аби створити належні умови для роботи Служби. Тепер наше завдання - виправдати сподівання», - наголосив Володимир Лапа.

Він зазначив, що грамотне використання коштів – на відповідальності керівників центрального апарату та всіх територіальних органів.

Крім того, Голова Держпродспоживслужби особливу увагу звернув на боротьбу з корупцією в системі Держпродспоживслужби. За його словами, ситуація на місцях свідчить про те, що цю роботу потрібно суттєво підсилити.

«Ми повинні посилити роботу у співпраці з центральним апаратом Держпродспоживслужби, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування. Це імідж служби та держави і це вимоги законодавства», - заявив Володимир Лапа.

Прес-служба Держпродспоживслужби

У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Експерт зазначає:

УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;

Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.

Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.

milkua.info