Щодо випадків АЧС в Сумській області

Багато ферм успішно використовують селективну терапію сухостійних корів. Однак вона підходить тільки для певних ферм та корів. Сара Поттс, спеціаліст з молочного і м’ясного скотарства Університету штату Меріленд, поділилася критеріями, які слід враховувати, перш ніж вносити зміни в управління сухостійними коровами.

Практика консервації вимені усіх корів антибіотиком під час запуску давно довела свою ефективність. Вона дозволяє вилікувати наявні інфекції та запобігти новим у період сухостою. Останнім часом, коли все більше уваги приділяється використанню антибіотиків на фермах, деякі fvthbrfycmrs виробники молока перейшли від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском до селективної.

За словами Сари Поттс, на рівні стада селективна терапія сухостійних корів виявилася найефективнішою у стадах, де середньорічна кількість соматичних клітин (КСК) у загальному танку становила менше 250 тис./мл.

«Перш ніж застосовувати селективну терапію сухостійних корів у стаді із середнім показником КСК понад 250 тис./мл, рекомендується спочатку вирішували проблеми з маститом на рівні стада», — радить вона.

Ферми, які планують використовувати вибіркову терапію, повинні також контролювати збудники маститу, включаючи Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Правильне доїння та дотримання процедури доїння допомагають зупинити їх поширення.

Ще одним фактором успіху є спеціалісти ферми, які правильно та послідовно консервують вим’я перед запуском.

Навіть якщо використовується селективна терапія, Поттс зазначає, що герметик слід використовувати для всіх корів: «Недавнє дослідження показало, що селективна терапія сухостійних корів була настільки ж ефективна, як і «коврова», у покращенні та підтримці здоров'я вимені під час наступної лактації, але тільки в тому випадку, коли герметик вводили у кожну чверть усім коровам».

Щоб вирішити, які корови є хорошими кандидатами для селективної терапії, Поттс поділилася кількома стратегіями відбору.

Насамперед слід використовувати дані про кількість соматичних клітин. Якщо показник перевищує 200 тис./мл будь-коли протягом поточної лактації, корова мала більше двох інфекцій маститу протягом лактації або хворіла на мастит протягом 14 днів після запуску, їй слід вводити антибіотики та герметик. В протилежному разі корова не потребує лікування антибіотиками, їй можна просто ввести герметик в усі чверті вимені.

На фермах, де немає індивідуальних даних щодо КСК, можна відібрати зразки молока за кілька днів до запуску, щоб виявити будь-які потенційні проблеми.

«Корів з позитивними результатами слід лікувати антибіотиками та застосовувати герметик», — рекомендує Поттс.

Щоб оцінити ефективність селективної терапії сухостійних корів на молочній фермі, необхідно ретельно відстежувати КСК на рівні корови, особливо на початку лактації. Будь-яке зростання захворюваності на мастит у період сухостою також слугує причиною для оцінки програми. Сара Поттс зазначає, що фермер повинен спільно з ветеринаром розробити протокол запуску та лікування маститу, який відповідає конкретним потребам ферми.

milkua.info за матеріалами Hoard's Dairyman

16-17-го березня в Умані (Черкащина) відбулася Міжнародна конференція «Світова практика використання ефективних технологій вирощування сої та кукурудзи». Організаторами події виступили ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та компанія Agri Lab.

Учасники заходу змогли отримати ґрунтовні поради американських експертів, дізнатися про найсучасніші рішення щодо вирощування сої та кукурудзи підкріплені багаторічними практичними дослідженнями!

Так, про оптимальні норми азотного підживлення, фактори врожайності сої, оцінку й управління ризиками тощо почули від Петра Кивериги, директора департаменту аналітики Асоціації виробників сої штату Айова (США).

«Точне землеробство потребує не тільки інвестицій у технології, але й безперервного розвитку та вдосконалення нових рекомендаційних систем, які іноді можуть вимагати зміни світогляду. Однією з важливих і часто знехтуваних цінностей точного землеробства є те, що воно дозволяє фермерам і агрономам експериментувати на їхніх полях», — зазначив спікер.

Як правильно управляти сівозмінами, правильно обробляти ґрунт, визначати сприятливий час для посадки вчив Марк А. Літч, доктор наук, доцент і провідний спеціаліст з систем землеробства, факультету агрономії, Університету штату Айова, під час свого виступу «Успішний досвід для отримання високих врожаїв сої та кукурудзи».

Не менш цікавою та потрібною інформацією ділилися й інші доповідачі — Ліндсей Дж. Грейнер, Володимир Махота, Андрій Скотніков, Ярослав Бойко та В’ячеслав Адамчук.

Як запевнили учасники, кожна тема знайшла свого слухача.

Віктор Говгира, ТОВ «Нормагро», (Житомирщина)

«Програма доволі насичена, багато цікавої, а головне корисної інформації. Можна сказати, здалеку приїхали не дарма почули все, що хотіли».

Денис Лазарєв, ТОВ «Імперія-Агро»

«Найбільше цікавило питання точного землеробства. Спікери продемонстрували статистику, результати. Тепер можна оцінити наскільки цей напрямок перспективний. Нещодавно ми стикнулися з тим, що на практиці в Україні немає де побачити цей підхід.

Як на мене, компанія Agro Lab — шикарна ідея і такі конференції теж. А оскільки ми не лише виробники, а й дистрибутори, то цікавимося налагодженням співпраці, щоб разом забезпечувати сервіс нашим клієнтам».

Марк А. Літч, спікер, доктор наук, доцент і провідний спеціаліст з систем землеробства, факультету агрономії, Університету штату Айова (США)

«Я дуже задоволений участю у цій конференції. В Україні я вже вчетверте, але завжди приємно ділитися своїми напрацюваннями і бачити, що людям це цікаво. Як на мене, такі події — чудовий майданчик, де виробники можуть поспілкуватися з колегами, дізнатися щось нове один від одного. Для спікерів це можливість поділитися новими актуальними даними, знаннями».

Анатолій Писаренко, ДП «ВІТАЛ-АГРО»

«Мене як фермера цікавить зерно, схожість, міжряддя. В принципі, бажану інформацію ми отримали. Фактично, приїхавши на цю подію, почувши спікерів, отримали підтвердження що працюємо правильно. Крім виступів експертів було б цікаво тісніше попрацювати з ними й у форматі „запитання-відповіді“ напряму».

Михайло Долгов, ФГ «Агрофірма „Базис“»

«Особисто мені конференція дуже сподобалася. Видно, що спікери — фахівці своєї справи. Оскільки не перший рік працюємо в рослинництві, то можемо оцінити поданий матеріал. Щось знаємо з досвіду, а щось почерпнули нове, цікаве. Такої інформації було більш ніж достатньо».

Експорт свіжої/замороженої свинини з країн-членів ЄС у березні продовжив зростати. При цьому поставки на ринки країн, що не входять до блоку сягнули 268,5 тис. т, тобто на 7% перевищили показник того самого періоду минулого року. Таку інформацію повідомляють аналітики Ради з питань розвитку сільського господарства та садівництва Великобританії (AHDB).

Варто також врахувати, що дані щодо торгівлі тепер не враховують Великобританію в якості країни-члена Євросоюзу. Загалом у першій чверті року спостерігалася чітка тенденція до зростання, адже з ЄС відвантажили на 114,6 тис. т свинини або на 16% більше, ніж за той самий період 2019-го.

Зростання у березні, однак, було обмеженим через різке падіння поставок до Великобританії. Так, за даними Євростату, торгівля з цією країною скоротилася на 75%, порівняно з березнем минулого року.

Обсяги експорту свинячих субпродуктів з ЄС у березні також зростали. Зокрема, до країн за межами ЄС поставили на 2% більше продукції, ніж у березні 2019-го. Обсяги відвантажень до Китаю зросли на 22%. З іншого боку, скоротилися обсяги експорту до Гонконгу (-34%), Великобританії (-90%) та Південної Кореї (-69%). Загалом у першому кварталі 2020-го експорт субпродуктів з ЄС виріс на 5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

PigUA.info за матеріалами ahdb.org.uk

Першочерговим завданням оновленого Міністерство аграрної політики та продовольства України буде пошук нових ринків збуту вітчизняної сільгосппродукції.

Про це 9 лютого в Києві заявив міністр Роман Лещенко у своєму виступі на форумі «Коронавірус: виклики та відповіді», повідомило агентство УНІАН.

«Ми спостерігаємо великий запит на забезпечення продовольством серед країн, в яких структура імпорту сільгосппродукції становить понад 70%. Це і Близький Схід, і Південно-Східна Азія. Оновлене міністерство в першу чергу потрібно для відкриття нових ринків. Необхідно сформувати нову стратегію в умовах пандемії та розширювати ринки збуту», — сказав міністр.

Також Р. Лещенко підкреслив, що Україна може використовувати пандемію коронавірусу як шанс для посилення своєї присутності на світовому ринку, оскільки країна втратила частину своїх позицій за час відсутності Мінагропроду.

«За деякими країнами та напрямками ми втратили позиції, але важливо дивитися вперед і використовувати цю унікальну можливість для агросектору, забезпечити стабільне надходження до країни валютної виручки», — підкреслив він.