Німці перейшли на українську курятину

Сьогодні арабський ринок зацікавлений українською яловичиною, яка отримується в результаті халяльного забою. Головне завдання вітчизняного виробника — отримати преміальну ціну за цей високоякісний продукт.

Про це повідомив Євген Шатохін, міжнародний експерт з птахівництва та ВРХ.

«Найголовніший аспект відгодівлі будь-якого молодняку ВРХ в умовах України — технологія зернової відгодівлі. На відміну від Південної Америки чи Австралії ми не маємо можливості цілий рік використовувати якісні пасовища. Однак, в України є свій козир — найдешевше у світі зерно», — зазначив він.

За словами Євгена Шатохіна, зернова відгодівля, дає якісне м'ясо, яке має вищу ціну, ніж м'ясо трав'яної відгодівлі.

Він виділив ще один важливий аспект у технології - кастрація бичків, адже м'ясо кастратів має кращу споживчу якість і, відповідно, кращу ціну.

Експерт відзначив: «Важливо також забезпечити стабільне поголів'я худоби, яка має однаковий ступінь вгодованості, вагу, вік, та яка відгодовувалась на однакових раціонах. Це дозволить формувати контейнерні партії для динамічних відправок на ринки споживання».

На його думку, максимальний прибуток можливо отримати лише за умови контролю відгодівлі, забою/переробки та маркетингу.

«Дана модель також недієздатна без орієнтиру на зовнішні ринки. Потенційний прибуток може скласти до 2 доларів США на кожному кілограмі живої ваги, а це більше 1000 доларів на кожній тварині. Обсяг цього ринку складає більше 2 млрд доларів на рік», — підкреслив Євген Шатохін.

Про основні принципи відгодівлі та важливі моменти раціонів молочних порід ВРХ для отримання яловичини високих цінових категорій національний консультант FАО розкаже 24 листопада на першому конгресі виробників та експортерів яловичини Ukrainian Beef Congress — події, що розкриє секрети нових джерел прибутку на ринку яловичини та ВРХ. Захід відбудеться в рамках виставки Ukrainian Food Expo.

milkua.info

За підтримки Асоціації виробників молока, ФАО та ЄБРР, молочним кооперативом було створено продукцію під знаком якості «АВМ рекомендує». Запуск першої кооперативної лінії з переробки сировини євроґатунку на продукти екстра класу для українського ринку відбувся 18 серпня. Виробництво молочної продукції відслідковується на усіх етапах створення: утримання та годівля тварин — первинна обробка молока — транспортування на переробне підприємство — охолодження/очищення/сепарування/нормалізація/гомогенізація/теплова обробка молока та виробництво кисломолочних продуктів. 

Від 50% до 90% — саме таку частку ринку готових молочних продуктів контролюють професійні виробники молока напряму або через свої кооперативи в більшості розвинених країн світу. Такі продукти мають високу довіру споживачів завдяки свіжості, якості та конкурентній ціні, адже на шляху молока від фермера до споживача не існує посередників.

В Україні професійні виробники молока контролюють 0% ринку готових молочних продуктів, який поділено між собою міжнародними переробниками та національними приватними компаніями. Саме відсутність «третьої сили», на думку Андрія Ярмака, керівника молочних проектів ФАО/ЄБРР в Україні та Грузії та економіста інвестиційного департаменту ФАО, заважає подальшому розвитку молочного бізнеса в країні.

Конкуренція на світовому ринку молокопродуктів йде між постачальниками якісних, але конкурентних по ціні товарів. В Україні ж, навіть сьогодні, переробники, подекуди, платять таку саму ціну за об'ємну партію молока 1−2 ґатунку, яке не відповідає найменшим вимогам до якості сировини провідних країн світу, як і за молоко ґатунку екстра, який відповідає найвищим стандартам ЄС.

Саме тому, українські виробники найякіснішого молока, за підтримки ФАО, ЄБРР та АВМ вирішили взяти справу в свої руки, і розпочати власне виробництво продуктів найвищої якості спільно з вітчизняним переробником ТМ «Молокія», який сповідує філософію виготовлення якісних молочних продуктів з високоякісної сировини.

«На першому етапі планується щоденно переробляти 45 тон молока ґатунку екстра на окремій виробничій лінії, з яких буде вироблятися кефір та йогурт преміальної якості з поміткою «АВМ рекомендує»», — говорить директор Тернопільського молокозаводу Віталій Ковальчук.
«Дуже важливо, що підприємства-постачальники молока: «Кищенці» та «Дзензелівське», в цьому проекті будуть повноцінними партнерами, адже крім високої ціни за якісне молоко, вони також будуть отримувати 50% прибутку від реалізації кінцевої продукції», — інформує Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

Він зазначає: «Це наш перший маленький крок до побудови повноцінної кооперативної системи переробки молока, адже ми вже працюємо над бізнес-планом власного заводу з переробки молока, а число виробників молока найвищого ґатунку, які вже зараз готові долучитися до проекту, вже перевищує півтора десятки».

«В 2016 році частка молока ґатунку екстра в загальній переробці молока України сягнула 10%, порівняно до ледве 3% всього 5 років тому. За цей час виробництво молока «євроґатунку» зросло в 3,2 рази, коли загальне виробництво молока зменшилося на 6%», — наводить статистику Андрій Ярмак.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО, саме таке молоко, в поєднанні з кооперативною переробкою і виготовленням продуктів найвищої якості, і є нашим квитком на світовий молочний ринок.

«Крім того, це дозволить повернути довіру споживача до молочних продуктів вітчизняного виробництва та зробити якісний продукт доступним для українців», — додає експерт.

Також, 18 серпня відбувся прес-тур «Тернопільським молокозаводом» «АВМ рекомендує», під час якого йшлося про повернення довіри споживача до молокопродуктів на полицях магазинів, а виробників і переробників — до кооперації у молочному секторі.

milkua.info за матеріалами ФАО та ЄБРР 

У січні Індекс продовольчих цін ФАО склав 113,3 пункту, що на 4,3 відсотка вище рівня грудня 2020 року, досягнувши максимального рівня з липня 2014 року.

Про це повідомляється сайті ФАО.

Індекс цін на зернові ФАО в порівнянні з попереднім місяцем виріс на 7,1 відсотка, чому сприяло різке підвищення міжнародних цін на кукурудзу, які виросли на 11,2 відсотка, перевищивши на 42,3 відсотка рівень січня 2020 року. Це пояснюється подальшим скороченням пропозиції на світовому рівні на тлі великих обсягів закупівель з боку Китаю і очікувань меншого, ніж передбачалося раніше, обсягу виробництва і запасів в Сполучених Штатах Америки, а також тимчасовим призупиненням ліцензій на експорт кукурудзи в Аргентині. Ціни на пшеницю підвищилися на 6,8 відсотка під впливом активного світового попиту і очікуваного скорочення обсягів продажів з боку Російської Федерації, де з березня 2021 року мита на експорт пшениці збільшаться вдвічі. Зростанню цін на рис сприяв стійкий попит з боку країн Азії і Африки.

Індекс цін на рослинні олії ФАО в січні виріс на 5,8 відсотка і досяг найвищого рівня з травня 2012 року. Причиною цьому послужили менші, ніж очікувалося раніше, обсяги виробництва пальмового масла в Індонезії та Малайзії через надмірну кількість опадів і збереження браку працюючих-мігрантів, а також тривалі страйки в Аргентині, які привели до скорочення експортної пропозиції соєвого масла.

Індекс цін на цукор ФАО в порівнянні з груднем зріс на 8,1 відсотка на тлі високого світового імпортного попиту та побоювань у зв'язку зі скороченням пропозиції в результаті погіршення видів на урожай в Європейському союзі, Російської Федерації та Таїланді і більш посушливої, ніж зазвичай, погоди в Південній Америці. Зростанню міжнародних цін на цукор також сприяло підвищення цін на сиру нафту і зміцнення бразильського реала.

Індекс цін на молочну продукцію ФАО виріс на 1,6 відсотка, що пояснюється активними закупівлями з боку Китаю напередодні святкування Нового року на тлі сезонного скорочення експортних поставок з Нової Зеландії.

Індекс цін на м'ясо ФАО на 1,0 відсотка перевищив грудневий показник, чому сприяв активний світовий імпортний попит на м'ясо птиці, особливо з Бразилії, і в той же час обмеження виробництва і експорту з ряду європейських країн у зв'язку зі спалахами пташиного грипу.

Україна має найкращі умови для розвитку підприємництва, демонструє істотне поліпшення в індексі легкості ведення бізнесу Doing Business і продовжує реформи, які посилюють інтерес з боку іноземних інвесторів.

Таку заяву зробив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

«Більшість членів нашої палати відзначає, що цей рік був одним із найкращих за останні півтора десятка років для України. Ми бачимо багато змін та реформ — дерегуляцію, децентралізацію, повернення ПДВ без затримок. Те, що відбувається, — позитив. Важливо, щоб Уряд і надалі був активним», — підкреслив Андреас Лір.

Зі свого боку, Володимир Гройсман зазначив, що поки що не розкрито весь той потенціал, яким володіє наша країна.

«Маємо продовжувати реформи та зміни. Наразі фіксуємо добрі сигнали щодо економічного зростання. І важливо, щоб середовище для бізнесу було доброзичливішим. Розумна регуляція, реформа публічних закупівель, приватизація — усе це відкриває можливості для інвестицій та зростання, а отже, збільшення кількості робочих місць і змін у країні загалом», — зауважив Прем'єр.

Глава уряду відзначив важливу роль німецького бізнесу, який, працюючи в Україні, переходить від створення точкових підприємств до формування промислових кластерів, де задіяно як промислові потужності, так і наукові можливості України. «Переконаний не лише в тому, що в Україну потрібно інвестувати, а й у тому, що наша країна забезпечить дохідність інвестицій у всіх сферах. І той факт, що в нас народжуються спільні кластери в промисловості, має лише посилюватися. Уряд відданий справі зробити кожну інвестицію в економіку України успішною», — констатував Володимир Гройсман.

agravery