Названо ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції у 2020 році

12 листопада за участю першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулося засідання робочої групи щодо обговорення нових напрямів державної підтримки аграрної галузі на 2022 рік.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Учасниками робочої групи 21 жовтня було розпочато обговорення ряду пропозицій від профільних асоціацій щодо державної підтримки на 2022 рік. Тому сьогодні буде продовжено обговорення, для напрацювання спільних рішень з асоціаціями. Адже перед нами перед нами стоїть завдання підвищити ефективність використання бюджетних коштів для досягнення економічних результатів», — заявив Висоцький.

Так, під час зустрічі були розглянуті та обговорені ініціативи від асоціацій, зокрема, щодо підтримки зрошення, тваринництва, підтримки галузі садівництва та овочівництва, замовлення кредитування тощо.

«Зустрічі з аграрними асоціаціями для напрацювання спільного бачення щодо напрямів держпідтримки відбуваються на регулярній основі», — підкреслили у міністерстві.

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

На європейському ринку свиней забійних кондицій цього тижня спостерігали відчутне падіння цін, спричинене як триваючою пандемією COVID-19, так і недостатньою кількістю днів забою.

Згідно з останнім звітом ISN, цього тижня ціни на ринках свиней в ЄС здебільшого зменшувалися. Основними чинниками, що спричинили падіння називають зменшення пропускної здатності переробних підприємств внаслідок пандемії COVID-19. Котирування у Франції, всупереч загальній тенденції, залишилися стабільними.

Так, Німецькі котирування скоротилися цього тижня на 5 євроцентів через зростаючий тиск з боку забійних підприємств впродовж останніх 7 днів. У Бельгії спостерігалося не менш значне падіння цін на живець — 6 євроцентів. В Нідерландах ціна знизилася лише на 1 євроцент. За даними нідерландського видання boerderij, місцеві тваринники не були готові до того, щоб компенсувати різницю між попередньою ціною та новою, встановленою бійнями.

В Італії забійна та переробна потужність, за оцінками, знизилася на 30% внаслідок пандемії коронавірусу, що вплинула на робочу силу м’ясопереробних підприємств та логістику. Помірне падіння цін в Іспанії пояснюється падінням пропускної здатності боєнь. Серед головних причин цього — великодні свята і працівники, що не виходять на роботу.

Занепокоєння викликало також  раптове різке зниження цін на свиней в США, оскільки багато країн-членів ЄС покладаються на Китай, як основний напрямок експорту.  У зв’язку з різким падінням цін у Сполучених Штатах, очікується посилення конкуренції за експорт до Піднебесної.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій в ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень-грудень 2018 року, порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років, збільшився на 14%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%.

Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, повідомляє прес-служба Національної академії аграрниї наук України.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році — 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив — 1,00 грн/грн; 2012 року — 1,40 грн/грн; 2015 року — 2,16 грн/грн; 2017 року — 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції — 0,6 — між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

«Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info