На Полтавщині запустили повний цикл з виробництва спермопродукції ВРХ за американською технологією

Китай рекордно наростив експорт курятини в країни Європейського Союзу (ЄС). Про це пише xinhuanet, передає УНН.

Повідомляється, що в квітні поточного року експорт м'яса птиці з Китаю в Європу досяг шестирічного максимуму.

"У квітні поточного року провінція Шаньдун експортувала в ЄС 4 тис. 97 тонн продукції птахівництва на суму 100 млн юанів (14,5 млн США), що на 32,2% і 48% більше у ваговому і грошовому вираженні, ніж роком раніше", - пише видання, уточнюючи, що сьогодні Шандун є єдиною провінцією, що здійснює поставки м'яса птиці в ЄС.

Відзначається, що Китаю вдалося наростити експорт м'яса птиці в Європу завдяки збільшенню тарифних квот. Тривалий час ЄС відмовлялася збільшувати квоти, посилаючись на спалахи пташиного грипу, які вирували в Азії в період з 2006 по 2008 рік. Згодом спалаху припинилися, але ЄС не поспішав збільшувати квоти на експорт китайського продукту.

У зв'язку з цим, у квітні 2015 року Китай звернувся до Світової організації торгівлі (СОТ) зі скаргою на ЄС. Суперечка між Китаєм і ЄС тривав кілька років.

У квітні 2018 року Китай і ЄС досягли остаточної угоди про нові тарифні квоти, які на сьогодні складають 5 тис. На куряче м'ясо і 6 тис. тонн на качине.

У той же час збільшувати квоти на експорт курятини Україні, яка є одним з головних постачальників м'яса птиці в ЄС, Європа не поспішає. Єврокомісія внесла відповідну пропозицію ще в березні, але бунт підняли місцеві фермери. Останнім все важче стало конкурувати з Україною і українською курятиною "за доступною ціною".

Дійшло до того, що європейці в відкритій формі стали дискредитувати Україну і публікувати в місцевих ЗМІ фейки.

"Квотний" питання обговорюється нині в Європі, про деталі переговорів поки не повідомляють. Національні інтереси відстоює Представництво України в ЄС.

Джерело: УНН

У багатьох регіонах України аграрії не наважуються виходити в поле, оскільки поруч їздять танки і тривають бої.

Таку думку висловив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун у коментарі данському LandbrugsAvisen, передає прес-служба ВАР.

За його словами, без дизельного палива та грошей на посівну Україну спіткає продовольча криза.

«Фермери продали зерно зернотрейдерам, які, в свою чергу, не можуть їм заплатити, а отже сільгоспвиробники не мають грошей, щоб купувати затратні матеріали для посівної. Крім того, є випадки, коли росіяни з’являлися на фермах, відбирали силою у фермерів дизельне паливо та знищували техніку. 75% дизельного палива в Україні надходило з Росії — наразі імпорт припинено. 25% прибуло до країни морем — тепер і ці постачання припинено, тож пальне закінчується. Відтак незабаром польові роботи буде припинено», — каже Андрій Дикун.

За його словами, він також здивований, що ФАО — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — не обурюється ситуацією, що склалася в Україні, а вважає її політичним питанням.

agroportal.ua

Міжнародна рада із зерна прогнозує зниження загального обсягу виробництва зерна на 13 млн т у 2022/23 році.

Міжнародна рада із зерна опублікувала свій перший повний набір прогнозів загальної пропозиції та попиту на зерно на 2022/23 рік, які є особливо умовними з огляду на конфлікт у Чорноморському регіоні. Незважаючи на збільшення перехідних запасів, світова пропозиція зерна (виробництво плюс початкові запаси), згідно з прогнозами, дещо скоротиться на тлі порівняно різкішого падіння виробництва, яке у річному обчисленні знизиться майже на 1% і становитиме 2 275 млн т. Хоча зростання споживання, згідно прогнозам, буде повільніше за середній, запаси на кінець сезону різко скоротяться.

У 2022/23 році прогнозується зниження загального обсягу виробництва зернових на 13 млн. тонн, включаючи скорочення виробництва кукурудзи (-13 млн.), сорго (-2 млн.) та пшениці (-1 млн.), але з очікуваним збільшенням виробництва ячменю (+2 млн.) та вівса (+2 млн.). Незважаючи на прогнози повільнішого, ніж у середньому, зростання споживання кормів та продуктів харчування, пов'язаного з потенційно високими цінами та викликаним ними раціонуванням попиту, очікується, що світове споживання досягне нового піку. За прогнозами, світові запаси на кінець 2022/23 року становитимуть 581 млн. т, що на 26 млн. т менше порівняно з минулим роком, в основному за рахунок скорочення запасів кукурудзи та пшениці. Світова торгівля скорочується другий рік поспіль на 2% —до 407 млн. т.

pig333.com

Онлайн-майданчики з торгівлі урожаєм, дрони, точкова робота дистанційно керованих тракторів — стали вже звичною практикою для багатьох вітчизняних фермерів.

Про це ідеться в матеріалі на biz.nv.ua.

«Україна, для якої сільське господарство — це 18% ВВП, не відстає від світового тренду. Великі вітчизняні агрокомпанії масовано інвестують у технологічні інновації, щоб рости вище за ринок і отримувати додатковий прибуток. Сьогодні практично в усіх провідних виробників галузі є свої центри досліджень і розробок. А їхні інвестиції в нові ідеї становлять мільйони доларів», — пише видання.

Автори додають, що Україна цьогоріч очікує рекордного врожаю свого головного агропродукту — зерна — на рівні 75 млн т, прогнозує Мінсільгосп США.

«Однак цей показник може легко досягти і 100 млн т, якщо профільний бізнес не шкодуватиме грошей на новітні технології, впевнений Артем Беленков, засновник компанії SmartFarming. Завдяки їм і обсяг національного ринку може легко зрости з нинішніх $ 22,5 млрд до $ 30 млрд. Оскільки світ у цій галузі йде вперед дуже інтенсивно, Україні треба швидко рухатися, щоб хоча би встояти на місці», — зазначається в матеріалі.

milkua.info