На Львівщині планують збудувати Кооперативний молокопереробний завод

За результатами торгів 1 серпня на біржі СВОТ котирування пшениці та кукурудзи за серпневими контрактами знизилися після того, як з порту України вийшло перше судно з зерном від початку війни. Про це повідомляє АПК-Інформ.

Зокрема, по завершенні торгів ф’ючерси пшениці на СВОТ склали 294 дол. (-2,7 дол.) за тонну та кукурудзи — 239 дол. (-3,6 дол.) за тонну.

Водночас більш стрімке зниження цін було обмежене тим, що в США на Середньому Заході знову прогнозуються досить посушливі погодні умови.
Зазначимо, що за результатами торгів на біржі Euronext котирування пшениці скоротилися більш суттєво — до 336 (-7) євро/т, а кукурудзи — до 342 (-10,25) євро/т.

 аgravery.com

Експорт аграрної продукції з України через сухопутні кордони, попри деблокаду морських портів, залишається більш привабливим.

Про це повідомляють аналітики Spike Brokers у Telegram.

Як зазначається, наразі спостерігається перший попит з боку покупців у напрямі глибоководних портів України. Навіть обмежений попит із низькими цінами в Одесі дасть ринку в Україні логістичну альтернативу та зменшить перезавантаженість кордонів.

Аналітики зауважують, що автомобільна логістика має перевагу в порівнянні із залізничною через швидкість доставки.

«Незважаючи на різницю у вартості із залізничними перевезеннями, продавці все ж більше використовують самоскиди/тентовані авто для здійснення поставок. Логістика в бегах хоч і доступніша, але менш ефективна. У середньому розвантаження авто з бегами становить від 1 до 3 годин за розвантаження самоскида за 15 хвилин», — додають у Spike Brokers.

agroportal.ua

30 серпня, Президент України Петро Порошенко підписав законопроект № 7403-д, яким скасовується норма щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої, насіння свірипи та ріпаку для виробників, які самостійно поставляють ці культури за кордон.

«Висловлюємо вдячність Президенту за те, що він став на сторону аграрної спільноти та підписав цей закон. Таким чином, він зламав олігархічні домовленості, тим самим захистивши інтереси невеликих сільгоспвиробників», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

У разі непідписання цього закону, з 1 вересня вступила би в силу норма щодо скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої. Вона завдала б нищівного удару по всіх аграріях, які вирощували сою у 2018 році, оскільки це спричинило б зменшення їхнього прибутку від реалізації на 16,7%, а також дозволило олігархічним структурам та транснаціональним компаніям (власникам переробних потужностей) збагатитись за їх рахунок. Також результатом набуття чинності даної норми стало б різке зростання тіньового ринку. Відсутність відшкодування ПДВ мало стимулювати закупівлю сої та ріпаку за «чорну готівку» за ціною без ПДВ з подальшим експортом, без відшкодування і без повернення валютної виручки в країну.

Крім того, скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є грубим порушенням зобов'язань, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект № 7403-д за основу і в цілому 22 травня. За ухвалення відповідного рішення проголосували 249 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. Однак повернення відшкодування ПДВ тільки для експортерів, передбачене нормами законопроекту № 7403-д, є лише частковим вирішенням «олійного питання», оскільки дрібні фермери не зможуть формувати великі партії сої для експорту.

Депутати розглядали також законопроект № 7403−2, на прийнятті якого наполягали аграрії. Ним пропонувалось скасувати дискримінаційні правки та повернути відшкодування експортного ПДВ для усіх виробників олійних. Його підтримали 15 обласних рад, міжнародні організації, провідні експерти галузі. Але зрештою за його прийняття проголосували лише 110 депутатів.

Раніше аби зламати супротив лобістів «олігархічних структур» та домогтись включення законопроекту № 7403−2 до порядку денного парламенту, аграрії були змушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради і будівлею парламенту.

uacouncil

Кабінет Міністрів України пропонує проєкт «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що має на меті уніфікувати та спростити чинні методики нормативної грошової оцінки земель в Україні.

Відповідний проєкт оприлюднили на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У пояснювальні записці відзначають, що наразі в Україні з кінця 1990-х років історично склалися три окремих методичних підходи до проведення нормативної грошової оцінки земель. Відтак, наслідком стали значні диспропорції у показниках оцінки, необхідність складання трьох різних технічних документацій у межах громад, що значно ускладнює проведення оцінки та збільшує витрати на неї.

Тому в уряді пропонують забезпечити нормативну грошову оцінку земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території громад, незалежно від їх розташування та за принципом організаційної єдності.

«Уніфікований підхід передбачає визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, а також п’яти коефіцієнтів, що характеризують регіональні та зональні фактори місцеположення земельної ділянки, її цільове призначення, належність до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки», — зазначають у записці.