МХП побудує птахофабрики у Хорватії, Сербії та Саудівській Аравії

У період з 16 по 22 листопада 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 194 осередки особливо небезпечних хвороб.

Так вогнища ящура зареєстрували в ПАР (4 вогнища). В раніше благополучній Індії (3 вогнища) виявили осередки заразного вузликового дерматиту.

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Бельгії (1), Болгарії (6 осередків), Угорщини (26), Молдови (1), Латвії (9), Польщі (1), України (2) а також у Китайській Народній Республіці (3 вогнища). В Японії (117 вогнищ) відзначили осередки класичної чуми свиней.

Вогнища блютангу зареєстрували в Німеччині (1 осередок) і Швейцарії (19 вогнищ).

У Тайвані виявили новий осередок високопатогенного грипу птахів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Уряд Великої Британії хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби, що було обмежено правилами Євросоюзу.

Про це передає The Guardian, пише agronews.ua.

«Редагування генів має можливість використовувати генетичні ресурси, які надала мати-природа, для розв’язання проблем нашого часу. Йдеться про племінні культури, які мають кращі показники, зменшують витрати фермерів та вплив на навколишнє середовище, а також допомагають всім нам адаптуватися до викликів кліматичних змін», — розповів Джордж Юстіс, державний секретар з питань навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства,

Наразі департамент Юстіса вже оголосив початок консультацій з цього приводу.

Редагування генів передбачає розділення та зрощування ділянок ДНК в межах одного геному, щоб здійснити зміни, які раніше були можливі лише завдяки тривалій вибірковій селекції рослин і тварин. Цей процес відмінний від генетичної модифікації, яка передбачає введення ДНК одного виду в інший, і який надалі планують майже повністю заборонити.

Такий підхід, на думку вчених дозволить вирощувати більш витривалі та поживні сорти. Зокрема, можна буде виростити безглютенову пшеницю, овочі та фрукти, стійкі до хвороб. Також редагування генів може вивести стійку до хвороб худобу.

Як відзначив професор Кембриджського університету Девід Болкомб, запропонований метод редагування генів передбачає внесення тільки незначних змін, а отже мало відрізняється від традиційної селекції.

Водночас деякі захисники навколишнього середовища висловили побоювання, що послаблення правил може призвести до зниження добробуту тварин, наприклад, якщо технологія, що передбачає швидший ріст тварин призведе до погіршення їхнього здоров’я або умов утримання.

Окрім того, активісти наголошують на необхідності захистити права тих споживачів, які не хочуть вживати модифіковану продукцію.

До недавнього часу українські експортери молокопродуктів демонстрували досить високі, інколи навіть рекордні за тривалий час, показники продажів. Зараз ситуація змінилася. 

З одного боку, сезонно скоротилася пропозиція сировини для виготовлення продукції на експорт, з іншого, під впливом формування несприятливої кон’юнктури світових ринків суттєво знизився попит імпортерів. В результаті вже в жовтні експорт сухого молока, казеїну та сироватки скоротився більш як вдвічі в порівнянні з попереднім місяцем. У той же час, зростає експорт сирів.

Обсяги імпорту сиру та свіжих молокопродуктів, здається, припиняє зниження. Не виключено навіть, що обсяги ввезення цих продуктів найближчим часом зростуть, зважаючи на падіння цін в Європі та їх високу ціну в Україні.

Відповідно до даних COMEXT, Україна в 2022 році посідає ключові ролі у переліку постачальників наймаржинальних біржових молочних товарів в ЄС, а саме, вершкового масла та сирів.

Так, за підсумками дев’яти місяців, Україна поставила в ЄС 4,3 тис. тонн вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. «Конкуренцію» нашій країні складають Туреччина та Нова Зеландія, але впевнений, за підсумками року Україні вдасться зберегти лідерські позиції.

За цей же період в ЄС з України поставлено 1,5 тис. тонн товару по сирному коду. Насправді, цей факт навіть більш позитивний, тому що досвіду продажів сирів в ЄС, на відміну від масла, ми до цього року не мали. До кінця року навряд чи випередим Швейцарію (жарт), але цілком можемо посперечатися за другу позицію з Сербією та Норвегією. 

Дані успіхи (крім, звісно, роботи всіх дотичних операторів) є результатом з трьох компонентів:

— зміна промислового балансу через війну;
— зняття торгівельних обмежень зі сторони ЄС;
— цінова кон’юнктура в ЄС та Україні (цей же фактор можна назвати як причину росту поставок масла в ЄС з Туреччини та Нової Зеландії).

infagro.com.ua

Прогноз FAO щодо обсягів світової торгівлі зерновими в сезоні 2020-2021 рр. досягне 467 млн ​​т, що трохи вище квітневого прогнозу, а в порівнянні з минулим роком вище на 5,9%.

Про це повідомляють аналітики в звіті FAO.

«Прогноз за обсягами світової торгівлі фуражними зерновими в 2020-21 рр. (липень - червень) в порівнянні з минулим місяцем практично не змінився і як і раніше передбачає значний приріст (9,2%) проти рівня сезону 2019-20 рр. головним чином у зв'язку з ймовірними рекордними обсягами закупівель Китаєм кукурудзи і ячменю», - вказують аналітики.

У FAO очікують, що торгівля пшеницею в сезоні 2020-21 рр. (липень - червень) виросте на 2% в порівнянні з оцінками по сезону 2019-20 рр. за рахунок очікуваного зростання в порівнянні з минулим роком імпортного попиту з боку Китаю, Марокко і Пакистану.

«Після очікуваного в 2020-21 рр. (липень - червень) зростання обсягів торгівлі до рекордних рівнів обсяг торгівлі пшеницею в 2021-22 рр. може скоротитися на 1,8% до 185 млн т. За першими оцінками можна очікувати скорочення обсягів закупівель з боку Китаю, а також Марокко і Пакистану, тоді як в попередньому році вони імпортували великі обсяги, а внутрішня пропозиція також було на високому рівні», - повідомили аналітики.

Крім того, в плані експорту, очікуване збільшення поставок з Аргентини і ЄС в сукупності з більш сприятливими видами на врожай буде супроводжуватися скороченням обсягів продажів Австралії, Канади і Росії в зв'язку з менш сприятливими прогнозами по виробництву, а також з боку США у зв'язку зі скороченням поставок в силу низького рівня перехідних запасів і очікуваного розширення споживання на корми.

Проте, як очікують аналітики, в 2021-2022 роках Росія збереже свої позиції найбільшого експортера пшениці в світі.

latifundist.com