Мінекономіки: Відключення електроенергії поглибили падіння ВВП на понад 40%

Через війну ситуація в молочній галузі залишається напруженою, але позитиву трохи більше, ніж на початку вторгнення. Після зупинки багатьох молочних заводів у перші дні російської агресії в березні спостерігали відновлення обсягів переробки сировини.

Про це AgroPortal.ua повідомив партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв.

«На тлі визволення північних територій в квітні також була хвиля перезапуску досить крупних потужностей, насамперед у Київській, Сумській, а також у Миколаївській та Чернігівській областях», — зазначає експерт.

Він пояснює, що через такі фактори як анексія територій, руйнування виробничої і логістичної інфраструктури, міграція населення в перший місяць війни спостерігалось суттєве падіння попиту на молочну продукцію. Ціни на сировину, відповідно, також відчутно знизились.

«Щоб підтримувати економічні показники, сільгосппідприємства змушені були оптимізувати раціони годівлі і, відповідно, знизити надої. Обмеження пропозиції сировини паралельно з відновленням логістики всередині країни і стартом програми держзакупівлі молочних товарів збалансувало ринок у березні, закупівельні ціни на сировину перестали знижуватися і почали поступово відновлюватися. На кінець квітня ми вже бачимо, що вартість сировини майже повернулась до довоєнного рівня», — повідомляє Максим Фастєєв.

За його словами, попит на молочку підтримується відновленням роботи мереж і фудсервісу, а також продовженням програми держзакупівель і спробами налагодження експортних каналів збуту. 

«Попри це оператори наразі відчувають значне здорожчання затрат і брак операційних коштів, а значна кількість ферм і заводів взагалі лишаються пошкодженими або непрацюючими. Віримо в ЗСУ, повернення всіх українських територій і відновлення функціонування нормального життя на них, зокрема і молочного ланцюга від поля до столу», — зазначає Максим Фастєєв.

Китай інвестуватує 1 млрд доларів в створення сучасного м'ясо-молочного виробництва в Білорусі.

Ця тема обговорювалася 7 червня в Міністерстві сільського господарства і продовольства Білорусі.

Дай Шивей, президент і засновник компанії DRex Food Group зазначив, що основний напрямок діяльності компанії —інвестування в виробництво харчової та молочної продукції.

«Необхідність розвивати співробітництво в Білорусі і вкладати тут наші інвестиції відтвориться у створенні великого підприємства. Це буде саме білоруська компанія, на білоруській території і буде працювати так само, як і інші білоруські підприємства. Вона забезпечить роботою населення і дозволить їм підвищити заробітну плату. Продукція, що тут вироблятиметься зможе продаватись по всьому світу, але в першу чергу в Китаї».

Про суму угоди і обсязі інвестицій близько 1 млрд доларів вже йшли переговори раніше в Китаї. Зараз в Мінську сторони обговорюють умови і напрямки цих інвестицій.

За матеріалами agriculture. by

За нормалізації ситуації на енергетичному ринку України й припинення відключення електроенергії виробники курячих яєць почнуть потроху нарощувати потужності виробництва.

Про це повідомив директор філії «Броварська» ПНВК «Інтербізнес» Володимир Пономаренко, пише журнал «Наше птахівництво».

Він зазначає, що останні декілька років виробники курячого яйця працювали з мінімальною маржинальністю, на межі рентабельності, і не мали змоги суттєво розширятися з власних обігових коштів. Виняток — компанії, що брали кошти з суміжних бізнесів, наприклад, рослинництва, або залучали зовнішні інвестиції. Нині ситуація ще погіршилася, і можливості залучати кошти з рослинництва теж немає.

Володимир Пономаренко додає, що на події в Україні відреагував світовий ринок курячого яйця.

«Мабуть, ніхто до кінця не усвідомлював, яка насправді велика роль України на світовому аграрному ринку. Низка країн недоотримали значної частини наших недорогих зернових культур. Відповідно там також зросла вартість курячого яйця», — розповідає експерт.

За його словами, експорту курячого яйця зараз дуже мало — основна логістика була вибудувана через порти. Нині, коли немає такої можливості, доставляти яйце за кордон наземним транспортом дорого й невигідно.

«Та треба розуміти, що після закінчення війни, коли у рослинницьких компаній буде змога експортувати зернову сировину через порти, вартість комбікормів для птиці на внутрішньому ринку також зросте», — підкреслив Володимир Пономаренко.

Поки ситуація на ринку така, що ціна на куряче яйце в Україні має стабілізуватись і зупинитися на рівні 45-60 грн за десяток, резюмував він.

agroportal.ua

Україна у 2021/22 МР має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка в рамках заходів Глобальної зернової конференції — 2021 у Женеві (Швейцарія), говориться у повідомленні Мінекономіки.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п'ять років їх потужність збільшилася — з 49,3 млн т у 2016 р. до 81,5 млн тонн у 2021 р. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», — зазначив Тарас Качка.

Він додав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо. Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації.

Тарас Качка також зазначив, що в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО — Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», — зазначають у міністерстві.