Аграрії представили пропозиції з удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі у 2019 році
ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) розробила пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік, запропонованого урядом, задля уникнення помилок, що були допущені у поточному році. Ці пропозиції були підтримані усіма найбільшими аграрними асоціаціями, що входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, низкою народних депутатів та представлені у ході прес-конференції 16 жовтня в Києві.
«Ми вкрай незадоволені тим, що відбувається у сфері державної підтримки в цьому році, і що уряд запропонував робити в наступному… У 2018 році на державну підтримку аграрної галузі було спрямовано 6,311 млрд грн, з яких станом на 20 серпня використано всього 777 млн грн, що становить 12% від загальної суми. Це означає, що програми не працюють. І незважаючи на це, уряд не прислуховується до порад експертів, а залишає все як є і навіть погіршує ситуацію», — сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов у ході прес-конференції.
За його словами, для вирішення найгостріших проблем, що постали перед українським аграрним сектором, необхідно ухвалити поправки до проекту Державного бюджету України на 2019 рік.
Перша пропозиція ВАР стосується програми здешевлення кредитів. Так, пропонується збільшити суми виділених коштів з 127 млн грн, як мінімум, до 727 млн грн та обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб.
«Ми пропонуємо істотно збільшити фінансування програми здешевлення кредитів. Залишити тільки одне обмеження, згідно якого сума компенсації на одну компанію не повинна перевищувати 10 млн грн. Всі інші обмеження, які роблять цю програму неефективною, треба скасувати. В такому випадку допомога буде надана маленьким і середнім господарствам. Звісно, великі господарства теж зможуть отримати цю суму, але для них вона не становитиме інтересу, оскільки буде замалою», — прокоментував дану пропозицію Соколов.
По-друге, аграрії пропонують повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками, без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці.
По-третє, ВАР пропонує внести правки у діючу програму часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, яка станом на кінець серпня була вибрана усього на 21% (з виділених 945 млрд грн аграрії отримали усього 196 млн грн). При цьому, незважаючи на те, що ця програма вже два роки демонструє свою неефективність, уряд планує у 2019 році збільшити її фінансування до 1,382 млрд грн.
Таким чином, задля підвищення ефективності програми компенсації вартості придбаної української техніки, пропозиції ВАР полягають у наступному:
розширити перелік вітчизняної техніки і обладнання, закупівля яких компенсується державою, в тому числі на обладнання для меліорації і вагони-зерновози;
компенсацію при закупівлі вагонів-зерновозів мають отримувати всі юридичні особи, включаючи кооперативи, які об'єднують сільськогосподарських виробників, але самі не є сільськогосподарськими виробниками;
зменшити ступінь локалізації тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва до 20%.
І по-четверте, для того, аби програма підтримки фермерських господарств, на яку у 2018 році був виділений 1 млрд грн, стала ефективною, необхідно зробити виплату дотацій пропорційно легальній виручці від продажу сільськогосподарської продукції, а також підтримувати усіх малих сільськогосподарських товаровиробників, у яких в обробці перебуває менше 500 га землі, незалежно від форми власності.
«Давайте зробимо так, щоб фінансова підтримка малих сільгоспвиробників була справедливою. Щоб в ній брали участь усі малі господарства, які обробляють менше 500 га, а не лише ті, що зареєстровані як «фермерські господарства», — сказав Соколов, додавши, що діюча редакція даної норми є дискримінаційною.
Для збільшення видатків на вказані вище програми, було запропоновано скорочення видатків на програми, які або взагалі не виконувалися, або за якими кошти отримують переважно великі холдинги.
Зокрема, мова йде про напрями:
компенсація ставки по кредитах для розвитку вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (було виділено 200 млн грн, станом на кінець серпня залишилося не використаними 199,7 млн грн);
дотація на утримання молодняка великої рогатої худоби фізичним особам (виділено 700 млн грн, залишок становить 693,2 млн грн);
відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів, профінансовану за рахунок кредитів (виділено 1 100 млн грн, залишок -1 098 млн грн);
відшкодування витрат на будівництво тваринницьких комплексів (виділено 1 200 млн грн, залишок 980 млн грн).
Наведені цифри взяті з офіційного звіту профільного міністерства станом на 20 серпня 2018 року. На жаль, більш свіжі цифри Мінагропрод не надає навіть на запити народних депутатів. Так само відомство не розкриває, хто вже отримав зазначені кошти, або планує їх отримати в поточному році. І замість того, щоб дослухатись до учасників ринку та провести роботу над помилками, міністерство пропонує в наступному році навіть збільшити фінансування програм, які довели цілковиту неефективність у 2018 році.
Наведені пропозиції з удосконалення запропонованого механізму державної підтримки аграрної галузі були сформульовані та направлені до голів парламентських фракцій, аграрного та бюджетного комітетів. Однак робоча група при бюджетному комітеті вирішила, що відповідні напрацювання необхідно відхилити, залишивши все, як є.
При цьому, відповідно до результатів порівняльного аналізу ОЕСР щодо частки державної підтримки в об'ємі реалізації аграрної продукції у ЄС та Україні, якщо в Європі цей показник на кінець 2017 року становив 18,3%, то в Україні він був від'ємним.
«ОЕСР враховує і те, що держава дає, і те, що забирає, наприклад, через дорогу логістику. В Україні цей показник негативний і становить „мінус“ 7,1%. Тобто нам держава дає менше, ніж забирає. Якщо уряд реалізує механізм державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік буз урахування наших правок, цей показник скоротиться ще більше і складе понад 10% нижче нуля», — підсумував Соколов.
Нагадаємо, Всеукраїнська Аграрна Рада оскаржує неефективний механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.
uacouncil
