Мінагрополітики: зростання експорту та 5 нових ринків для українських експортерів

Мінекономіки встановило правила поводження з продуктами, що ввозяться в Україну як торгівельні (виставкові) зразки, або як об’єкти наукових досліджень. Відповідний наказ Мінекономіки зареєстровано в Мін’юсті 7 квітня 2021 року. 

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. 

Сфера дії наказу охоплює харчові продукти, корми, кормові добавки,  ветеринарні лікарські засоби, репродуктивний матеріал, побічні продукти тваринного походження та інші продукти.

Відповідно до наказу, ввезення в Україну продуктів, як торговельних зразків, або як об'єктів наукових досліджень, відбуватиметься за заявницьким принципом.

Оператори ринку повинні будуть не пізніше ніж за 10 днів до ввезення продуктів в Україну інформувати Держпродспоживслужбу про мету їх ввезення.

Після використання таких продуктів за призначенням, оператори ринку повинні будуть інформувати Держпродспоживслужбу про знищення таких продуктів або про їх вивезення за межі України не пізніше ніж через 5 днів після цього.

Наказ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час робочої поїздки до Харкова представив трудовому колективу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Олександра Тертишника, який обійняв зазначену посаду за результатами конкурсу.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Під час зустрічі з колективом Служби в Харківській області Володимир Лапа окреслив основні завдання на найближчу перспективу для Держпродспоживслужби в області.

Він, зокрема, акцентував на важливості забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в регіоні та країни в цілому, особливо щодо поширення африканської чуми свиней.

«Ситуація з АЧС досить складна. І вона не задовольняє ні нас, ні Уряд. Більше того, від ситуації в Україні залежить ситуація в багатьох Східноєвропейських країнах», — наголосив Голова Держпродспоживслужби.

Він відзначив, що Харківська область за останній період демонструє прогрес у боротьбі з цим захворюванням: «Якщо торік Харківська область була серед „лідерів“ з поширення захворювання, то зараз кількість випадків в регіоні дещо скоротилася у порівнянні з іншими областями».

За словами Володимира Лапи, у рамках боротьби з АЧС варто працювати у декількох напрямках. У першу чергу доцільно активізувати роз’яснювальну і консультативну роботу на зареєстрованих товарних фермах щодо критичних точок забезпечення належного рівня біобезпеки.

Однак в Україні функціонує досить велика кількість незареєстрованих ферм, які є слабкою ланкою у поширенні АЧС. «В середньому 10% випадків АЧС трапляються саме на таких фермах. Такі ферми організовані, як правило, на подвір’ях, з невідповідними санітарними умовами», — наголосив Володимир Лапа. У даному питанні потрібно працювати спільно з Національною поліцією: або такі ферми припиняють свою діяльність, або переходять на легальну площину.

Паралельно слід вести широку роз’яснювальну роботу серед населення про шляхи зменшення ризиків поширення вірусу АЧС в домашніх господарствах, а також працювати над депопуляцією диких кабанів.

Крім того, Голова Держпродспоживслужби зупинився на питанні дотримання санітарного законодавства в держави та зростанні кількості масових отруєнь. У Харківській області, зазначив він, таких спалахів у поточному році не зареєстровано: «Це той позитивний приклад, який можна показувати».

Він закликав працівників ГУ Держпродспоживслужби відповідально підійти до підготовки закладів освіти до нового навчального року, особливу увагу приділяючи функціонуванню харчоблоків.

У рамках зустрічі працівники територіального органу задали Голові Держпродспоживслужби ряд питань щодо організації роботи служби. Зокрема, йшлося про фінансування служби, питання ідентифікації тварин та відшкодування вартості ідентифікації, проведення заходів державного контролю, проведення оптимізації ветлікарень та лабораторної мережі тощо.

pigua.info

У листопаді в Білорусі було отримано 529,8 тис. т молока в сільськогосподарських організаціях. У порівнянні з жовтнем цього року виробництво скоротилося на 5,9%.

Разом з тим листопад-2017 виявився краще листопада-2016 на 4,2%.

Обсяг виробництва за підсумками 11 місяців досяг 6,426 млн. тонн, що на 3,2% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Для порівняння: в 2016 році виробництво молока в Білорусі зростало з темпом 1,8%.

Можна очікувати, що в цьому році виробництво молока в країні зросте не менш ніж на 3%, а валовий надій тільки в промсекторі може досягти 7 млн. тонн.

beldairyblog.by

Світовий банк пропонує уряду України розглянути створення Агентства часткового гарантування кредитів як спеціального фінансового інструмента, що дасть змогу малим і середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.

Про це йшлося на панельній дискусії «Які фінансові інструменти зроблять ринок землі найбільш вигідним для малих та середніх фермерів», яку організувала в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію.

«Часткове гарантування кредитних внесків — найкращий варіант для України», — сказав провідний спеціаліст фінансового сектора СБ Ваге Варданян. За його словами, щонайменше половина країн світу впровадила державні часткові гарантії як спосіб полегшити доступ до кредитів, є також практика створення спеціалізованих ЧГ, призначених саме для сільського господарства, наприклад у Мексиці та Колумбії.

Для отримання гарантій фермер звертається по позику до банку, який аналізує заяву та визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до агентства гарантування кредитів. Останнє перевіряє критерії відповідності та здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями.

Крім того, СБ зазначає, що агентство гарантування кредитів зазвичай небанківський фінзаклад, має власні управління, менеджмент, капітал, операційні процедури. Правова структура агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди 100-відсотковий власник. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд, як за небанківською фінансовою інституцією.

«У всьому світі агентства гарантування є державними, можливе співфінансування, державно-приватне партнерство, але йдеться про приєднання вже після першого року роботи структури», — зазначила директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

При цьому, за даними фахівців Світового Банку, гарантувати пропонується до 50% суми позики. Переважно гарантії надаються не більше ніж на сім років. Цінова політика має покривати ризики, адмінвитрати та гарантувати фінансову стійкість часткових гарантів (орієнтовно 1,5−2,5% на рік). Максимальний кредитний leverage — 1:4.

Орієнтовно, за підрахунками Світового Банку, до кінця жовтня цього року можна встигнути розробити й узгодити з усіма зацікавленими сторонами необхідну документацію для запуску компанії, створити компанію — в жовтні-лютому 2019 року.

Міністр фінансів Оксана Маркарова, яка була присутня на прес-конференції, зазначила, що наразі міністерство відпрацьовує всі можливі інструменти підтримки агробізнесу, зокрема й такі, як створення агентства часткового гарантування. «Якщо в нас будуть міжнародні партнери, які будуть готові дофінансувати фонд разом із державою, тоді опція його створення стає більш пріоритетною, тому що ми зможемо швидше зібрати ресурс, якщо тільки на держрезерви — то є кілька опцій. Якщо йти за повною процедурою створення фонду, то це не швидкий процес», — додала Маркарова.

Крім того, вона зазначила, що наразі Мінфін виконує аналіз витрат — дивиться, як можна переорієнтувати нинішні програми на підтримку фермерів, зокрема й на купівлю землі.

У свою чергу директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук зазначив, що ідея створення в Україні фонду часткового гарантування обговорюється вже понад рік, і Нацбанк підтримує цю ініціативу.

«Ми завжди були великими прихильниками ідеї відкриття ринку землі. Ідея заснування фонду часткового гарантування обговорюється понад рік, і ми її підтримуємо. Ми вважаємо, що це буде ефективний інструмент, який дасть змогу малим компаніям отримати банківське кредитування. Я розумію, що ми підходимо до фінальної стадії визначення дизайну фонду. НБУ готовий продовжувати дискусії, думаю, цей інструмент доведе свою ефективність», — зазначив він.

agravery.com