Кувейт зняв заборону на імпорт курятини та яєць з України

Об'єднаних Націй (ФАО), в серпні, як і протягом двох попередніх місяців, світові ціни на продовольство зростали під впливом зміцнення попиту і зниження курсу долара США.

Так, у серпні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, що відображає міжнародні ціни на основні продовольчі товари, склало 96,1 пункту, що на 2% вище липневого показника, та сягає максимального рівня з лютого 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо у серпні зупинився на позначці 93,2 пункти. У порівнянні з попереднім місяцем показник майже не змінився. Якщо взяти до уваги аналогічний період минулого року, то ціни просіли на 9,1 пункту (8,9%). У серпні котирування м’яса великої рогатої худоби та птиці знизились, що було спричинено слабшими темпами закупівель імпорту, не дивлячись навіть на зменшення забою та переробки тварин в ключових регіонах виробництва. Тим часом котирування цін на баранину впали через слабкий імпортний попит.

Після чотирьох місяців постійного просідання ціни на м'ясо свиней почали зростати. На це вплинуло збільшення обсягів імпорту до Китаю. Пропозиція у світі, натомість, дещо скоротилася через зменшення середньої забійної ваги, а також призупинення роботи м’ясопереробних підприємств у деяких регіонах.

PigUA.info за матеріалами fao.org

Міністерство сільського господарства США опублікувало прогноз щодо обсягів експорту української курятини в 2022 році, передає УНН.

Так, американці прогнозують, що в 2022 році Україна експортує 440 тис. тонн курятини. Це на 10 тис. тонн більше, ніж у поточному році.

У рейтингу найбільших експортерів м'яса птиці, згідно з даними американців, Україна зараз займає почесне 5-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС, Таїланд і Туреччина.

Прогнозується, що за підсумками 2022 року Україна розділить 5-е місце з Китаєм, який експортує 440 тис. тонн курятини.

Джерело: УНН

З метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики.

Такі інформаційні флаєри були розроблені та виготовлені у співпраці із швейцарсько-українським проектом з безпечності молока із залученням національних і міжнародних експертів та передані головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та м.Києві для їх розповсюдження серед населення.

Усього надруковано та передано в регіони 30 тисяч примірників.

Зважаючи на несприятливу епізоотичну ситуацію щодо заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби у сусідніх країнах та появу комах із настанням теплої пори року, ризик появи ЗВД в Україні різко виріс.

ЗВД призводить до великих економічних збитків, оскільки викликає пожиттєве зниження продуктивності тварини, погіршує якість шкіряної сировини. Смертність при ЗВД становить близько 10%. Вірус ЗВД передається через укуси комах, пошкодження шкіри, слину, виділення з носа, молоко, сперму. Значне поширення хвороби пов’язане з переміщенням тварин. Збудник захворювання може також поширюватися через заражені корми, воду, обладнання та інвентар.

Спалахи хвороби ЗВД були зафіксованими у Туреччині, Болгарії, Греції, Македонії, Грузії і Росії, тому Україна перебуває у зоні небезпеки появи захворювання. Надзвичайно важливо, щоб власники ВРХ були інформовані про ЗВД, розуміли небезпеку, способи попередження хвороби, а також знали, як діяти у разі підозри на появу захворювання.

Держпродспоживслужба

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com