Криза «вдарила» по закупівлі ремонтного молодняку

05-жовт-2021

Імпорт живих свиней у січні-вересні 2021-го на 29% менший ніж рік тому. Послаблення імпортної активності вітчизняних свиногосподарств зауважують аналітики Асоціації «Свинарі України», посилаючись на статистичні дані Державної митної служби України.

«Цьогоріч свинарі завезли 5,5 тис. голів чистопорідних та гібридних свиней проти 7,8 тис. гол. за три квартали 2020-го. При цьому, інвестиції у свинопоголів’я з-за кордону скоротилися на 14,6%: сукупні витрати на завезення живих свиней склали 4,4 млн дол. США, що на 0,76 млн дол. США менше, ніж у 2020-му», — повідомляють аналітики АСУ.

Надходження чистопорідного поголів’я свиней за три квартали 2021-го на півтисячі голів більше, ніж торік (4,4 тис. голів сукупно проти 3,9 тис., відповідно). Водночас майже вдвічі скоротилося надходження імпортованих товарних поросят (0,73 тис. гол. проти 1,41 тис. гол. у січні-вересні 2020-го) та у 6,5 разів — гібридного ремонтного молодняка. Так, якщо рік тому поставки таких тварин склали майже 2,5 тис. гол. сукупною вартістю у 1,1 млн дол. США за підсумками січня-вересня, то цьогоріч — 379 голів, а їх митна вартість становила 0,2 млн дол. США.

«Цьогоріч вітчизняні свиногосподарства вимушені працювати в режимі економії, тож і витрати галузі на закупівлю імпортного ремонтного молодняка зменшилися вп’ятеро. Тож більшість операторів у кризовий 2021-ий закуповує тварин у вітчизняних племінних господарств або ремонтує стадо за рахунок власновирощеного поголів’я», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Більше новин
Відповідальність за поширення АЧС в Україні досі відсутня
13-жовт-2017

Однією із основних причин розповсюдження вірусу АЧС в Україні є відсутність відповідальності за поширення хвороби. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Асоціації свинарів України.

Так, в АСУ наголосили, що на сьогодні окрім ліквідації тварин, на власника не поширюються жодні «санкції».

«А якщо мова про промислового виробника, тут теж далеко не всі дбають про налагодження системи біобезпеки в умовах підвищеного епізоотичного ризику», — пояснили в асоціації.

В асоціації зазначили, що, як правило, жертвами АЧС в Україні стають малі підприємства.

«Із 2012 року АЧС було уражено близько 40 господарств, 80% із яких — малі підприємства. Пояснити чому саме вони стали жертвами АЧС не складно. Вони не впроваджували необхідні заходи біобезпеки, а в нинішніх умовах це неприпустимо», — додали в АСУ.

В АСУ нагадали, що АЧС поширюється в Україні з 2012 року. Проте, проблема недоінформованості населення щодо хвороби лишається актуальною.

«Простір для дій необмежений — починаючи від роздаткових матеріалів ( для населення, промислових виробників і навіть представників компетентних ветеринарних органів), закінчуючи організацією спеціалізованих заходів: симуляційних вправ, тренінгів, конференцій національного і міжнародного масштабу, аудитів господарств», — зазначили в Асоціації.

Нагадаємо, з 2016 року в Україні лише офіційно утилізовано 77 838 голів свиней. Найбільше знищено у Хмельницькій області — майже 21,4 тис голів.

Читайте також: Україна та Угорщина спільно боротимуться з поширенням АЧС

За два неповні роки було зафіксовано 185 спалахів хвороби, а збитки епідемії перевищують 1 млрд грн.

У Верховній Раді, тим часом, переконані, що кроків на захист фермерів від АЧС як не було, так і немає.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
Ситуація у молочній галузі України відлякує потенційних інвесторів
11-лист-2021

Рівень цін на молоко-сировину в Україні з початку 2021 р. суттєво перевищує відповідний рівень цін, що сформувався в країнах Східної Європи, а також і в середньому по Європейському Союзу.

Про це поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 32 €/100 кг, в Польщі — 33,5 €/100 кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році.

«Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 35 €/100 кг у квітні-травні до понад 40 €/100 кг у вересні та понад 41,5 €/100 кг — у жовтні. Тобто, за останні п'ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%», — зауважив експерт.

У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією — майже 23%, Білоруссю — понад 31%.

«У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції», — пояснив Леонід Тулуш.

Він підкреслив, що в таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю через те, що опинились в лещатах, коли ціни на молоко-сировину зростають, а купівельна спроможнісь та імпорт не дозволяють збільшувати ціни на продукцію.

«Втім, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку», — додає він.

На думку Тулуша, державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва.

«Натомість, у проекті Держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично „консервується“ ситуація 2021 року — з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році», — підсумував Леонід Тулуш.

agroportal.ua

Детальніше
Як переживе ринок свинини другий карантин? — АСУ
10-лист-2020

У відповідь на другу хвилю коронавірусу країни починають повторно вводити повний карантин. Якщо такі самі заходи чекають на Україну, як це може вплинути на ринок м’яса? — аналізували аналітики Асоціації «Свинарі України».

  1. Закриття продовольчих ринків змусить споживача переорієнтуватися на торгівельні мережі та спеціалізовані м’ясні магазини. Тож проблем з реалізацією живця на бійні, які постачають м’ясо у такі заклади роздрібної торгівлі, не очікується. Скрутнішою, як і минулого разу, буде ситуація для тих операторів, чия продукція знаходить споживача на прилавках ринків, оскільки роботу останніх можуть знову обмежити.
  2. Попит на свинину з боку закладів громадського харчування дещо зменшиться. Проте не так сильно, як навесні, оскільки більша їх частка вже змогла переорієнтуватися на роботу з доставкою та /чи на винос.
  3. Буму споживчої активності через панічні настрої, найвірогідніше, вже не буде. По-перше, населення країни вже не так «шоково» сприйме черговий форс-мажор, спираючись на досвід весняного карантину. По-друге, осінь — сезон традиційного послаблення попиту, зокрема через «непікнікову» погоду та реструктуризацію сімейних бюджетів з початком опалювального сезону. Тож сплеск споживчої активності до середини грудня, коли громадяни будуть поступово готуватися до зимових свят, малоймовірний. До того часу попит залишатиметься відносно стабільним.
  4. Ураховуючи зростання числа хворих на СOVID-19, не виключаємо посилення проблем з кадрами для підприємств м’ясної галузі, порівняно з весною. Проте, враховуючи більшу готовність сектору до таких викликів та посилення контролю за станом здоров’я персоналу на підприємствах, на загальну ситуацію з забоєм та переробкою свинини це, найвірогідніше, не вплине.

«Наразі про повторне введення карантину не йдеться, тож ключовими факторами впливу на ситуацію на ринку свинини є сезонні споживчі тренди, а також співвідношення попиту м’ясопереробних підприємств на свинину із її пропозицією, як внутрішньою, так і зовнішньою,» — додають в АСУ.

pigua.info

Детальніше
Мінагрополітики змінить агротехнологічні карти посівів в Україні
18-бер-2022

Активна фаза сільськогосподарських робіт в Україні розпочнеться найближчими тижнями, при цьому через продовження бойових дій на території країни Мінагрополітики змінить агротехнологічні карти посівів. Про це 17 березня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомив Укрінформ.

Зокрема, за його словами, буде зменшено обсяги сівби соняшника та водночас збільшено посіви пшениці ярої й озимої.

«Наразі пріоритетними культурами є ті, які внаслідок переробки стають продовольством. Все, що пов’язано з крупами, з хлібобулочними виробами, що дає можливість годувати худобу, буде нашим пріоритетом», - сказав міністр.

Також Р. Лещенко зауважив, стан озимих посівів в Україні на даний час у цілому залишається добрим.

«Виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, озимі по всій країні знаходяться у дуже доброму стані. Вегетація триває, температурний режим стабілізується», - зазначив він.

Укрінформ

 

 

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок