Китай вивів нову породу м’ясних корів

У період з 16 по 22 лютого 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 2 осередки особливо небезпечних хвороб, виявлених в кінці 2018 року і про 173 осередки, зареєстрованих в 2019 році.

На території раніше благополучних країн виявили наступні захворювання:

африканська чума свиней у В'єтнамі (3 вогнища);

хвороба Ньюкасла в Мексиці (4 вогнища).

Нові вогнища ящура виявили в Марокко (4). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (65), Болгарії (1), Польщі (36), Румунії (24) і України (1). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (18 вогнищ). Катаральну лихоманку овець продовжують реєструвати в Німеччині (2 вогнища).

Ветеринарні служби Індії (2), Нігерії (2) і ПАР (2) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Осередок низькопатогенного грипу птахів виявили в ПАР. У Болгарії (1) та Ізраїлі (7) виявили хворобу Ньюкасла.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища інфекційної анемії коней в Болгарії (1 осередок) і сибірку в Румунії (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Україна входить в ТОП-10 світових лідерів за експортом кількох сільськогосподарських продуктів.

Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, Україна зайняла топові місця у світовому аграрному експорті за результатами 2020 року за такими аграрним продуктами:

1 місце: соняшникова олія — загальна сума експорту склала $5,3 млрд;

1 місце: соняшниковий шрот — $1,1 млрд;

2 місце: ріпак — $1 млрд;

2 місце: просо — $29 млн;

4 місце: кукурудза — $4,9 млрд;

4 місце: ячмінь — $877 млн;

5 місце: пшениця — $3,6 млрд;

7 місце: соя — $690 млн.

Держгеокадастр започатковує практику оприлюднення 100% рішень, що приймаються його територіальними органами з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі передачі у власність чи користування земельних ділянок.

Інформація розміщується у розділі «Оприлюднення наказів щодо розпорядження землями» на сайті Держгеокадастру за посиланням.

У відкритому доступі надається інформація про дату реєстрації, номер та тематику клопотання, категорію осіб, що звертаються з клопотанням, статус розгляду заяви територіальним органом Держгеокадастру, дату, номер та вид наказу, виданого територіальним органом Держгеокадастру, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки, відносно якої видано наказ. Також завдяки системі буде можливість переглянути деперсоналізовані накази головних управлінь Держгеокадастру щодо розпорядження землями. 

Оновлення інформації відбувається автоматично, оскільки функціонал синхронізований з даними системи електронного документообігу Держгеокадастру.

Користувачам доступна функція пошуку за будь-яким параметром, зокрема за регіоном, де було прийняте рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Запровадження нового функціоналу дає можливість забезпечити подолання корупційної складової у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та дозволяє зробити прозорими та публічними всі етапи розпорядження землями.

Урядовий портал

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики