Китай приєднається до перегонів з розробки вакцини проти АЧС

У період з 16 по 22 листопада 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 194 осередки особливо небезпечних хвороб.

Так вогнища ящура зареєстрували в ПАР (4 вогнища). В раніше благополучній Індії (3 вогнища) виявили осередки заразного вузликового дерматиту.

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Бельгії (1), Болгарії (6 осередків), Угорщини (26), Молдови (1), Латвії (9), Польщі (1), України (2) а також у Китайській Народній Республіці (3 вогнища). В Японії (117 вогнищ) відзначили осередки класичної чуми свиней.

Вогнища блютангу зареєстрували в Німеччині (1 осередок) і Швейцарії (19 вогнищ).

У Тайвані виявили новий осередок високопатогенного грипу птахів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

 Найбільший виробник курятини "Миронівський хлібопродукт" (МХП) вийшов на ринок з новою торговою маркою "Вінницькі курчата".

Як стало відомо Delo.UA, нова торгова марка орієнтована на низький ціновий сегмент.

"Нова ТМ" Вінницькі курчата "випускається в пілотному режимі. Це продукт відноситься до низькоціновому сегменту і ми поки дивимося, як на нього відреагує покупець. Переважно, реалізація ТМ відбувається у Вінницькій області", - говорить Іван Філіппов, керівник напрямку "Управління торговими марками "холдингу МХП. Філіппов додає, що дистриб'ютори можуть самостійно поширювати товар і по інших регіонах, в тому числі і в Києві.

При цьому в компанії не уточнили, чи стане продукція під новою ТМ постійною в портфелі компанії. "Пілот триває майже три місяці і про його результат говорити рано. У нас поки немає планів з маркетингової активності цього бренду", - додає Іван Філіппов.

Відзначимо, що дана продукція виробляється на "Вінницької птахофабриці" холдингу МХП, яка знаходиться в Ладижині Вінницької області. В місяць виходить близько 250 тонн продукції під новою ТМ.

Нагадаємо, МХП в 2017 році почав будівництво другої лінії Вінницькій птахофабрики (Ладижин, Вінницька область). До 2020 року планується наростити виробництво до рекордних 730 тис. тонн.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Продукція МХП реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

За оцінками компанії, МХП займає 55% вітчизняного ринку курятини. Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

За підсумками 2017 року чистий прибуток МХП виросла в 3,3 рази - до $ 230 млн у порівнянні з 2016 роком. Його виручка за минулий рік збільшилася на 13,4% - до $ 1,288 млрд.

poultryukraine.com

Зниження податку на додану вартість (ПДВ) на пальне не матиме позитивного впливу на агровиробників.

Про це у Facebook заявив голова ФГ «Рубін» (RUBIN FARM) Олександр Незрадько, коментуючи дану пропозицію Президента. 

«ПДВ не входить у собівартість для платників ПДВ. Мені, як платнику ПДВ, зменшення ставки ПДВ на пальне нічого не змінює в сумах витрат», — зазначив він. 

У свою чергу керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський пояснив, що така ж логіка працює і з логістикою (якщо постачальник — платник податку). 

«Крім того, для кінцевої продукції є свій ринок, і на ціну реалізації кінцевого товару впливає ПДВ на цю продукцію, а не на пальне», — додав він. 

Також Нів’євський підкреслив, що Україна залежить на 80% від імпорту, переважно з недружніх країн. 

«Відповідно, щоб бути незалежним від цього, треба менше споживати, щоб менше завозити. Зменшення ставки ПДВ — це менша ціна і, відповідно, більше споживання. Тобто — більша залежність», — додав він, зауваживши, що бензин та дизель — не ті речі, де потрібно стимулювати збільшення споживання (через викиди тощо).

Також експерт вважає, що від зниження ПДВ матиме вигоду переважно населення із авто — не найбідніше. А дорогі авто ще більше споживають пального. 

Крім того, таке рішення, на думку експерта, — це втрати бюджету, але він не впевнений, що ціни просядуть на всю величину ПДВ. 

«Це знижена ставка, там конвертація зменшення ПДВ в ціні не 100%. Але навіть повне зниження ціни на ставку ПДВ не збільшить споживання, щоб перекрити втрати бюджету. Еластичність споживання бензину та дизелю знаходиться в районі 0,1-0,4, це низькоеластичний попит», — уточнив Нів’євський. 

agroportal.ua

В Україні розпочалася друга фаза попередньої оціночної місії Європейського Союзу, що відкриває шлях до укладення Угоди про «промисловий безвіз».

Про це повідомляється на сайті Мінекономіки.

«20 вересня 2021 року розпочато другу фазу попередньої оціночної місії ЄС щодо готовності інституцій інфраструктури якості України функціонувати за оновленим законодавством на основі європейських норм і правил, успішне завершення якої відкриває шлях до наступного кроку — Оціночної місії, яка передує укладенню Угоди АСАА („промисловий безвіз“)», — йдеться у повідомленні.

30 вересня завершено оцінювання європейськими експертами системи стандартизації та перший етап оцінювання системи метрології України. Європейськими експертами оцінено формування та реалізацію державної політики Мінекономіки у сфері стандартизації та метрології, а також діяльність національного органу стандартизації, технічних комітетів стандартизації, бізнесу, що бере участь у європейських технічних комітетах та провадить діяльність у 3-х пріоритетних секторах промислової продукції.

«Укладання Угоди АСАА сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційності української промислової продукції як на внутрішньому, так й зовнішніх ринках; залученню інвестицій, а також отриманню споживачем якісної та безпечної продукції, виробленої за сучасними технологіями», — зазначив перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.

Особливу увагу експертів було зосереджено на питанні залучення бізнесу до процесу розроблення першочергових для виробників та необхідних для забезпечення життя і здоров’я населення стандартів. Підкреслено активну участь України в європейських та міжнародних організаціях зі стандартизації та метрології, що є важливим чинником для визнання національної інфраструктури якості України на європейському та міжнародному рівнях.

Європейські експерти також відзначили значимість цифровізації та діджиталізації у процесах стандартизації, зокрема, привітали започаткування пілотного проекту щодо залучення штучного інтелекту та цифрових технологій в систему стандартизації України, а також функціонування комунікативної платформи з технічного регулювання в Україні для налагодження якісного прозорого діалогу з бізнесом і надання кваліфікованих відповідей на найактуальніші питання бізнесу.