Китай шукає постачальників свиноматок для відновлення поголів’я

ТОВ «Торгово-промислова група «Амарант» укладає угоди з фермерами на викуп урожаю за ціною 25 тис. грн/т і забезпечує посівним матеріалом та супроводом.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник компанії Олександр Дуда.

«В Україні оптимальні терміни посіву амаранту розпочинаються з 15 травня і тривають аж до 15 липня. Основна передумова отримання гарних сходів — сіяти у прогрітий ґрунт, температура якого вище 14°С, а ще краще — понад 18°С», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, посівний матеріал є в наявності на площу понад 10 тис. га. Останні два роки «Торгово-промислова група «Амарант» викуповує весь наявний амарант, зібраний сільгоспвиробниками. Так планують зробити і цього року.

«З амаранту можна виробляти олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, медовий амарант, прикорм для риб, суміші для дитячого харчування, гранолу, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули. Крім того, є нові перспективні продукти, на які вже є попит, зокрема в Німеччині, Іспанії, Ізраїлі — амарантовий протеїн та амарантовий крохмаль», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, цього року Україна буде з амарантом, а закордонні партнери — з якісною продукцією та сировиною.

AgroPortal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

• оборона й безпека;
• промисловий хайтек і космос;
• зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
• біомедична інженерія і здоров’я людини;
• аграрна інженерія;
• інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
• Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
• Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
• Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
• Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Зараз не найсприятливіша ситуація для раптової зміни технологій та переходу на no-till, адже це потребує підготовчого процесу протягом 2-3 років.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

«Щоб за технологією no-till вирощувати культури, має бути виконана низка умов, і одна з них — це ґрунт, його структура, здатність накопичувати та втримувати вологу. Якщо ґрунт переущільнений та важкий за механічним складом, відповідно результату не буде. Тому я б не розглядав нинішню ситуацію в Україні як можливість перейти на no-till, для цього потрібно 2-3 роки», — вважає Олександр Хмелюк.

За його словами, переходу на нову технологію має передувати значна робота зі структурою ґрунту, а саме — контроль рівня вмісту органіки та кальцію. Лише за умови покращення структури може відбутися успішний перехід на no-till.

AgroPortal.ua

Зниження цін на ринку свиней забійних кондицій стало «спусковим гачком» для панічних настроїв серед операторів, адже кожен виробник рахує собівартість виробництва. Згідно з даними Асоціації «Свинарі України», її середній показник по країні дорівнює 37-41 грн/кг. А ціна кілограму живця, яка опустилася нижче 40 грн/кг означає, що свинарі працюють «в нуль», або й у збиток.

Думками щодо ситуації на ринку поділився директор господарства-учасника АСУ, — ТзОВ «Росан-Агро», (Львівщина) Сергій Мамчич:

«Дійсно, нині ситуація на ринку склалася не дуже добра і з огляду на ціни продажів свиней, і на собівартість виробництва. Остання залежить від низки чинників: вертикальна інтеграція, залучення кредитних коштів, інвестицію у соціальну сферу, географічне розташування, специфіка регіону (на Західній України вища щільність господарств, від того і більша конкуренція) тощо.

У середньому, 40-42 грн/кг (з ПДВ) — та «межа», коли господарство працює «в нуль», або має незначні прибутки. Коли цей рівень опускається нижче, — до 39-40 грн/кг, — виробник майже нічого не заробляє, а то й взагалі працює у збиток.

Є пояснення такій ситуації:

По-перше здороження енергоресурсів. І це йдеться про електроенергію, оскільки наше господарство майже відмовилося від газу, який обійшовся б ще дорожче.

Швидке зростання рівня заробітної плати. Це особливо характерно для західного регіону, адже тут трудова міграція активніша ніж у решті областей країни. «Росан-Агро» знаходиться неподалік Львова, де одна з найвищих цін на робочу силу, особливо послуги фахівців.

Вищі ціни на фураж. Нині Україна виробляє багато зернових, потужності країни щодо експорту значно зросли. Відтак, через контракти маємо ціни на фураж на рівні європейських.

Крім того, в Україні вартість грошей вища у 4-5 разів, а інвестицій без дотацій — на 30%.

Наприклад, наше господарство працює у закритому циклі (власне батьківське стадо, свинки F1, вирощує поросят), маємо і комбікормове виробництво, м’ясокомбінат. Та, якщо, приміром, візьмемо комплекс, який працює з 1998-го, а це понад 20 років, відкласти кошти для інвестицій у розвиток та покращення практично неможливо! Доступу до адекватних кредитів взагалі нема… Тому, доводиться констатувати, що ситуація у свинарстві нині дійсно складна».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 39 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info