Карантин — на руку вертикально інтегрованим компаніям

Минулого тижня ціни на ринку свиней забійних кондицій ЄС демонстрували чіткий висхідний рух. Котирування у Німеччині, Нідерландах, Бельгії та Австрії зросли на 3-5 євроцентів.

Таким чином завершився тривалий період «спокою», коли ціни в Німеччині та Австрії залишалися незмінними впродовж 12 тижнів. Нідерландські котирування, які зазвичай рухаються паралельно німецьким, зрушили з місця ще два тижні тому, а бельгійські — тижнем пізніше.

Цьогоріч традиційні для осені великі обсяги пропозиції та велика середня забійна вага не вплинули на ціну. Водночас експорт свинини до Китаю процвітає. Більш того, через наближення святкової пори, попит на свиней забійних кондицій найближчим часом важко буде задовольнити.

Про незмінні котирування минулого тижня повідомляли Данія, Франція, Іспанія та Великобританія. Ціни у Данії за прогнозами аналітиків, залишаться на тому самому рівні до середини грудня.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об'єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016−2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

milkua.info за інформацією Держпродспоживслужби

Створення демонстраційної ферми в регіоні було необхідністю, адже Чернігівщина постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України, й виробники молока як ніколи потребують допомоги не тільки в плані забезпечення необхідними матеріалами, а й у нових знаннях для ефективного відновлення молочарства в області.

Про це розповіла виконавчий директор ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» Світлана Жаглова.

Відзначається, що спілка підписала меморандум про співпрацю із СВК «Полісся», і це стало першим кроком у реалізації проєкту «Стимулювання та підтримка розвитку сімейних молочних ферм на Чернігівщині», який буде реалізовуватися за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program.

«Ми давно слідкуємо за розвитком СВК „Полісся“, адже наші фахівці вже певний час консультують кооператив із технологічних питань. Проте справжнім поштовхом для більш тісної співпраці стала ініціатива з упровадження проєкту з розвитку сімейних ферм на Чернігівщині. Оскільки ми вже знали, наскільки сумлінно до ведення господарства ставляться в СВК „Полісся“, тож саме на його базі було прийнято рішення створити демоферму», — зазначає Світлана Жаглова.

«Ми дуже вдячні й ГС „ІФК“, й проєкту за можливість стати своєрідним майданчиком для навчання та розвитку дрібних виробників молока в регіоні. Ми сподіваємось, що ця ініціатива буде заохочувати домогосподарства створювати сімейні ферми та об'єднуватись задля покращення якості та безпечності молочної продукції», — зазначають у кооперативі.

agroportal.ua

Внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ. Зміниться і структура посівів, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівса, вводять у сівозміну нішеві культури.

Таку думку в інтерв'ю AgroPortal.ua висловив керівник бізнес-підрозділу насіння компанії Syngenta в Україні Сергій Клішин.

За його словами, одне з болючих питань зараз — логістика.

«Ми почали відвантаження 27−28 лютого, зараз активно працює 4 із 6 складів. Під час війни ми відкрили новий склад у Чернівцях, що значно полегшує забезпечення аграріїв насінням та засобами захисту. За березень ми вже спромоглися відвантажити 80 тис. посівних одиниць (мішок) соняшнику і 20 тис. посівних одиниць кукурудзи. Якщо рахувати з відвантаженим у попередні місяці, то це становить 70% від запланованих на цей сезон обсягів: 1 млн посівних одиниць соняшнику і 400 тис. одиниць кукурудзи», — констатує Сергій Клішин.

При цьому він додає, що насіння соняшнику вже на 68% доставлено дистриб'юторам, кукурудзи — на 55%.

«Але ми не зупиняємося, ще 120 тис. одиниць знаходиться в процесі розмитнення», — констатує Сергій Клішин.

Складніше питання щодо засобів захисту рослин (ЗЗР). Певний дефіцит як діючих речовин, так і готової продукції спостерігався ще на початку сезону, і це було пов’язано з виробництвом у Китаї. Страждала логістика. Війна в Україні посилила критичність ситуації.

За словами керівника підрозділу ЗЗР компанії Syngenta в Україні Лідії Озерової, компанія змогла поставити значну частину товару, але цього недостатньо, тому Syngenta відновлює виробництво позицій ЗЗР для України, щоб максимально закрити потребу.

«Якщо не контролювати бур’яни і не вносити гербіциди взагалі, можна втратити до 30% і більше врожаю. Аграрії розуміють ситуацію, і ми спільно шукаємо альтернативи. Головне зараз відсіятись у правильні терміни і максимально захистити посіви від бур’янів. Нестача фунгіцидів дуже критична для озимих і соняшнику. Може бути додатково 10−15% втрати врожаю», — додає вона.

При цьому Сергій Клішин зазначає, що у компанії гнучко змінили методи та схеми продажу, розширивши перелік додаткових фінансових інструментів.