Як змінилися споживчі ціни на м’ясо за рік?

Річне споживання йогуртів в нашій країні в середньому становить 2,5 кг на людину. Більш затребувані у співвітчизників питні йогурти. Їх купують в два рази більше, ніж густих (ложкових).

Вітчизняний ринок йогуртів в даний час характеризується наступними особливостями:

• пряма залежність від виробництва молока, його обсягів, ціни і якості;
  • підвищений вплив на купівельну активність реклами та іншої інформації про корисність йогуртів, просування їх як незмінного атрибуту здорового способу життя;
  • еластичність рівня попиту відповідно до купівельної спроможності населення, так як йогурти не належать до продуктів першої необхідності.

Експортний потенціал українських йогуртів поки не розкритий. За кордон продається незначна кількість виробленого продукту. Обсяги цих продажів мають нестійку динаміку після 2013 року через необхідність переорієнтації на нові ринки збуту. У грошовому вираженні експорт йогуртів в період 2014−2016 років щорічно скорочувався. У 2017 році ця тенденція змінилася зростанням.

Основними імпортерами йогуртів з нашої країни є Молдова та Грузія, які закупили за 9 місяців 2017 року 85,7% експортних обсягів.

pro-consulting

Обсяги виробництва свинини в ЄС збільшилися на 190 тис. тон (+ 3%) у другому кварталі 2018 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши в цілому 5,8 млн тонн, відповідно до даних Ради розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB).

Аналітики AHDB стверджують, що це є результатом збільшення на 3% (1,8 млн голів) забою свиней упродовж періоду, до 63,4 млн голів, і невеликого збільшення (+400 гр) забійної ваги свиней до 92.2 кг.

Виробництво свинини в першій половині року в ЄС збільшилося на 4%, сягнувши 12 млн тонн. Забій свиней склав 130 млн голів в зазначений період, що на 3% (3,5 млн голів) більше, ніж рік тому.

Збільшення обсягів виробництва по всій Європі в останньому кварталі обумовлено нарощенням виробництва свинини у Іспанії  — 1,1 млн тонн свинини, що на 10% (+110 тис. тонн) більше в порівнянні з 2017 роком. Також спостерігали зростання польського виробництва — на рівні 5% (+26 тис. тонн) до 500 тис. тонн. Німеччина склала 22% загального обсягу виробництва свинини в ЄС у другому кварталі, однак німецьке виробництво незначно зменшилося — на 2% (-30 тис. тон) до 1,3 млн тонн.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Мінагрополітики завершує роботу над формуванням реєстру отримувачів часткової компенсації за придбану техніку та обладнання українського виробництва у травні 2018 року. За попередньою інформацією державних банків у цей період аграріями придбано 663 од. техніки й обладнання та подано 456 заявок на отримання часткової компенсації на суму близько 43 млн гривень.

Загалом, у період грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року за програмою часткової компенсації за придбану техніку аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання (в тому числі 39 тракторів, 914 грунтообробної та посівної техніки та обладнання) на загальну вартість 354,6 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 674 сільгосптоваровиробники (в т.ч. 554 фермерських господарства) на суму 70,7 млн гривень.

Загальна сума компенсації за бюджетний період 2018 року (станом на червень) становить 113,7 млн гривень, придбано 1617 од. техніки та обладнання, скористались програмою 1130 сільгосптоваровиробників, з них 795 фермерських господарств.

Довідково:

Держбюджетом на 2017 рік було передбачено 550 млн гривень на «Часткову компенсацію вартості с.г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

За період липень-листопад 2017 року за програмою аграрії в цілому по Україні придбали 2906 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 489,1 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 1220 сільгосптоваровиробників на суму 134,05 млн гривень, з них:

58,82 млн грн за придбання 1946 одиниць обладнань для АПК;

50,86 млн грн за придбання 870 од. ґрунтообробної та посівної техніки;

23,22 млн грн за придбання 88 тракторів;

0,70 млн грн за придбаний 1 комбайн;

0,450 млн грн за придбаний 1 автопоїзд (зерновоз).

На сьогодні до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету включено 97 українських заводів-виробників та понад 5,5 тисяч одиниць техніки та обладнання.

milkua.info

Про це зазначила в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час понад двогодинного спілкування з аграріями, членами Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), в м. Умань.

Аграрні виробники занепокоєні якістю аграрної освіти в нашій державі. Адже, на практиці саме їм доводиться брати на роботу випускників із середньою спеціальною освітою із низьким рівнем професійної підготовки.

«На сьогодні мережа аграрних закладів освіти в Україні складається з 22 закладів, з яких 17 — це університети. Але, на жаль, сучасна аграрна освіта не забезпечує реальні потреби аграрного ринку праці в Україні. Особисто я є прихильником дуальної освіти, яка вже успішно працює в Німеччині», — наголосила в.о. Міністра Ольга Трофімцева.

На переконання в.о. Міністра, майбутнє аграрної освіти в Україні залежить від ефективної співпраці держави та бізнесу.

Вона навела приклад, що в Україні вже у вересні стартує новітня магістерська програма «Агрокебети» за спеціальністю «Агроменеджмент». Цей проект реалізується спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП) та представниками Українського Клубу Агарного Бізнесу (УКАБ).

За словами в.о. Міністра, ще одним із яскравих прикладів є Український Аграрний Ліцей (УАЛ) — освітній заклад нового формату. Це приватний середній навчальний заклад ІІІ ступеня, з аграрним нахилом, розташований в м. Умань. В його основу лягли принципи естонської та фінської системи середньої освіти та заснований ВАР.

Прес-служба Мінагрополітики